Рішення № 83492099, 05.08.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2019 року справа № 320/1831/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Приватного акціонерного товариства «Меліоратор» про стягнення податкового боргу,

о б с т а в и н и с п р а в и:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Приватного акціонерного товариства «Меліоратор» в якому позивач просить суд з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог стягнути з рахунків Приватного акціонерного товариства «Меліоратор» у банках, що обслуговують боржника - 3 098 845,21 грн. на користь Державного бюджету, в рахунок погашення податкового боргу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом за результатами несплати самостійно задекларованих сум, штрафних санкцій, пені з ПДВ та податку на додану вартість. Стверджує, що позивачем було здійснено всі заходи спрямовані для погашення податкової заборгованості, однак, такі дії не призвели до повного погашення податкового боргу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

02 липня 2019 року від представника відповідача через службу діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву. Стверджує, що наразі Приватним акціонерним товариством «Меліоратор» здійснюється аудит правильності нарахування визначеного позивачем податкового боргу, який ще не завершився. Тому, враховуючи наведене відповідач не може ані підтвердити, ані спростувати вимогу ГУ ДФС у Київській області про стягнення податкового боргу.

11 липня 2019 року представником позивача через службу діловодства суду подано клопотання про закриття підготовчого та провадження розгляду справи по суті в той самий день.

11 липня 2019 року представником відповідача через службу діловодства суду подано клопотання про закриття підготовчого та провадження розгляду справи по суті в той самий день.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті в той самий день.

11 липня 2019 року представником відповідача через службу діловодства суду подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник позивача не заперечував щодо розгляду справи в порядку письмового провадження, що підтверджується його підписом на клопотанні.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду документів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

в с т а н о в и в:

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватне акціонерне товариство «Меліоратор» (ідентифікаційний код 39466569) зареєстроване в якості юридичної особи 13.07.1993 за адресою: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Леха Качинського, будинок 7.

Видами діяльності позивача є: Код КВЕД 46.19 - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; Код КВЕД - 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 49.41 - вантажний автомобільний транспорт; Код КВЕД 49.42 - надання послуг перевезення речей (переїзду); Код КВЕД 71.11 - діяльність у сфері архітектури; Код КВЕД 71.12 - діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; Код КВЕД 74.90 - інша професійна, наукова та технічна діяльність н.в.і.у.; Код КВЕД 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель (основний).

Відповідачем подані засобами телекомунікаційного зв`язку до Вишгородської ОДПІ Ірпінське відділення м. Буча наступні податкові декларації з податку на додану вартість:

- податкова декларація від 20 червня 2018 року (за травень 2018), в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 348 807,00 грн;

- податкова декларація від 19 липня 2018 року (за червень 2018), в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 177 171,00 грн.;

- податкова декларація від 17 серпня 2018 року (за липень 2018), в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 347 402,00 грн.;

- податкова декларація від 20 вересня 2018 року (за серпень 2018), в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 327 621,00 грн.;

- податкова декларація від 19 жовтня 2018 року (за вересень 2018), в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 54 504,00 грн.;

- податкова декларація від 20 листопада 2018 року (за жовтень 2018), в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 34 553,00 грн.;

- податкова декларація від 20 грудня 2018 року (за листопад 2018), в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 32 494,00 грн.;

- податкова декларація від 20 лютого 2019 року (за січень 2019), в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 74 627,00 грн.;

- податкова декларація від 19 березня 2019 року (за лютий 2019), в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 734,00 грн.

Також, Приватним акціонерним товариством «Меліоратор» за 2018 рік було самостійно задекларовано, згідно декларацій з податку на прибуток, податкові зобов`язання в сумі 116393,00 грн.

Згідно долученої позивачем до матеріалів справи довідки, станом на 04 квітня 2019 року відповідно до даних ІТС «Податковий Блок» по Приватному акціонерному товариству «Меліоратор» рахується податковий борг у сумі 3 249 012,21 грн., в тому числі: з податку на додану вартість - 3 139 003,19 грн., з податку на прибуток - 110 009,02 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з вимогами пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з вимогами пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Як убачається з п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до вимог п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 54 ПК України).

Згідно з вимогами п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податок на додану вартість та правова регламентація останнього встановлюються Розділом V Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог пп. 1 п. 180.1 ст. 180 ПК України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Пунктом 202.1 ст. 202 ПК України передбачено, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей: а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Згідно з вимогами п. 203.1 ст. 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як убачається з п. 203.2 ст. 203 ПК України сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 126.1. ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно положень п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження.

