Рішення № 83491585, 06.08.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 серпня 2019 р. Справа № 120/1896/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Слободонюка М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Федчук Т.Ю.

представника позивача: адвоката Кравчука М.О.

представника відповідача: Карташова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0055909-5302-0208 від 17.05.2018 року, № 0055910-5302-0208 від 17.05.2018 року, № 0023246-5306-0208 від 20.05.2019 року, № 0023247-5306-0208 від 20.05.2019 року про визначення сум податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 та 2018 роки.

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними, необґрунтованими та безпідставними, оскільки нарахування відповідних податкових зобов`язань було здійснено всупереч тому, що вона звільняється від сплати такого податку за пільгових умов, визначених Податковим кодексом України та рішеннями органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням таких об`єктів нерухомості. Зокрема, наголошує, що вона є власником двох житлових будинків загальною площею 172,5 кв.м., один з яких знаходиться в м. Козятин площею 97,8 кв.м., а інший - в с . Котелянка Ружинського району Житомирської області площею 74,7 кв.м. За рішеннями Козятинської міської ради від 23.01.2015р. №1233-VІ та від 02.06.2017р. №652-VІІ вона була звільнена від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки пільга у вигляді зменшення бази оподаткування у 2017 році становила 200 кв.м., а у 2018 році - 180 кв.м., що перевищує сумарну площу належних їх житлових будинків. Крім того, за рішенням Білилівської сільської ради Ружинського району Житомирської області від 22.12.2016р. №3-14/2016, у підпорядкування якої перебуває с. Котелянка, де знаходиться належний їй житловий будинок площею 74,7 кв.м., вона має стовідсоткову пільгу з податку на об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, оскільки з 2008 року є пенсіонеркою за віком.

За наведених обставин позивач наголошує, що відповідачем всупереч зазначеним рішенням органів місцевого самоврядування здійснено нарахування їй податку на нерухоме майно без урахуванням відповідних пільг, у зв`язку з чим вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що прийняті всупереч податкового законодавства та підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 03.07.2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін. Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.

22.07.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. №29786), в якому Головне управління ДФС у Вінницькій області просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Як зазначає відповідач, відповідно до підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України Калинівською ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області (м. Козятин) проведено нарахування позивачу податкових зобов`язань за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 та 2018 роки, у зв`язку з чим направлені податкові повідомлення-рішення № 0055909-5302-0208 від 17.05.2018 року, № 0055910-5302-0208 від 17.05.2018 року, № 0023246-5306-0208 від 20.05.2019 року, № 0023247-5306-0208 від 20.05.2019 року.

Обчислення сум відповідних податкових зобов`язань здійснено контролюючим органом з об`єктів житлової нерухомості, які перебували у власності фізичної особи - позивача, за місцем податкової адреси останньої виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України та відповідної ставки податку.

Відповідач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті із урахуванням відповідних положень статті 266 ПК України, у зв`язку з чим відсутні підстави для їх скасування.

Правом подання відповіді на відзив позивачка не скористалася.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивачка ОСОБА_1 згідно нотаріально посвідченого договору дарування від 03.03.2009 року є власницею житлового будинку загальною площею 74,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 . Також позивачка в результаті смерті свого чоловіка успадкувала згідно свідоцтва про право на спадщину від 26.05.2016 року житловий будинок загальною площею 97,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Відтак, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 є власником двох житлових будинків загального площею 172,5 кв.м. (74,7кв.м. + 97,8кв.м.).

Вказана обставина відповідачем не оспорюється.

Відповідно до підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у Вінницькій області проведено нарахування позивачу податкових зобов`язань за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік, у зв`язку з чим ОСОБА_1 направлені податкові повідомлення-рішення № 0055909-5302-0208 від 17.05.2018 року на суму 952,49 грн. (за об`єкт нерухомості, що розташований в м. Козятин площею 97,8 кв.м.), та № 0055910-5302-0208 від 17.05.2018 року на суму 36,38 грн. (за об`єкт нерухомості, що розташований в с. Котелянка площею 74,7 кв.м.). В такому ж порядку відповідачем здійснено нарахування податкових зобов`язань за 2018 рік, у зв`язку з чим були направлені наступні податкові повідомлення-рішення № 0023247-5306-0208 від 20.05.2019 року на суму 554,08 грн. (за об`єкт нерухомості, що розташований в м. Козятин площею 97,8 кв.м.), та № 0023246-5306-0208 від 20.05.2019 року на суму 84,64 грн. (за об`єкт нерухомості, що розташований в с. Котелянка площею 74,7 кв.м.).

Про те, що при розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідач враховував сумарну загальну площу об`єктів житлової нерухомості, належних позивачу, розмір якої становить 172,50 кв.м., підтверджується відповідним розрахунком податкових зобов`язань за 2017 рік.

Витребуваний судом у відповідача такий же розрахунок за 2018 рік, останнім без поважних причин наданий не був, що згідно ч. 5 ст. 77 КАС України не є перешкодою для вирішення справи на підставі наявних у ній доказів.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суд враховує наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, який, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Так, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ, запроваджено новий місцевий податок, зокрема податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Пунктом 265.1 статті 265 Податкового кодексу України передбачено, що податок на майно, який складається зокрема з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є місцевим податком. Особливості введення такого податку передбачені у статті 12 Податкового кодексу України, а його специфіка полягає у тому, що такий податок встановлюють місцеві ради відповідно до вимог та в межах, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 12.4.3 пункту 12.4 статті 12 Податкового кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад щодо податків та зборів належить до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їхніх ставок, об`єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке має наслідком зміну податкових зобов`язань платників податків та яке набуває чинності з початку бюджетного періоду.

