Рішення № 83492939, 07.08.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2019 р. № 520/6773/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Красноградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (63304, Харківська область, м. Красноград, вул. Бєльовська, 90) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

1. Визнати протиправним рішення Красноградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови в перерахуванні пенсії від 15.05.2019 року № 7;

2. Скасувати рішення Красноградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови в перерахуванні пенсії від 15.05.2019 року № 7;

3. Зобов`язати Красноградське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області привести у відповідність до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розмір пенсії позивача, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року за період з 01 жовтня 2017 року по 01 липня 2019 року;

4. Зобов`язати Красноградське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області виплатити позивачу недоплачену суму заборгованості пенсії за даний період, яка виникне в результаті перерахунку.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуване рішення Красноградського об`єднаного Управління пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови в перерахуванні пенсії від 15.05.2019р № 7 є незаконним та таким, що порушує права позивача на пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду від 10.07.2019 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.

Представником відповідача 25.07.2019 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України №1-р(ІІ)/2019 неконституційність відповідного положення ч. 3 ст. 59 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлена лише 25.04.2019 року, а отже, на час виникнення спірних правовідносин, тобто з 01.10.2017 року положення ч. 3 ст. 59 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", діяли в прийнятій редакції і зазначене словосполучення не було визнано неконституційним.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

З 21.04.198 року по 30.06.1989 року позивач був признаний на спеціальні військові збори у військову частину № 83279 де виконував службові обов`язки з ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до довідки медико-соціальної експертної комісії № 050187 від 17.11.1999 року ОСОБА_1 було встановлено інвалідність ІІ групи безстроково та встановлено, що захворювання має причинний зв`язок з наслідками ліквідації на Чорнобильській АЕС.

Пенсію позивач отримує відповідно до положень Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Також з матеріалів справи встановлено, що позивач 08.05.2019 року звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахування пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які "постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ за період з 1 жовтня 2017 року.

Рішенням Красноградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області 15.05.2019 року позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії в зв`язку з тим, що рішення Конституційного суду України не містить положень щодо порядку його виконання і тому, відповідач вважає, що підстав для проведення перерахунку пенсії немає і що особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби (незалежно від того, чи була це строкова служба) набудуть право на обчислення розміру пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" після внесення відповідних змін до постанови КМУ№ 1210 від 23.11.2011.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону №796-ХІІ особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Позивач, будучи призваним на спеціальні військові збори по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та отримавши у зв`язку з цим інвалідність, належить до числа осіб, на яких поширюється дія ст. 59 Закону №796-ХІІ та яким на її підставі має бути здійснений перерахунок пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Проте, за твердженням відповідача, право на перерахунок пенсії мають виключно пенсіонери з числа осіб, які на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС проходили дійсну строкову військову службу.

Статтею 10 Закону №796-ХІІ передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається КМУ.

Суд враховує Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 25 квітня 2019 року №1-р (ІІ)/2019 справа №3-14/2019 (402/19, 1737/19), яким було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової служби", яке міститься у положеннях ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ зі змінами, за якими визнання розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Отже, положення ч. 3 ст. 59 Зaкoну Укрaїни "Прo статус і соціальний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" в частині "дійсної строкової" втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, а відтак позивач має право на перерахунок пенсії у п`ятикратному розмірі згідно ч. 3 ст. 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і соціальний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" з 25 квітня 2019 року.

Оскільки станом на день розгляду даної справи виникли підстави для перерахунку пенсії позивача у відповідності до вимог ч. 3 ст. 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і соціальний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи", суд приходить до висновку, що рішення №7 від 15.05.2019 року підлягає скасуванню, а також, з метою належного та повного захисту прав позивача слід зобов`язати відповідача здійснити з 25 квітня 2019 року по 30.06.2019 року перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і соціальний зaxист грoмaдян, які постраждали внаслідок Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи".

Щодо позовних вимог позивача в частині перерахунку пенсії у відповідності до положення ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року за період з 01.10.2017 року по 25.04.2019 року, то в цій частині слід відмовити, оскільки відповідно до вищевказаного рішення Конституційного Суду України №1-р (ІІ)/2019 справа №3-14/2019 (402/19, 1737/19) право позивача на зазначений перерахунок визначено лише з 25.04.2019 року.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Красноградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (63304, Харківська область, м. Красноград, вул. Бєльовська, 90) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати рішення Красноградського об`єднаного Управління пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахуванні пенсії від 15.05.2019 року № 7.

Зобов`язати Красноградське об`єднане Управління пенсійного фонду України Харківської області привести ОСОБА_1 у відповідність до ч. З ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року за період з 25.04.2019 по 30.06.2019 року.

Зобов`язати Красноградське об`єднане Управління пенсійного фонду України Харківської виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму заборгованості пенсії за період з 25.04.2019 по 30.06.2019 року.

В іншій частині задоволення позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.