Рішення № 83493026, 06.08.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2019 р. № 520/6855/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в письмову провадженні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 520/6855/19 за позовом ОСОБА_1 до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання незаконною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження старшого державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Сороки Валерія Івановича № 58953738 від 27.05.2019;

- зобов`язати відновити виконавче провадження за примусовим виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2019 року № 520/8667/18.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постанова про закінчення виконавчого провадження старшого державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Сороки Валерія Івановича № 58953738 від 27.05.2019 винесена з порушенням норм чинного законодавства України, а тому, підлягає скасуванню.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, 06.08.2019 подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що спірна постанова є правомірною, а тому, підстави для її скасування відсутні.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступне.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2019 року по справі № 520/8667/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, треті особи: Міністерство оборони України, Харківський обласний військовий комісаріат, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано противоправною бездіяльність Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням III групи інвалідності, внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням військової служби. Зобов`язано Державне підприємство обслуговування повітряного руху України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням III групи інвалідності, внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням військової служби у розмірі 123340,00 грн.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2019 апеляційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2019 повернуто скаржнику.

Як вбачається з матеріалів справи 12.04.2019 ОСОБА_1 видано виконавчий лист по справі № 520/8667/18.

19.04.2019 до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області надійшла заява позивача від 12.04.2019 про відкриття виконавчого провадження згідно вказаного виконавчого листа.

Постановою старшого державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Сорокою В.І. від 19.04.2019 відкрито виконавче провадження № 58953738 на підставі виконавчого листа № 520/8667/18, виданого Харківським окружним адміністративним судом 12.04.2019.

11.05.2019 до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від Державного підприємства обслуговування повітряного руху України надійшла заява про закінчення виконавчого провадження, в якій зазначено, що сума основного боргу відповідно до постанови про відкриття провадження № 58953738 від 19.04.2019 та враховуючи вимоги п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 та п.п. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України нарахована та виплачена стягувачу на його картковий рахунок в загальному розмірі 99288,70 грн.

Вказане також підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по картковому рахунку ОСОБА_1

27.05.2019 старшим державним виконавцем Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Сорокою В.І. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 58953738.

Не погоджуючись із спірною постановою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Щодо правового регулювання спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі: 1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення; 2) затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення; 3) припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника; 4) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 6) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена; 7) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів; 8) визнання боржника банкрутом; 9) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; 10) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; 11) надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону; 12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; 13) непред`явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону;14) якщо стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв`язку з цим перераховані до Державного бюджету України; 15) якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку" за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки; 16) погашення, списання згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірньою компанією "Газ України", Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), перед постачальниками електричної енергії за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Суд зазначає, що підставою для винесення спірної постанови слугувало те, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2019 по справі № 520/8667/18 Державним підприємством обслуговування повітряного руху України виплачена позивачу одноразова грошова допомога в загальному розмірі 99288,70 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2078 від 24.04.2019.

Поряд з цим, судовим розглядом встановлено, що Державним підприємством обслуговування повітряного руху України при виконанні судового рішення утримано податок на доходи фізичних осіб в розмірі 22201,20 грн та військовий збір в розмірі 1850,10 грн.

При цьому, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Законом, що здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, є Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232).

Відповідно до ст. 41 Закону № 2232 виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011).

Статтею 16 Закону № 2011 передбачено, що одноразова грошова допомога у разі, зокрема, інвалідності військовослужбовців (далі - одноразова грошова допомога), - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Також, вказаною правовою нормою визначено перелік осіб, яким призначається і виплачується одноразова грошова допомога.

Розмір, призначення і виплата одноразової грошової допомоги визначено статтями 162 - 163 Закону № 2011.

Відповідно до ст. 23 Закону № 2011 фінансове забезпечення витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.

Пільги, компенсації та гарантії, передбачені Законом № 2011 надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.

Згідно з п. 2 ст. 16 та п. 9 ст. 16 Закону № 2011 Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначається постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок).

Призначення і виплата одноразової грошової допомоги, зокрема, військовослужбовцям здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями (п. 12 Порядку).

Фінансування витрат, пов`язаних з виплатою одноразової грошової допомоги, здійснюється відповідно до ст. 23 Закону № 2011 (п. 16 Порядку).

Оподаткування доходів фізичних осіб визначено розділом IV Податкового кодексу України, п. 163.1 ст. 163 якого передбачено, що об`єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Податкового кодексу України встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, сума державної допомоги, яку отримує платник податку з бюджетів згідно із законом (п.п. 165.1.1 п. 165.1ст. 165 Податкового кодексу України).

Отже, якщо виплата одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності військовослужбовцю здійснюється відповідно до Закону № 2232 та Закону № 2011 з урахуванням вимог п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України, то такі виплати не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Таким чином, оскільки одноразова грошова допомога у зв`язку із встановленням інвалідності не включається до складу загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку, Державним підприємством обслуговування повітряного руху України протиправно утримано податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із загального розміру вказаної допомоги. Отже, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2019 року по справі № 520/8667/18 виконано не в повному обсязі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що законні підстави для винесення спірної постанови на підставі ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" були відсутні, а тому, постанова про закінчення виконавчого провадження старшого державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Сороки Валерія Івановича № 58953738 від 27.05.2019 винесена з порушенням норм чинного законодавства України, є протиправною, а отже, такою, що підлягає скасуванню.

З метою захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Бориспільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області відновити виконавче провадження за примусовим виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2019 року по справі № 520/8667/18.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (місцезнаходження: вул. Київський шлях, буд. 63, м. Бориспіль, Київська область, 08300, ідентифікаційний код - 34977156) про визнання незаконною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження старшого державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Сороки Валерія Івановича № 58953738 від 27.05.2019.

Зобов`язати Бориспільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області відновити виконавче провадження за примусовим виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2019 року по справі № 520/8667/18.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (ідентифікаційний код - 34977156) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 6 ст. 287 КАС України, а саме: протягом 10 днів з дати проголошення (підписання).

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Суддя А.С. Мороко