Ухвала суду № 83493043, 06.08.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без розгляду

06 серпня 2019 р. справа № 520/6115/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі №520/6115/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУНОМЕР_1) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053, код ЄДРПОУ39292197) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати дії управління служби персоналу ДФС України щодо недопуску ОСОБА_1 до участі у проведенні конкурсу на посаду директора Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДФС, що був проведений на підставі наказу ДФС України №1993-0 від 22.10.2018 року "Про оголошення конкурсу", протиправними;

- скасувати результати конкурсу на посаду директора Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДФС, що був проведений на підставі наказу ДФС України №1993-0 від 22.10.2018 "Про оголошення конкурсу";

- визнати бездіяльність управління служби персоналу ДФС України щодо не надсилання ОСОБА_1 як кандидату письмового повідомлення про результати конкурсу на посаду директора Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДФС, що був проведений на підставі наказу ДФС України №1993-0 від 22.10.2018 року "Про оголошення конкурсу", протягом п`яти днів з дня їх оприлюднення, протиправною;

- зобов`язати ДФС України вчинити певні дії - провести повторний конкурс на посаду директора Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДФС.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі.

06.08.2019 року до канцелярії суду від представника Державної фіскальної служби України надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

В обґрунтування клопотання відповідачем вказано, що предметом розгляду цієї справи виступають дії органів ДФС України щодо недопуску ОСОБА_1 до участі в конкурсі на заміщення вакантної посади та скасування результатів, визначених за наслідками їх проведення. Про відмову в допуску позивача до конкурсу ОСОБА_1 повідомлявся листом ДФС України від 09.11.2018 року, а до суду з позовною заявою звернувся лише 20.06.2019 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Позивач у судове засідання, призначене 06.08.2019 року не прибув, повноважного представника не направив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується розпискою від 18.07.2019 року (а.с.50), причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи суду не надсилав.

Представник відповідача - Михайлова О.С. (довіреність №99-99-11-17/10/27 від 05.03.2019), прибув у судове засідання, склав на адресу суду заяву про розгляд питання про залишення позовної заяви без розгляду в порядку письмового провадження.

Суд, на підставі частини 1 та п.1 ч.3 ст. 205 КАС України, вважає можливим провести судове засідання по даній справі без участі вказаних сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, виходить з наступних підстав та мотивів.

Позивач - ОСОБА_1 , державний службовець органів державної податкової служби, з 31.07.2017 року працює на посаді заступника начальника Київського об`єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

Наказом ДФС України №1993-0 від 22.10.2018 року, розміщеного на офіційному веб-сайті ДФС України оголошено конкурс на зайняття посади директора Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДФС.

07.11.2018 року позивачем направлено до ДФС України документи для участі у конкурсі на заміщення вакантної посади.

Листом ДФС України від 09.11.2018 року №17544/В/99-99-04-05-01-14 "Про результати перевірки документів" позивача повідомлено, що за результатами перевірки документів, наданих для участі в конкурсі, встановлено, що надані документи не відповідають встановленому Законом та Порядком вимогам, а тому ОСОБА_1 не допущено до тестування (а.с.13).

16.11.2018 року на офіційному веб-сайті ДФС України розміщено оголошення про результати конкурсу, проведеного на підставі наказу ДФС України №1993-0 від 22.10.2018.

23.11.2018 року позивач в порядку досудового вирішення спору направив скаргу про оскарження результатів конкурсу до Національного агентства з питань державної служби (а.с.18-21).

Листом Національного агентства з питань державної служби №8965/20-18 від 03.12.2018 року позивача повідомлено про відмову у розгляді скарги по суті, у зв`язку з тим, що скаргу подано з порушенням вимог пункту 7 Порядку розгляду Національним агентством України з питань державної служби або його територіальними органами скарг державних службовців категорій "Б" та "В" щодо прийняття, проходження та припинення державної служби відповідно до Закону України "Про державну службу" або учасника конкурсу, який не пройшов конкурсний відбір на зайняття вакантної посади державної служби категорій "Б" і "В", затвердженого наказом НАДС від 19.06.2018 року №149 (а.с.22).

Відповідно до ч.1, 2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому день, коли особа дізналася про порушення свого права - це день, коли позивач дізнався про дію, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).

З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.05.2019 року у справі №120/4414/18-а (адміністративне провадження №К/9901/11299/19).

Враховуючи, що предметом спору є оскарження дій органів ДФС України щодо недопуску ОСОБА_1 до участі в конкурсі на заміщення вакантної посади та скасування результатів, визначених за наслідками їх проведення, та беручи до уваги, що ОСОБА_1 листом ДФС від 09.11.2018 року повідомлявся про невідповідність наданих ним документів вимогам чинного законодавства, що стало наслідком недопуску позивача до участі у конкурсі, а також ту обставину, що інформація про результати конкурсу була розміщена на офіційному веб-сайті відповідача, що перебуває у вільному доступі, суд доходить висновку, що позивач дізнався про можливе порушення його прав в листопаді 2018 року.

Однак, з позовною заявою до адміністративного суду звернувся лише 20.06.2019 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, разом з тим, клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду позивачем надано не було.

Суд критично ставиться до посилань позивача викладених в позовній заяві, про те що строк звернення до суду має обчислюватися з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень, тобто з 21.12.2018 року (день отримання НАДС клопотання-доповнення до скарги), оскільки, частиною 4 статті 122 КАС України визначено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Беручи до уваги, що рішенням ДФС України від 03.12.2018 року позивачу відмовлено у розгляді скарги, тримісячний строк звернення до суду в цьому випадку сплив 03.03.2019 року, а тому доводи позивача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду заяви.

Пунктом 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу, а саме, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позивач звернувся до суду поза межами, встановленого чинним законодавством, а тому у клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду слід задовольнити.

Згідно ч. 3 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України, про залишення позовної заяви без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позовної заяви без розгляду може бути оскаржена.

Керуючись ст. ст. 44, 47, 194, 240, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, - задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду. Або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.В. Панченко