Підпунктами 12.3.1, 12.3.2 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов`язково визначаються об`єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов`язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового Кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.2.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового Кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Як зазначено у підпунктах 266.3.1, 266.3.2 статті 266 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

За змістом підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповіднійтериторії, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Згідно підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних, громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у порядку, визначеному підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України. Зокрема, згідно підпункту «б» цього підпункту за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку.

Отже, обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи здійснюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної згідно з підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України (на 120 кв.м.) та відповідної ставки, встановленої за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що неї перевищує 3% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Як уже зазначалося судом вище, позивачу на праві власності належать два об`єкти нерухомого майна - житлових будинки: в м. Козятин площею 97,8 кв.м. та в с. Котелянка Ружинського району Житомирської області площею 74,7 кв.м. Тобто, ставка податку а також пільги щодо його сплати в даному випадку мають встановлюватись відповідним рішенням міської та сільської ради відповідно.

Як свідчать матеріали справи, рішенням 44 сесії 6 скликання Козятинської міської ради Вінницької області № 1233-VІ від 23.01.2015 року затверджено у новій редакції Положення «Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» Згідно п.4.4. цього Положення база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 200 кв. метрів.

Рішенням 16 сесії 7 скликання Козятинської міської ради Вінницької області № 652-VІІ від 02.06.2017 року визнано таким, що втратив чинність з 01.01.2018 року пункт 2 рішення 44 сесії 6 скликання міської ради від 23.01.2015 року № 1233-VІ «Про встановлення місцевих податків і зборів» в частині затвердження Положення «Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки». Цим же рішенням затверджене нове Положення «Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки».

Відповідно до п.п. 4.4 «Пільги» нового Положення від 02.06.2017 року, база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 180 кв. метрів.

У той же час згідно рішення Білилівської сільської ради Ружинського району Житомирської області, у підпорядкуванні якої перебуває с. Котелянка, де знаходиться будинок позивачки площею 74,7 кв.м., від 22.12.2016 року № 3 - 14/2016 встановлено стовідсоткову пільгу з податку на об`єкти житлової та нежитлової нерухомості наступним категоріям фізичних осіб (окрім об`єктів, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів - (здаються в оренду, позичку, лізинг, використовуються в підприємницькій та виробничій діяльності) та якщо площа об`єкта/об`єктів не перевищує п`ятикратного розміру неоподаткованої площі), а саме пенсіонерам за віком.

ОСОБА_1 згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 є пенсіонеркою за віком з 2008 року, тобто є звільненою від сплати податку на території Білилівської сільської ради.

Таким чином, оскільки Позивачка є власником житлового будинку у м. Козятин площею 97,8 кв.м., та загалом двох житлових будинків (м. Козятин та с. Котелянка) загальною площею 172,5 кв.м., а тому згідно рішення органу місцевого самоврядування ОСОБА_1 звільняється від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від, земельної ділянки, оскільки пільга у вигляді зменшення бази оподаткування у 2017 роді становила 200 кв.м., а у 2018 - 180 кв.м.Тобто площа зменшення бази оподаткування є більшою за площу житлових будинків позивачки.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи пенсіонеркою за віком, також отримує 100% пільгу з податку на нерухоме майно на території с. Котелянка.

Із вищевикладеного вбачається, що ГУ ДФС у Вінницькій області приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення здійснило нарахування позивачці податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на об`єкти житлової нерухомості у м. Козятин та в с. Котелянка загальною площею 172,5 кв.м. із пільгою у вигляді зменшення бази оподаткування у 2017 та 2018 роках в розмірі 120 кв.м., без урахування пільги з податку, передбаченою підпунктом 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України. Тобто відповідач всупереч рішенням органів місцевого самоврядування не врахував, що пільга ОСОБА_1 щодо зменшення бази оподаткування у 2017 році становила 200 кв.м., у 2018 році - 180 кв.м., що в повному обсязі перекриває загальну площу зареєстрованої за позивачем житлової нерухомості в розмірі 172,5 кв.м. Більше того, відповідачем також не взято до уваги і ту обставину, що позивачка у 2017-2018 роках була повністю звільнена від сплати сум відповідного податку на території с. Котелянка згідно рішення Білилівської сільської ради Ружинського району Житомирської області від 22.12.2016р. №3-14/2016, будучи пенсіонеркою за віком.

За таких обставин суд доходить висновку, що приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0055909-5302-0208 від 17.05.2018 року, № 0055910-5302-0208 від 17.05.2018 року, № 0023246-5306-0208 від 20.05.2019 року, № 0023247-5306-0208 від 20.05.2019 року ГУ ДФС у Вінницькій області безпідставно визначило суми податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 та 2018 роки, у зв`язку з чим такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, суд доходить переконання про обґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятих на їх підставі рішень.

Отже, наявні підстави для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріали справи підтверджують сплату позивачкою 768,40 грн. судового збору, який підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 72, 77, 90, 139, 241, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Вінницькій області № 0055909-5302-0208 від 17.05.2018 року, № 0055910-5302-0208 від 17.05.2018 року, № 0023246-5306-0208 від 20.05.2019 року, № 0023247-5306-0208 від 20.05.2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 07.08.19.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління ДФС у Вінницькій області, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 39402165.

Суддя Слободонюк Михайло Васильович