
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" серпня 2019 р. справа № 300/1441/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ) 04.07.2019 звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови в призначенні пенсії та зобов`язання призначити пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні на одну застраховану особу за 2016-2018 роки в розмірі 6188,89 грн та із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 % з 09.01.2019, здійснити перерахунок та виплату пенсії по віку з урахуванням раніше виплачених сум та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з яким закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за пенсією 2016-2018 в розмірі 6788,89 грн із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %. Позивач вважає, що має місце саме призначення нового виду пенсії, а не переведення з одного виду пенсії на інший, а тому при призначенні пенсії необхідно застосувати показник середньої заробітної плати, який врегульований статтею 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до правил, встановлених статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) (а.с.1-2).
Пунктом 4 резолютивної частини зазначеної ухвали суду витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області: - належним чином засвідчені копії усіх наявних документів пенсійної справи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ); - детальний розрахунок розміру пенсії ОСОБА_1 станом на липень 2019 року, із обов`язковим виокремленням (деталізацією) усіх складових пенсії та належним правовим обґрунтуванням їх виплати.
Від відповідача, 22.07.2019, надійшов відзив на позовну заяву №12238/06 від 18.07.2019, в якому стосовно заявлених позовних вимог заперечив та вважає, що вони є безпідставними і не підлягають задоволенню. Відповідач зазначив, що позивачу вперше призначено пенсію 01.03.2004, а з дати подання заяви - 15.01.2019, здійснено переведення позивача на пенсію за віком у відповідності до приписів частини 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та частини 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Щодо застосування величини оцінки одного року страхового стажу - 1%, то відповідні зміни до статті 25 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" набрали чинності з 01.10.2017 та повинні застосовуватися до позивача, оскільки закон зворотної дії у часі немає.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні заяви по суті та долучені до них письмові докази в їх сукупності, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 з 01.03.2004 призначено пенсію за вислугу років як працівнику освіти на підставі пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII, що підтверджується протоколом №81 від 27.05.2004 (а.с.24).
За заявою позивача від 24.06.2008, у зв`язку із виходом на роботу, позивачу припинено виплату пенсії за вислугу років (а.с.26).
Після досягнення 60 років, ОСОБА_1 , 15.01.2019 звернувся до відповідача із заявою №14/105 про призначення йому пенсії за віком (а.с.27).
У відповідності до протоколу призначення пенсії від 30.01.2019, за рішенням 926090156247, позивачу здійснено перерахунок пенсії, перевівши ОСОБА_1 на пенсію за віком починаючи з 15.01.2019 (а.с.29).
Не погоджуючись із переведенням, позивач заявою від 16.05.2019 звернувся до відповідача із проханням повідомити чи застосовувався до позивача показник середньої заробітної плати (доходу) по Україні за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком у розмірі 6188,89 грн, якщо такий показник не застосовується, просив застосувати починаючи з 09.01.2019 показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком у розмірі 6188,89 грн (а.с.13).
Відповідач листом №171/А-15 від 24.05.2019 повідомив позивача, що показних середньої заробітної плати (доходу) за три попередні роки застосовують під час переведення лише з пенсії по інвалідності на пенсію за віком (якщо її призначають уперше) за наявності в особи 24 місяців страхового стажу, який вона набула після призначення (попереднього перерахунку) пенсії по інвалідності незалежно від перерв у роботі. Відповідно до законодавчого врегулювання питання визначення показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, перерахунок пенсії проводиться із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2016 рік - 3764,40 грн, а за 01.03.2019 - 4404,35 грн. Тому правових підстав застосування середньої заробітної плати по народному господарству 6188,89 грн немає (а.с.14).
Не погоджуючись із вказаною вище відповіддю, ОСОБА_1 звернувся в суд з метою захисту своїх прав.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд враховує таке.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі, також - Закон № 1058) за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Пенсія за вислугу років для працівників освіти передбачена пунктом «е» статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (надалі, також - Закону №1788).
За приписами частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К -страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з пунктами 2, 16 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058 до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Частиною 3 статті 45 Закону №1058 установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства слідує, що частиною 3 статті 45 Закону № 1058 установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058.
Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
При обрахунку позивачу пенсії за віком відповідно до вимог статті 40 Закону № 1058 підлягає застосуванню показник середньої заробітної плати працівників в галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення. У даному випадку відповідач повинен був призначити інший вид пенсії за іншим законом, а не, як вважає, здійснювати переведення з одного виду пенсії на інший, а отже пенсійний орган має враховувати показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії - пенсії за віком.
Суд зазначає, що статтею 7 Закону №1788 передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Згідно з п. 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Верховний Суд України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15) зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини 3 статті 45 Закону №1058.
Аналогічної правової позиції дотрималася Велика Палата Верховного Суду в постанові від 31 жовтня 2018 року, адміністративна справа № 577/2576/17 (876/5312/17), провадження № 11-731апп18.
Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. При цьому, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню частина 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в редакції, чинній на час звернення позивача 15.01.2019 із заявою про призначення пенсії за віком, а тому заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017 та 2018 роки. Отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується позовної вимоги щодо застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, суд зазначає таке.
У відповідності до частини 1 статті 25 Закону №1058, в редакції закону, чинній на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії за віком, коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою: Кс=См*Вс/100% * 12, де Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
Згідно з пунктами 44 «Прикінцеві положення» Закону №1058, з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %. З 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Таким чином, застування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% можливе виключно при призначенні пенсії відповідно до приписів Закону №1058 в період з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року. Суд зазначає, що позивачу призначено пенсію відповідно до його заяви 15.01.2019, а тому правові підстави у застуванні величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 % при розрахунку пенсії позивачу відсутні. Враховуючи наведене, на переконання суду вимоги в цій частині позивачем не обґрунтовані і не підлягають до задоволення.
Враховуючи все вищезазначене, на переконання суду позовні вимог підлягають задоволенню в частині.
Щодо строку призначення та виплати пенсії, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 45 Закону №1058, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Враховуючи те, що позивачу 60 років виповнилося 08.01.1959, і матиме місце нове призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058, то таке призначення і виплата повинні здійснюватися починаючи з 09.01.2019.
У відповідності до частин 1 та 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відтак, враховуючи часткове задоволення позову, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 384,20 грн (768,40/2). Сплата судового збору підтверджується квитанцією №33 від 02.07.2019.
Учасниками справи не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088) щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016, 2017 та 2018 роки, починаючи з 09.01.2019.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088) призначити та виплачувати з 09.01.2019 року ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2016, 2017 та 2018 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти вимог позовної заяви відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (адреса: вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20551088) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ;
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, адреса: вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20551088.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.
Судове рішення № 83492066, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 07.08.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 300/1441/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: