Рішення № 83492138, 07.08.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2019 року м. Житомир справа № 240/7466/19

категорія 112030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання неправомірними рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом у якому просила:

- визнати неправомірними рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги від 25 січня 2019 року, про відмову в призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги;

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити і виплатити одноразову грошову допомогу в зв`язку з захворюванням і смертю чоловіка, ОСОБА_2 , пов`язаного із захистом Батьківщини.

В обґрунтування позову зазначає, що її покійний чоловік - ОСОБА_2 отримав захворювання ще при службі в Збройних Силах і тому був звільнений з служби за станом здоров`я і через декілька місяців помер, а тому виплата одноразової грошової допомоги в зв`язку з захворюванням і наступною смертю, ОСОБА_1 , як члену сім`ї військовослужбовця, має бути призначена та виплачена згідно Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", так як він захворів ще проходячи службу в Збройних Силах України і його смерть настала в зв`язку з захистом Батьківщини.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 14.05.2019 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Копію ухвали позивач отримала 20.05.2019, а відповідач - 21.05.2019, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 31, 32)

До суду 06 червня 2019 року надійшло клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Житомирський обласний військовий комісаріат.

За вх. №13908/19 від 06.06.2019 зареєстровано відзив на позовну заяву в якому відповідач вказує, що за змістом ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» закінченням проходження військової служби був день виключення його зі списків особового складу військової частини - 13.04.2017. Зазначає, що оскільки законодавцем в Законі не було передбачено право на отримання допомоги членами сім`ї загиблих (померлих) «осіб, звільнених з військової служби», то підстав для призначення ОГД позивачу не було. Вказує, що як вбачається із оскаржуваного рішення (протокол № 6 від 25.01.2019) відмовлено у виплаті як дружині, так і двом синам померлого військовослужбовця. Враховуючи зазначене призначення та виплата ОГД лише одному з членів сім`ї буде порушенням вказаних норм Закону і Порядку № 975 та порушенням прав інших осіб. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 10.06.2019 клопотання Міністерства оборони України задоволено залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Житомирський обласний військовий комісаріат.

Ухвалою суду від 10 червня 2019 року постановлено розгляд адміністративної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 19 червня 2019 року.

Відділом документального забезпечення суду 14.06.2019 зареєстровано пояснення Житомирського обласного військового комісаріату щодо позову. У поясненнях представник третьої особи вказує, що рішення комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум є правомірним.

До суду 19.06.2019 надійшла заява позивача про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду у порядку письмового провадження. Відповідно до протоколу судового засідання від 19.06.2019, суд відклав розгляд справи на 11.07.2019.

Житомирський обласний військовий комісаріат надав до суду 10.07.2019 заяву про долучення до матеріалів справи копій документів, а саме: заяви ОСОБА_1 та свідоцтв про народження дітей.

Ухвалою суду від 11 липня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 25.07.2019.

Відділом документального забезпечення суду 25 липня 2019 року зареєстровано заяву ОСОБА_1 (вх. №17395/19), заяву представника відповідача (вх. №17397/19) та заяву представника третьої особи (вх. №17398/19) про розгляд адміністративної справи у порядку письмового провадження.

Зважаючи на відсутність перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд подальший розгляд справи здійснює в письмовому провадженні, в строки, передбачені ст. 193 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого 21.11.2017 Новоград- Волинським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8)

Як вбачається з лікарського свідоцтва про смерть №488, виданого 20.11.2017 Комунальним закладом "ЦПМСД" м.Новоград-Волинського Житомирської області - захворювання, та причина смерті ОСОБА_2 так, пов`язане із захистом Батьківщини (а.с. 29 ).

ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с. 24)

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 20 вересня 2018 року звернулась до Міністерства оборони України із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з смертю чоловіка ОСОБА_2 .

Розглянувши подані документи, комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат, дійшла наступного висновку: "Дружині та двом синам померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, сержанта у відставці ОСОБА_2 (Житомирський ОВК), оскільки на день смерті він не був військовослужбовцем. Відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 21.11.2017 смерть настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , а згідно наказу командира військової частини В273Івід 13.04.2017 № 94 сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_2 виключено зі списків частини І 3.04.2017, тобто до дня смерті, отже на час смерті він не був військовослужбовцем. Стаття 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у редакції, чинній на час смерті військовослужбовця, передбачала виплату одноразової грошової допомоги у разі смерті військовослужбовців, а не осіб, звільнених зі служби. Виплата одноразової грошової допомоги членам сімей померлих осіб, звільнених з військової служби, смерть яких настала протягом року після звільнення зі служби, запроваджена Законом України від 06 вересня 2018 року № 2522-УШ "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціального захисту військовослужбовців", який набрав чинності з 13.10.2018. Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, тому виплата одноразової грошової допомоги членам сімей померлих осіб, звільнених з військової служби, смерть яких настала протягом року після звільнення з військової служби, здійснюється у випадках, що настали з 13.10.2018. (а.с. 28)

Вважаючи таку відмову необґрунтованою та протиправною, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернулась з позовом до суду.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Статтею 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" ( в редакції чинній на час смерті ОСОБА_2 ) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби) під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби; смерті військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби), що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.

Приписами частини 1 статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.

Частиною 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст) визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі - Порядок №975).

Відповідно до пункту 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Згідно з пунктом 4 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, якщо смерть настала: 1) під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби; 2) у період проходження військовослужбовцем військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.