Матеріалами справи підтверджено, що Приватним акціонерним товариством «Меліоратор» відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість за період з травня по листопад 2018 року та з січня по лютий 2019 року самостійно визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1 397 913,00 грн. З яких фактично було сплачено лише 272 949,05 грн.

Тобто, на момент звернення позивача до суду з даним позовом заборгованість відповідача по деклараціям з податку на додану вартість складала 1 124 963,95 грн.

З метою недопущення порушень вимог податкового законодавства контролюючим органом було проведено ряд камеральних перевірок Приватного акціонерного товариства «Меліоратор».

Так, за результатами камеральної перевірки з питань сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість та з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН ПАТ «Меліоратор» складено акт від 21 березня 2018 року № 215/10-36-56-01/1037229, яким встановлено факт порушення відповідачем вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме перевищення встановленого терміну реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику ПДВ, в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі вищевказаного акту 20 квітня 2018 року позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0024365601 про застосування до Приватного акціонерного товариства «Меліоратор» штрафу за порушення граничного строку сплати ПДВ у розмірі 20% у сумі 1 231 013,90 грн.

Рішенням ДФС № 23055/6/99-99-11-03-01-25 від 10 липня 2018 року частково задоволено скаргу ПАТ «Меліоратор». Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0024365601 від 20 квітня 2018 року в частині застосування штрафних санкцій у сумі 14518,4 грн., а в іншій частині залишено без змін.

У зв`язку з чим, 16 липня 2018 року позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0039791530, яким зобов`язано відповідача сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 1 216 495,50 грн.

За результатами камеральної перевірки з питань сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість та з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПП ПАТ «Меліоратор» складено акт від 05 жовтня 2018 року № 2318/10-36-56-01/1037229, яким встановлено факт порушення відповідачем правил сплати (перерахування) узгодженої суми податкового зобов`язання протягом граничних строків передбачених п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.

На підставі вищевказаного акту перевірки, 01 листопада 2018 року позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0103595605 про зобов`язання ПАТ «Меліоратор» сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 304 377,85 грн.

Згідно акту камеральної перевірки з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПП Приватного акціонерного товариства «Меліоратор» № 4284/10-36-56-05/1037229 від 03 грудня 2018 року, відповідачем також було порушено вимоги встановлені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме - перевищення встановленого терміну реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі вищевказаного акту перевірки, 28 грудня 2018 року позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0135495605 про застосування до відповідача штрафу на загальну суму 442 559,58 грн.

22 січня 2019 року контролюючим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податкової звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН ТОВ «Меліоратор» за період: з 01.05.2018 по 30.06.2018, з 01.11.2018 по 30.11.2018. За результатами перевірки складено акт від 22.01.2019 № 88/10-36-56-12-05/1037229, яким встановлено порушення позивачем п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України (що діяли до 01.01.2017), а саме - перевищення терміну реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику ПДВ, в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі вищевказаного акту перевірки, 20 лютого 2019 року позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0013825605 та № 0013855605 про застосування до відповідача штрафу на загальну суму 83,33 грн. та на загальну суму 13 409,40 грн.

Вищевказані повідомлення-рішення Приватним акціонерним товариством «Меліоратор» в судовому порядку не оскаржувались, тобто вважаються узгодженими.

У зв`язку з несвоєчасною сплатою Приватним акціонерним товариством «Меліоратор» узгоджених податкових зобов`язань ГУ ДФС України у Київській області відповідачу в порядку ст. 129 ПК України нараховано пеню в розмірі 37 113,58 грн.

З урахуванням чого, загальний розмір податкового боргу по податку на додану вартість Приватного акціонерного товариства «Меліоратор» складав - 3 139 003,19 грн.

Також згідно долучених до матеріалів справи податкових декларацій з податку на прибуток відповідачем було самостійно задекларовано за декларацією за 2018 рік від 01 березня 2019 року грошову суму в розмірі - 115 712,00 грн. та згідно уточнюючої декларації від 29 березня 2019 року грошову суму в розмірі 681,00 грн. (в тому числі збільшено основне зобов"язання на суму 661,00 грн. та самостійно визначена штрафна санкція - 20,00 грн.).

Разом з тим, самостійно Приватним акціонерним товариством «Меліоратор» було сплачено лише - 6 670,06 грн.

