Рішення № 83493007, 07.08.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2019 р. № 643/7307/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Московського районного у місті Харкові відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області (61121, м. Харків, пр. Тракторобудівників, буд. 144) про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Московського районного суду м. Харкова з зазначеним позовом та просить суд:

1. Зобов`язати Московський районний у місті Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області внести зміни до актового запису N 2524 від 14 липня 2004 року про народження ОСОБА_2 , складеного міським відділом реєстрації актів цивільного стану №3 Харківського обласного управління юстиції, а саме: виправити прізвище матері з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 ».

2. Стягнути з Московського районного у місті Харкові відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача (ідентифікаційний номер2739448592) суму витрат зі сплати судового збору у розмірі 768грю 40 коп.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 13.05.2019 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Московського районного у місті Харкові відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області про внесення змін до актового запису про народження передано на розгляд Харківського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 року було відкрито спрощене провадження провадження по даній справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач при складанні спірного акту цивільного стану про народження допустив граматичні помилки. Позивач звернувся до відповідача з заявою про виправлення помилки в актовому записі N 2524 від 14 липня 2004 року про народження ОСОБА_2 , а саме: виправити фамілію матері з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 », однак згідно листа від 13.04.2019 року № 1823/15.4-04-07 відповідач відмовив позивачу у внесенні змін до актового запису про народження. Позивач з зазначеною відмовою не погоджується, вважає її незаконною та такою, порушує права позивача та просить суд

Згідно ч. 4 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Від відповідача, Московського районного у місті Харкові відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, відзив на адміністративний позов не надходив, отже, своїм правом на подання відзиву по адміністративній справі відповідач не скористався.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що в квітні 2018 року позивач - ОСОБА_1 , звернувся до відповідача з заявою та пакетом відповідних документів, про внесення змін до актового запису № 2524 від 14 липня 2014 року про народження ОСОБА_2 , складеного міським відділом реєстрації актів цивільного стану №3 Харківського обласного управління юстиції, а саме: виправити фамілію матері з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 ».

Листом від 13.04.2019 року № 1823/15.4-04-07 відповідач - Московський районний у місті Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, відмовив позивачу у внесенні змін до актового запису про народження зазначивши, що відповідно до наданої ксерокопії свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про народження № 3413 складений 21.09.2005 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області. Відомості про матір зазначені: прізвище " ОСОБА_2 ", власне ім`я " ОСОБА_2 ", по батькові " ОСОБА_2 ". Свідоцтво про народження ОСОБА_2 до заяви долучено не було. В зв`язку з тим, що позивачем не було долучено копії-перекладу паспорту матері дитини та була була подана неякісна ксерокопія посвідки на постійне проживання, то неможливо прочитати прізвище та власне ім`я власника посвідки (матері дитини), та встановити яке прізвище на даний час за документами (паспорт та посвідка на постійне проживання) має мати дитини.

Позивач з зазначеною відмовою не погоджується, вважає її незаконною та такою, що порушує права позивача.

Надаючи правову оцінку зазначеним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 9 Закону України від 01.07.2010 N 2398-VI "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" зазначено, що актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану. Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону встановлено, що для державної реєстрації актів цивільного стану подається паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця заявника та документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації.

Абз. 1 ч. 4 ст. 13 Закону визначено, що підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, документи, що підтверджують факт народження.

За змістом підпунктів "а", "в" п. 12 глави 1 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 N 52/5 одночасно із заявою про державну реєстрацію народження подаються та в актовому записі про народження зазначаються:

а) паспорти або паспортні документи, що посвідчують особи батьків (одного з них). Якщо документ, що посвідчує особу одного з батьків, з поважних причин не може бути пред`явлений, то орган державної реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити в державній реєстрації народження дитини. Відомості про !> другого з батьків у цьому разі зазначаються на підставі свідоцтва про шлюб. Дані про громадянство в актовому записі про народження та свідоцтві , не заповнюються, про що робиться відповідний запис у графі "Для відміток" актового запису про народження. Надалі ці дані можуть бути доповнені відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

У разі подання заяви в електронній формі до заяви додаються електронні копії документів, передбачених в абзаці першому цього підпункту, виготовлені шляхом сканування, з обов`язковим накладенням кваліфікованого електронного підпису заявника;

в) документ, який є підставою для внесення відомостей про батька дитини (свідоцтво про шлюб, спільна заява матері та батька дитини, заява матері). За відсутності свідоцтва про шлюб підтвердженням зареєстрованого шлюбу може бути відмітка про його державну реєстрацію в паспортах або паспортних документах матері та батька дитини.

Тобто, за загальним правилом обов`язковими документами, які мають бути подані для державної реєстрації народження є документ закладу охорони здоров`я, що підтверджує факт народження дитини, паспорти або паспортні документи, що посвідчують особи батьків, документ, який є підставою для внесення відомостей про батька дитини.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону N 2398-VI внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

За змістом п.п. 2.15.9 п. 2.15 розділу II Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 N 96/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793 (далі - Правила внесення змін до актових записів) висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану складається якщо під час державної реєстрації акту цивільного стану були допущені помилки (перекручення, пропуск відомостей, окремих слів або граматичні помилки чи вказані неправильні відомості).

Разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються:

- свідоцтві про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні;

- інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті (п. 2.6 розділу IIІ Правил внесення змін до актових записів).

Суд зазначає, що позивачем на підтвердження того факту, що позивач - ОСОБА_1 та ОСОБА_8 є батьками ОСОБА_2 позивачем було надано копії паспортів, свідоцтво про одруження, копію посвідки ОСОБА_8 на постійне проживання в Україні з перекладом на українську мову, копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 .

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Московського районного у місті Харкові відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області (61121, м. Харків, пр. Тракторобудівників, буд. 144) про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Зобов`язати Московський районний у місті Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області внести зміни до актового запису N 2524 від 14 липня 2004 року про народження ОСОБА_2 , складеного міським відділом реєстрації актів цивільного стану №3 Харківського обласного управління юстиції, а саме: виправити прізвище матері з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 ».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.