Ухвала суду № 83490652, 29.07.2019, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2191/19

Провадження № 1-кс/0203/575/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2019 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , про надання дозволу на проведення обшуку, заявлене у рамках кримінального провадження №12019040000000113, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України,

в с т а н о в и в:

17 липня 2019 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання, складене слідчим за погодженням з прокурором, про надання дозволу на проведення обшуку. В обґрунтування клопотання слідчий послався на те, що з 07 грудня 2018 року по теперішній час, невстановлені особи, знаходячись в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, з метою отримання та оплатного надання послуги з доступу до всесвітньої мережі «Інтернет» мешканцям міста Кривого Рогу, незаконно встановили у шафи ТКМ, що належать ТОВ «Фрінет» стороннє обладнання, за допомогою якого, систематично, не санкціоновано втручались в роботу телекомунікаційної мережі інтернет, що виразилось у не потраплянні інформації до адресата, до якого вона повинна надходити та втраті пакетних даних відповідного адресата, як наслідок тимчасовому припиненні надання послуг абонентам, чим заподіяно значну шкоду ТОВ «Фрінет».

26 лютого 2019 року проведеним оглядом в АДРЕСА_1 , встановлено, що домоволодіння за вказаною адресою приєднано до кабельної мережі ТОВ «Фрінет», однак послуга доступу до мережі інтернет надається з IP 193.151.12.116, яка не належить ТОВ «Фрінет», що вказує на втручання в роботу телекомунікаційної мережі з боку невстановлених осіб.

Під час досудового розслідування було допитано в якості свідка ОСОБА_4 , який показав, що отримував послугу з доступу до мережі інтернет за допомогою ТОВ «Фрінет», однак в грудні 2018 року в нього зник доступ до мережі інтернет. Після цього приїхали представники «Альфанет», які в свою чергу підключили його до послуг із доступу до мережі інтернет від «Альфанет», пояснивши, що відтепер вони надають такі послуги, після чого ОСОБА_4 здійснив оплату за вказану послугу на рахунок ФОП « ОСОБА_5 ».

Також було допитано представника потерпілого ОСОБА_6 , який показав, що ФОП « ОСОБА_5 » здійснює втручання в комунікаційну мережу ТОВ «Фрінет» та повторно підключає абонентів, однак вже до «Альфанет», для чого використовує найманих працівників, вказав на розташування комп`ютерного обладнання та білінгової системи яка використовується ФОП « ОСОБА_5 ».

Допитані в якості свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили факт втручання в роботу телекомунікаційної мережі ТОВ «Фрінет», обставини його виявлення та події зафіксовані відповідними актами, також вказали на можливу причетність ФОП « ОСОБА_5 », оскільки абонентів було повторно підключено саме до його послуг із надання доступу до мережі інтернет.

Свідком ОСОБА_7 визначено перелік осіб, яких ОСОБА_5 залучає для здійснення діяльності провайдера « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Досудовим розслідуванням встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення причетна фізична особа підприємець ОСОБА_5 , оскільки внаслідок протиправного використання кабельної мережі ТОВ «Фрінет» було здійснено повторне підключення абонентів послуг надання доступу до мережі інтернет від « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке відноситься до ФОП « ОСОБА_5 », чим здійснюється не санкціоноване втручання в роботу телекомунікаційної мережі ТОВ «Фрінет».

Згідно із відомостями ГУ ДМС в Дніпропетровській області, ОСОБА_5 зареєстрований в АДРЕСА_2 , де, як вважає слідчий, може зберігатись знаряддя кримінального правопорушення, записи та документи, що підтверджують отримання неправомірної вигоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали поданого клопотання, вважає його таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За змістом ст. ст. 223, 234 КПК України, обшук є різновидом слідчої (розшукової) дії, спрямованої на виявлення та фіксацію відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 223 КПК України, підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

На підставі п. 4 ч. 3 ст. 234 КПК України, в разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке повинно містити відомості про підстави для обшуку.

На підставі абз. 10 ч. 3 ст. 234 КПК України, до клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

Крім того, КПК України надає слідчому судді повноваження щодо здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування, а отже слідчий суддя має здійснювати правосуддя на засадах верховенства права, забезпечувати кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованихКонституцієюі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відтак, статтею 234 КПК України визначено перелік підстав за яких слідчий суддя має відмовити у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурором, слідчим не доведені істотні обставини, що мають значення для кримінального правопорушення, однак, визначений перелік не можна вважати вичерпним, адже це неминуче призведе до фактичного порушення прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, а тому, будь-яке недотримання суворих вимог КПК України щодо звернення до слідчого судді з відповідним клопотанням про проведення обшуку, логічним чином має призводити до залишення останнього без задоволення.

На підставі ст. 94 КПК України, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Таким чином суд звертає увагу на те, що в своєму клопотанні слідчим остаточно не визначено слідчу (розшукову) дію, дозвіл на проведення якої він планує отримати звернувшись до слідчого судді, а лише міститься посилання стосовно доцільності проведення саме обшуку за визначеною адресою мешкання ОСОБА_5 , що наперед виключає належний виклад обставин щодо підстав обшуку.

Крім того, в матеріалах клопотання відсутні будь-які документи, інші матеріали щодо відомостей отриманих під час допиту свідка ОСОБА_8 .

Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя доходить висновку щодо необхідності залишення клопотання слідчого без задоволення, адже останнім не витримано вимог п. 4 ч. 3 ст. 234, абз. 10 ч. 3 ст. 234 КПК України, а саме не визначено слідчу (розшукову) дію, дозвіл на проведення якої планується отримати в слідчого судді, не долучено документів та інших матеріалів, які обґрунтовували б усі доводи клопотання.

Керуючись ст. 94, 223, 234, 237, 369372 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , про надання дозволу на проведення обшуку, заявлене у рамках кримінального провадження №12019040000000113, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України, залишити без задоволення.

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1