Ухвала суду № 83489252, 07.08.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/10134/18

(1-кп/199/161/19)

УХВАЛА

2019 року серпня місяця 07 дня м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі

головуючого судді: Дяченко І.В.

секретар судового засідання: Войнової В.К.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження №12018040630002003 від 06.11.2018 відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю: прокурора Копилова Е.В., обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Дяченко В.А,

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 на 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Дяченко В.А. не заперечували щодо продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 .

Суд, вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 днів, вважає клопотання прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовження строку тримання під вартою, зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м`який, суд враховує вимогист.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод іст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини (далі по тексту ЄСПЛ), вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що встановлення небезпеки перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя, слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, вимірюватись суворістю можливого покарання.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисних корисливих злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів. Зокрема, ОСОБА_1 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане із проникненням у інше приміщення та сховище, останній вчинив злочин в період іспитового строку та йому у разі доведення його вини може бути призначено покарання до 6 років позбавлення волі, обвинувачений не має місця реєстрації та постійного місця проживання.

ЄСПЛ наголошує у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства від 28.10.1994, що при визначенні «ступеня підозри» підставою для отримання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту може бути «більш низький поріг обґрунтованості підозри» при вчиненні «особливої категорії злочинів», а у справі «Боротюк проти України» від 16.10.2010 визнає, що існування обґрунтованої підозри щодо вчинення заявником тяжкого злочину спочатку може виправдовувати тримання під вартою. У своїх рішеннях ЄСПЛ звертає увагу на те, що тяжкість злочину, та ризик ухилення обвинуваченого від слідства залишаються єдиними підставами для відмови суду у задоволенні клопотань про звільнення.

Суд, виходячи з практики ЄСПЛ, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не відпали, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого, а тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу.

У зв`язку з викладеним, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора обґрунтоване та підлягає задоволенню, приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, оскільки заявлені ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, не зменшилися та до обвинуваченого не можуть бути застосовані більш м`які альтернативні запобіжні заходи.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що останній вчинив злочини в період іспитового строку та йому у разі доведення його вини може бути призначено покарання до 6 років позбавлення волі, обвинувачений не має місця реєстрації та постійного місця проживання, тому вказане свідчить про наявність ризиків переховування від суду, істотно перешкоджати кримінальному провадженню, можливості скоювати інші злочини.

Розглядаючи можливість зміни ОСОБА_1 запобіжного заходу на інший, менш суворий, суд, враховуючи вищезазначене, відповідно до вимог ст. 183 КПК України, вважає, що альтернативні запобіжні заходи є такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 350, 369, 371, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 05 жовтня 2019 року включно.

ОСОБА_1 підлягає звільненню з під варти у разі внесення застави у розмірі 105 720 (сто п`ять тисяч сімсот двадцять) гривень з покладенням на нього обов`язків протягом двох місяців:

- не відлучатися із м. Дніпра, Дніпропетровської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- зобов`язавши ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до суду.

Попередити ОСОБА_1 , що в разі внесення застави та невиконання таких обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя:

07.08.2019