Рішення № 83492967, 07.08.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

07 серпня 2019 р. справа № 520/5399/19 Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська буд. 46, Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Харківській області № 0062925706 від 08.05.2019 про зобов`язання ОСОБА_1 сплатити штраф у розмірі 20% у сумі тридцять п`ять тисяча вісімсот дев`яносто шість гривень 86 копійок.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що притягнення до відповідальності та нарахування штрафу ОСОБА_1 у 2019 році за порушення строку сплати орендної плати у 2016 році є неправомірним, оскільки п. 287.9 статті 287 ПК України (який набрав чинності 01.01.2017) скасовано відповідальність, передбачену ПК України за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання, у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове повідомлення-рішення у строки, встановлені статтею 287 ПК України, тобто до 01 липня поточного року.

Відповідач не скористався процесуальним правом надати відзив на адміністративний позов у строк, визначений судом. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 отримано за довіреністю 18.06.2019.

Відповідно до ч.1 ст.261 КАС України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що посадовими особами контролюючого органу проведено камеральну перевірку позивача з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань по орендній платі з фізичних осіб ОСОБА_1 . Камеральну перевірку проведено за 2016 рік.

За результатами перевірки складено Акт камеральної перевірки з питання своєчасності сплати сум узгоджених податкових зобов`язань по орендній платі за землю № 1530/20-40-57- 06/ НОМЕР_1 від 09.04.2019.

Не погодившись з висновками камеральної перевірки, ОСОБА_1 подала заперечення на Акт камеральної перевірки з питання своєчасності сплати сум узгоджених податкових зобов`язань по орендній платі за землю № 1530/20-40-57-06/ НОМЕР_1 від 09.04.2019.

ГУ ДФС у Харківській області на адресу позивача направлено лист № 6061/М/-20-40-57-06- 22 від 08.05.2019, в якому зазначено, що у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове повідомлення-рішення у строки, встановлені статтею 287 ПК України. фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання. Пункт 287.9 статті 287 ПК України вступив в силу з 01.01.2017. Враховуючи вищевикладене, у Київського управління ГУ ДФС у Харківській області відсутні підстави не нараховувати штрафні санкції за несвоєчасну сплату орендної плати з фізичних осіб.

Відповідачем на підставі висновків акту камеральної перевірки винесено податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Харківській області № 0062925706 від 08.05.2019 про зобов`язання ОСОБА_1 сплатити штраф у розмірі 20%, щодо оскарження якого позивач звернулась до суду із цим позовом.

Зі змісту позовної заяви та наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що між сторонами відсутній спір щодо фактичних обставин справи. Причиною виникнення спору є різне тлумачення сторонами положень Податкового кодексу України в частині підстав для донарахування позивачу штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань з урахуванням п.287.9 статті 287 ПК України.

Відповідно до п.126.1 ст.129 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.287.9 ст.287 ПК України (у чинній редакції) у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені цією статтею, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання.

Статтю 287 ПК України доповнено зазначеним пунктом згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення №16-1303, за результатами сплати грошових зобов`язань за яким позивачу донараховано штрафні санкції оскаржуваним у цій справі рішенням, винесено 11.07.2016, тобто, з порушенням вимог щодо строку винесення такого податкового повідомлення-рішення (до 01 липня), а саме п.286.5 ст.286 ПК України (у редакції, чинній на момент винесення такого рішення).

Вищевказане відповідачем не спростовано, доказів протилежного до суду не надано.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у рішенні від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) встановив, що Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права.

Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом`якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.

Відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізовуватись у формі примусу зі сторони уповноваженого державою органу.

У межах спірних правовідносин судом встановлено, що донарахування штрафних санкцій спірним рішенням відбулось всупереч вимогам п.287.9 ст.287 ПК України, що є спеціальною нормою права та, як наслідок, нівелює вимоги п.126.1 ст.129 ПК України.

При винесенні оскаржуваного рішення та під час розгляду заперечень позивача на акт камеральної перевірки контролюючим органом не враховано приписи ст.58 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Проте відповідачем проігноровано норми Конституції України та приписи чинного податкового законодавства, чим порушено вимоги ст.2 КАС України.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом. Доказів протилежного відповідачем як суб`єктом владних повноважень до суду не надано.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська буд. 46, Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Харківській області № 0062925706 від 08.05.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська буд. 46, Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 07 серпня 2019 року.

Суддя О.Г. Котеньов