Тобто, сума несплаченого в добровільному порядку податку на прибуток складала - 109 722, 94 грн.

У зв`язку з чим, позивачем на підставі ст. 129 Податкового кодексу України у зв`язку з несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов`язань по сплаті податку на прибуток також було нараховано пеню в розмірі 286,08 грн.

Тому, загальний розмір податкового боргу з податку на прибуток відповідача склав 110 009,02 грн.

Відтак належними та беззаперечними доказами підтверджено, що податковий борг Товариства з обмеженою відповідальність «Меліоратор» на момент подачі позову становив 3 249 012,21 грн.

Згідно ЗУ "Про порядок погашення зобов`язання платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" Ірпінською ОДПІ було сформовано та вручено безпосередньо представнику відповідача податкову вимогу від 04 лютого 2009 року за № 1/134 та від 16 березня 2009 року № 2/201. Оскільки з 2009 року податковий борг з усіх податків та зборів віповідачем не погашався, податкова вимога, відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, не вважається відкликаною та є діючою.

Згідно долученої до матеріалів справи довідки про наявний борг з податків і зборів, збір за якими контролюється, виданою Головним управлінням ДФС у Київській області, станом на 07 травня 2019 року за Приватним акціонерним товариством «Меліоратор» рахується податковий борг в розмірі 3 249 012,21 грн., яка складається з податку на додану вартість - 3 139 003,19 грн. та з податку на прибуток - 110 009,02 грн.

В ході судового розгляду справи Головним управлінням ДФС У Київській області подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій зазначено, що Приватним акціонерним товариством «Меліоратор» під час судового провадження в рахунок погашення нарахованого боргу було сплачено 150 167,00 грн. Тому, сума податкового боргу несплаченого відповідачем до державного бюджету становить 3 098 845,21 грн.

Таким чином, розмір податкового боргу, що підлягає стягненню з Приватного акціонерного товариства «Меліоратор» на користь Державного бюджету становить 3 098 845,21 грн., який не спростований відповідачем належними доказами.

Відповідно до вимог пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 ПК України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

Згідно з вимогами абз.1 п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як убачається п. 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів у рахунок погашення податкового боргу.

На час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог, доказів про сплату відповідачем податкового боргу з податку на додану вартість та штрафних санкцій і пені, та частини чистого прибутку (доходу) 3 098 845,21 грн. до суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

04 липня 2019 року від Приватного акціонерного товариства «Меліоратор» через службу діловодства суду надійшла заява про розстрочення у даній справі виконання рішення Київського окружного адміністративного суду про стягнення з відповідача податкового боргу, строком на дванадцять місяців, починаючи з дати набрання рішенням законної сили шляхом щомісячної сплати заборгованості рівними частинами. Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про розстрочення виконання судового рішення.

Як зазначено у п.1, п.2 ч.6 ст.246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині рішення також вказується про: порядок і строк виконання рішення; надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.

Відповідно до положень ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

З доданих до клопотання документів слідує, що по рахункам, відкритим в АТ "Альфа-Банк" вхідні залишки коштів відповідача складають 752,82грн. (довідка №50690/296 від 31.05.2019). Відповідно до довідки ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 30.05.2019 №Д1-В32/62-195 станом на 30.05.2019 залишок на рахунку позивача складає 6 809,63грн. При цьому у ПрАТ "Меліоратор" кредиторська заборгованість складає 8 019 310,00грн.

Суд вважає, що стягнення заборгованості однією сумою 3 098 845,21 грн., може негативно вплинути на фінансовий стан відповідача, у зв`язку з чим та з метою захисту прав та інтересів відповідача клопотання останнього про розстрочення виконання судового рішення підлягає задоволенню - виконання судового рішення повинно бути розстроченим на 12 місяців зі сплатою заборгованості по 258 237,10 грн. щомісяця, починаючи з місяця набрання вказаним рішенням законної сили.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Приватного акціонерного товариства «Меліоратор» про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з рахунків Приватного акціонерного товариства «Меліоратор» у банках, що обслуговують боржника - 3 098 845,21 грн. на користь Державного бюджету, в рахунок погашення податкового боргу.

Розстрочити виконання рішення Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/1831/19 строком на дванадцять місяців зі сплатою заборгованості по 258 237,10 грн. щомісяця, починаючи з місяця набрання вказаним рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 05.08.2019

Суддя Я.В. Горобцова