Ухвала суду № 83492155, 07.08.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 серпня 2019 року м. Київ № 320/4217/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання протиправним та скасування висновку,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання протиправним та скасування висновку, датованого 26.03.2019, та затвердженого начальником Департаменту захисту економіки Купранець І.М. 27.03.2019, винесеного за результатами службового розслідування за фактом порушення ОСОБА_1 службової дисципліни.

Адміністративний позов не відповідає вимогам ст.ст.160-161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Так, згідно з частиною першою статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов`язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб`єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов`язків, передбачених законом для даного суб`єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.

Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді.

Відповідно до частини другої статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальні права та обов`язки, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.

Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 р. № 5492-VІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у ОСОБА_1 адміністративної процесуальної правосуб`єктності є саме паспорт громадянина України, копія якого до позовної заяви не долучена.

Також відповідно до частини першої статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг): письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження; квитанцію про сплату адміністративного збору; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Згідно із статтею третьої цього ж Закону документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

Суд зазначає, що згідно з абзацом 2 пункту 9 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207 відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України: у вигляді книжечки (зразка 1993 року) - шляхом проставлення в ньому штампа реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 1 або штампа зняття з реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 2; у формі картки (зразка 2015 року) - шляхом внесення інформації до безконтактного електронного носія, який імплантовано у такий паспорт, у разі наявності робочих станцій та підключення органу реєстрації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр). У разі непідключення органу реєстрації до Реєстру особі видається довідка про реєстрацію або зняття з реєстрації місця проживання, а внесення інформації до безконтактного електронного носія здійснюється територіальним підрозділом ДМС на підставі такої довідки.

Відповідно до пункту 6 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. N 2503-XII відмітки про реєстрацію постійного місця проживання громадянина робляться на одинадцятій - шістнадцятій сторінках паспорта.

Таким чином, враховуючи, що місцезнаходженням відповідача є м.Київ, надання позивачем копії паспорта громадянина України необхідно також для підтвердження зареєстрованого місця проживання, що є визначальним для встановлення територіальної підсудності даної адміністративної справи.

Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд визнати протиправним та скасувати висновок, датований 26.03.2019, та затверджений начальником Департаменту захисту економіки Купранець І.М. 27.03.2019, винесений за результатами службового розслідування за фактом порушення ОСОБА_1 службової дисципліни.

Отже, сума судового збору за звернення позивача з вимогою немайнового характеру становить 768,40 грн. (0,4 х 1921,00 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Позивачем не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору.

Натомість у позовній заяві позивач зазначив про те, що він є звільненим від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У позовній заяві позивач зазначив, що у спірному висновку було зазначено про порушення позивачем вимог Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських та Порядку формування та ведення особових справ поліцейських.

Позивач зазначив, що на підставі спірного висновку Департаментом захисту економіки Національної поліції України було прийнято наказ «По особовому складу» від 28.03.2019 №83 о/с, яким позивача було звільнено зі служби.

Суд зазначає, що предметом позову є оскарження висновку, прийнятого за результатами службового розслідування, а не вимоги про стягнення заробітної плати та поновлення позивача на службі, а тому, в даному випадку, позивач не є звільненим від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн., який слід сплатити за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;

Банк отримувача:Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Рахунок отримувача: 34316206084081;

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

У рядку "призначення платежу" платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова "судовий збір за позовом", ПІБ чи назва установи, організації позивача, "Київський окружний адміністративний суд", код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304).

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Крім того, відповідно до пункту 5 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з частиною п`ятою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Позивачем всупереч вимогам ст.160-161 КАС України не було надано доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: висновок службового розслідування від 26.03.2019; наказ Департаментом захисту економіки Національної поліції України було прийнято наказ «По особовому складу» від 28.03.2019 №83 о/с; медична картка амбулаторного хворого від 01.10.2018, складена Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Шевченківського району; листки непрацездатності від 01.10.2018 №024374, від 08.10.2018 серії АДХ №567804, від 07.11.2018 серії АДХ №568543, від 12.11.2018 серії АДХ №234452, від 26.11.2018 серії АДХ №462780, від 22.12.2018 серії АДХ №341478, від 04.02.2019 серії АДХ №063178, від 15.03.2019 серії АДХ №061360; довідки від 19.03.2019 б/н, від 29.03.2019 б/н, видані ПП «Клініка Медіком»; накази Департаментом захисту економіки Національної поліції України від 19.09.2018 №957 «Про призначення та проведення службового розслідування» та від 28.01.2019 №98 «Про призначення та проведення службового розслідування».

У зв`язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду належним чином засвідчені копії вказаних документів або подати заяву про їх витребування (у разі їх відсутності у позивача).

Крім того, відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до частини шостої статі 161 Кодексу адміністративно судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Оскільки висновок службового розслідування від 26.03.2019, складений Департаментом захисту економіки Національної поліції України, пов`язаний із проходженням позивачем служби в органах Національної поліції України, його оскарження здійснюється протягом місяця з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У позовній заяві позивач чітко не зазначив про те, коли саме йому стало відомо про прийняття спірного висновку.

У зв`язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно уточнити, коли саме йому стало відомо про складання Департаментом захисту економіки Національної поліції України спірного висновку, та надати докази на підтвердження таких пояснень.

Крім того, у тому випадку, якщо позивачем пропущено місячний строк, встановлений для оскарження спірного висновку, позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.

Згідно із частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати копії усіх заповнених сторінок паспорту громадянина України - ОСОБА_1 ;

- надати докази сплати судового збору у розмірі 768,40 грн. за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу);

- надати належним чином засвідчені копії таких документів (два примірника): висновок службового розслідування від 26.03.2019; наказ Департаментом захисту економіки Національної поліції України було прийнято наказ «По особовому складу» від 28.03.2019 №83 о/с; медична картка амбулаторного хворого від 01.10.2018, складена Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Шевченківського району; листки непрацездатності від 01.10.2018 №024374, від 08.10.2018 серії АДХ №567804, від 07.11.2018 серії АДХ №568543, від 12.11.2018 серії АДХ №234452, від 26.11.2018 серії АДХ №462780, від 22.12.2018 серії АДХ №341478, від 04.02.2019 серії АДХ №063178, від 15.03.2019 серії АДХ №061360; довідки від 19.03.2019 б/н, від 29.03.2019 б/н, видані ПП «Клініка Медіком»; накази Департаментом захисту економіки Національної поліції України від 19.09.2018 №957 «Про призначення та проведення службового розслідування» та від 28.01.2019 №98 «Про призначення та проведення службового розслідування» або заяву про їх витребування (у разі відсутності у позивача вказаних документів);

- надати уточнену позовну заява (два примірника) з інформацією про те, коли саме позивачу стало відомо про складання Департаментом захисту економіки Національної поліції України спірного висновку, та надати докази на підтвердження таких пояснень;

- надати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску (у разі пропуску позивачем строку звернення до суду).

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Дудін С.О.