Виходячи із змісту зазначених правових приписів, одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується зокрема членам сім`ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.

Отже, допомога виплачується не тільки у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби чи в період її проходження, а й у разі смерті, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби не залежно від часу звільнення з військової служби.

Визначальним є той факт, що військовослужбовець під час або у зв`язку з виконанням ним обов`язків військової служби захворів, внаслідок чого помер. Допомога у такому випадку призначається незалежно від того, чи була особа військовослужбовцем на час смерті. Факт наявності статусу військовослужбовця на час смерті має значення лише у випадку загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби чи в період її проходження.

Така позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06 лютого 2018 року по справі №761/18099/15-а, реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 72089191.

При цьому, Верховний Суд в постанові від 06 лютого 2018 року по справі №761/18099/15-а вказав, що закон містить також і положення про наявність права на допомогу у разі смерті, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби. Отже, можна зробити висновок, що в такому випадку допомога призначається незалежно від часу звільнення з військової служби.

Згідно довідки військово- лікарської комісії №65 від 18.01.2017, захворювання ОСОБА_2 , так, пов`язане з проходженням військової служби (а.с. 12)

Наказом №63-рс від 13.04.2017 ОСОБА_2 звільнено з військової служби у відставку, а наказом №94 від 13.04.2017 виключено зі списків особового складу частини (а.с. 11)

Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААА №782334, ОСОБА_2 із 12.04.2017 встановлено першу групу інвалідності, причина інвалідності ОСОБА_2 : захворювання, так, пов`язане із захистом Батьківщини. (а.с. 14)

Згідно свідоцтва про смерть, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У свою чергу, захворювання та причина смерті ОСОБА_2 , так, пов`язане із захистом Батьківщини, що зафіксовано у лікарському свідоцтві про смерть №488 від 20.11.2017 (а.с. 29)

Водночас, 10 січня 2018 року військово-лікарською комісією Центрального регіону Міністерства оборони України, по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв підтверджено, що захворювання та причина смерті сержанта у відставці ОСОБА_2 , 1962 р.н., так, пов`язане із захистом Батьківщини (а.с. 22).

Вказані обставини визнаються відповідачем.

Отже, захворювання, яке стало причиною смерті, безпосередньо пов`язане з виконанням ОСОБА_2 обов`язків військової служби та захисту Батьківщини.

У свою чергу відповідач зазначає, що виплата одноразової допомоги може бути проведена тільки за умови, якщо померла особа мала статус "військовослужбовець". Вважає, що ОСОБА_2 був особою, звільненою з військової служби, виключеним зі списків особового складу частини 13.04.2017, а помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в свою чергу унеможливлює здійснення виплати одноразової грошової допомоги членам його сім`ї.

Однак, суд відмічає, що право на отримання одноразової грошової допомоги членами сім`ї військовослужбовця не залежить від наявності у ОСОБА_2 на момент смерті статусу військовослужбовця, а безпосередньо пов`язане з наявністю медико-правового зв`язку між смертю особи та захворюванням, отриманим під час виконанням ним обов`язків військової служби. У даному випадку матеріалами справи підтверджується, що смерть ОСОБА_2 безпосередньо пов`язана з захворюванням, отриманим під час виконанням ним обов`язків військової служби та захисту Батьківщини.

Отже, посилання відповідача на те, що чинним законодавством України передбачено виплату одноразової грошової допомоги у разі смерті військовослужбовця, а не осіб, звільнених зі служби, а тому підстави для виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як члену сім`ї, у разі загибелі (смерті) особи, відсутні, є необґрунтованими та спростовуються зібраними по справі доказами.

Таким чином рішення Міністерства оборони України №6 від 25.01.2019 щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 пов`язаної із смертю її чоловіка, ОСОБА_2 з підстав того, що на день смерті він не був військовослужбовцем, є необґрунтованим.

При цьому відповідач, наділений дискреційними повноваженнями, тобто повноваженнями з певним ступенем свободи органу при прийнятті рішення, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення. А суди не мають право втручатися в дискреційні функції органів владних повноважень.

Відповідно до пункту 5 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 (в редакції чинній на момент виникнення срібних правовідносин) одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року; у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання. Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На підставі пунктів 13, 14, 15 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови. Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу. Рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.

Таким чином, зазначеними приписами законодавства визначений певний порядок розгляду заяви та прийняття рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи та пояснень учасників справи, позивачу відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги з підстав того, що її чоловік, - ОСОБА_2 на день смерті не був військовослужбовцем, проте, інші питання визначенні Порядком № 975, відповідачем не розглядались.

Водночас, Порядком №975, передбачена можливість прийняття альтернативного рішення за результатом розгляду заяви про виплату одноразової грошової допомоги.

Таким чином на підставі викладеного суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 25.01.2019 №6 в частині відмови в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 пов`язаної із смертю її чоловіка - ОСОБА_2 . З метою захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Міністерства оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.09.2018 про виплату одноразової грошової допомоги, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати п. 2 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №6 від 25 січня 2019 року, про відмову в призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , дружині померлого ОСОБА_2 .

Зобов`язати Міністерство оборони України (проспект Повітрофлотський, 6,Київ 168,03168, код ЄДРПОУ 00034022) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) від 20.09.2018 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю чоловіка ОСОБА_2 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду складено у повному обсязі: 07 серпня 2019 року.

Суддя О.В. Лавренчук