
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
07 серпня 2019 р. Справа № 480/2981/19
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Воловик С.В., розглянувши в приміщенні суду в місті Суми матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області, Головного управління ДФС у Сумській області, третя особа: Реєстраційна служба Краснопільського районного управління юстиції про визнання державної реєстрації недійсною та скасування вимоги ,-
В С Т А Н О В И В:
До Сумського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області, Головного управління ДФС у Сумській області, третя особа: Реєстраційна служба Краснопільського районного управління юстиції, в якій просить суд:
- визнати недійсною державну реєстрацію ОСОБА_2 як фізичної особи-підприємця. проведеної 01.08.2007, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №26140000000000780 від 01.08.2007 року щодо реєстрації ОСОБА_2 як фізичної особи-підприємця;
- скасувати вимогу Головного управління ДФС у Сумській області від 13.11.2018 №Ф-14596-17 У відносно ОСОБА_2 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 15819,54 грн.
Частиною 6 ст.161 КАС України передбачено, що в разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
На виконання вказаної норми, позивачем разом з позовною заявою подано клопотання про поновлення строків звернення до адміністративного суду.
Дане клопотання мотивує тим, що 17 липня 2019 на адвокатський запит отримано реєстраційну справу відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , з якої позивачу стало відомо, що 01.08.2007 Краснопільською районною державною адміністрацією внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про реєстрацію її як фізичної особи-підприємця. Крім того, ОСОБА_1 вказує, що вимогу про сплату вона отримала також у відповідь на адвокатський запит лише 19.07.2019.
Враховуючи викладені обставини, позивач просить визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та просить поновити строк на звернення до суду.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви та доводи, викладенні у клопотанні, вважає, що клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Частинами 1 та 2 ст.122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, 01.08.2007 року Краснопільською районною державною адміністрацією внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про реєстрацію ОСОБА_2 як фізичної особи-підприємця.
Позивач вказує, що дізналась про порушення своїх прав, свобод та інтересів лише 17.07.2019 року при отриманні відповіді на адвокатський запит, однак, суд зазначає, що наведені обставини, а саме відповідь на адвокатський запит не свідчить про поважність причин пропуску строку звернення до суду, оскільки позивач не був позбавлений права знати про порушені права та інтереси та можливості звернутися з даним запитом раніше.
Крім того, облік платників єдиного внеску, їх права та обов`язки, порядок нарахування, обчислення і строки сплати єдиного внеску, його розмір, повноваження органів доходів і зборів, а також відповідальність за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).
Відповідно до частини 4 ст.25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку (абзаци 4, 5 ч.4 ст.25 Закону № 2464-VI).
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску (абзац 6 ч.4 ст.25 Закону № 2464-VI).
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку (абзац 9 ч.4 ст.25 Закону № 2464-VI).
Таким чином платник єдиного внеску може оскаржити вимогу контролюючого органу протягом 10 календарних днів з дня її отримання як із застосуванням процедури її адміністративного оскарження так і без такої.
Вказана позиція суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.01.2019 року по справі № 802/983/18-а.
Як вбачається з матеріалів позову, позивач оскаржує вимогу Головного управління ДФС у Сумській області від 13.11.2018 №Ф-14596-17 У відносно ОСОБА_2 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 15819,54 грн., яку, якщо навіть брати до уваги, отримано позивачем 19.07.2019 року, однак, з позовом звернулась 02.08.2019 року, тобто з пропуском строків, встановлених чинним законодавством.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).
Отже, за практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Тому, за таких обставин, суд вважає, що причини вказані позивачем в клопотанні про поновлення строку звернення до суду є неповажними.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, для усунення вказаного недоліку позивачу необхідно подати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області, Головного управління ДФС у Сумській області, третя особа: Реєстраційна служба Краснопільського районного управління юстиції про визнання державної реєстрації недійсною та скасування вимоги - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Воловик
Судове рішення № 83492798, Сумський окружний адміністративний суд було прийнято 07.08.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 480/2981/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: