Ухвала суду № 83490995, 24.07.2019, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/7745/18

№ 2/183/1387/19

У Х В А Л А

24 липня 2019 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря Пащенко А.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , треті особи - Головне управління Національної поліції України в Дніпропетровській області, Головне управління міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області в особі голови ліквідаційної комісії, про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання,-

в с т а н о в и в:

10 грудня 2018 року Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просили суд стягнути з відповідача витрати, пов`язані з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 105 474,78 грн., а також сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 1762, 00 грн.

Ухвалою суду 04 січня 2019 року відкрите провадження по справі.

22 липня 2019 року канцелярією суду зареєстрована заява відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження (а.с.80-83). Свою заяву відповідач обґрунтовує тим, що даний спір має публічно правовий характер, оскільки спірні правовідносини виникли у зв`язку зі звільненням його з публічної служби в органах Національної поліції України. Позивач - Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, відповідно до абз.7 ст.1 ЗУ «Про загальну структуру і численність Міністерства внутрішніх справ України», включений до загальної структури МВС України. Відповідно до ч. 14 положення про Національну поліцію, затвердженого постановою КМУ від 28.10.2015 року №877, Національна поліція є юридичною особою публічного права. Сам він проходив публічну службу в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ у період з 03.08.2013 по 29.06.2016 року на посаді курсанта, зі спеціальним званням рядовий поліції, та у період з 01.09.2016 по 07.02.2018 на посаді слухача магістратури, зі спеціальним званням лейтенант поліції. Отже, відповідач наполягає на тому, що в рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість, в силу приписів ст.19 КАС України, передбачена лише в адміністративному процесі. Посилаючись на вимоги ст.19, п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, а також Правову позицію, викладену у Постанові Великої Палати Верховного суду від 12 грудня 2018 року по справі №804/285/16, відповідач просить закрити провадження у справі, оскільки така справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, вивчивши заяву про закриття провадження, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне закрити провадження по справі, виходячи з наступного.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди повинні враховувати, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Частиною 4 статті 5 КАС України передбачено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

У своєму позові Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ просить стягнути з відповідача на користь держави витрати, пов`язані з його утриманням у навчальному закладі в сумі 105 474,78 грн. у зв`язку з його звільненням зі служби в поліції, відповідно до договору № 1794 та контракту №3530 про здобуття освіти у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається (стаття 74 Закону України «Про Національну поліцію»).

Особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Позивач вказує, що відповідача ОСОБА_1 , який перебував на посаді, що відноситься до публічної служби, звільнено. При цьому, останній не відпрацював три роки, як це було визначено умовами контракту № 3530 від 22.05.2017 про здобуття освіти у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ.

Спори, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат, відбувається після її звільнення з державної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

У межах цивільного судочинства суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному судочинстві, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

Аналогічний висновок міститься у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16 (провадження № 11-669апп18), у якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 461/5577/15-ц (провадження № 14-18цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 820/5761/15 (провадження № 11-750апп18) та інших постановах, що свідчить про усталену практику розгляду вказаної категорії спорів.

Аналізуючи викладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі, оскільки спір між сторонами є публічно-правовим та має розглядатись за правилами адміністративного судочинства, що не позбавляє права позивача, у відповідності до вимог ч.2 ст. 20 КАС України щодо визначення предметної підсудності, звертатися до відповідного окружного адміністративного суду з позовом, в порядку, визначеному нормами КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Так, у відповідності до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, закриваючи провадження у справі, суд вважає не необхідне повернути позивачу сплачений ним при подачі позову судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись 255, 258-261 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Закрити провадження по справі за позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , треті особи - Головне управління Національної поліції України в Дніпропетровській області, Головне управління міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області в особі голови ліквідаційної комісії, про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання.

Повернути Дніпропетровському державному університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571446) сплачений судовий збір за платіжним дорученням №4624 від 17 жовтня 2018 року в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з моменту її проголошення.

Суддя Сорока О.В.