Рішення № 83488791, 24.07.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/2377/19

Провадження № 2/161/1365/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2019 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої - судді Плахтій І.Б.,

з участю секретаря судових засідань - Царюк Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, --

В С Т А Н О В И В :

11 лютого 2019 року представник позивача ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди.

Позов мотивує тим, що з вини відповідача ОСОБА_1 29.01.2016 року у місті Луцьку сталася ДТП. Вказана обставина доводиться постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області. 04.03.2016 року та 15.03.2016 року ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №3125/222/000018 від 18.01.2016 року здійснила виплату страхового відшкодування потерпілому ОСОБА_3 у розмірі 64 434,62 грн. за настання страхового випадку. З огляду на той факт, що ПАТ «СК «Інтерполіс» на підставі полісу №АЕ/4846583, за яким ОСОБА_1 була застрахована її обов`язкова цивільна відповідальність здійснила ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»страхову виплату у розмірі 49490,00 грн., позивач просить стягнути з відповідача, різницю між завданою шкодою, і шкодою, яка відшкодована страховиком, у розмірі 14944,62 грн., а також просить стягнути судові витрати по справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, до суду подав заяву про розгляд справи у їх відсутності.

В судове засідання не з`явилась і відповідач, до суду подала заяву про розгляд справи у її відсутності. В попередніх судових засіданнях вимоги позову не визнала з підстав викладених у відзиві від 18.04.2019 року. В останньому вказувала на те, що розмір страхового відшкодування визначається за правилами, визначеними у договорі страхування. Страховик не вправі вимагати від заподіювача шкоди суму, яку він заплатив страхувальнику з порушенням умов договору страхування. Якщо розрахунок здійснювався за іншими правилами, ніж зазначено у договорі страхування, то при визначенні розміру вимоги страховика, який підлягає задоволенню, до заподіювача шкоди із суми, виплаченої страховиком страхувальнику, виключається виплата, не передбачена договором.

Представник відповідача також подала заяву про розгляд справи у її відсутності. В попередніх судових засіданнях зазначала, що виходячи із наданого позивачем звіту, коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу «Вольво», д.н.з. НОМЕР_1 , при розрахунку вартості матеріального збитку прийнятий таким, що дорівнює нулю, що не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи.

Дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 18 січня 2016 року між ПАТ «СК» Універсальна»» та ОСОБА_3 був укладений договір страхування наземного транспорту №3125/222/000018, відповідно до умов якого страховик зобов`язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв`язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля «Volvo XC90», д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.4).

29 січня 2016 року за участю вищевказаного застрахованого автомобіля та автомобіля «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 відбулась дорожньо-транспортна пригода (а.с.2).

Постановою суддіЛуцького міськрайонного суду винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП визнано ОСОБА_1 (а.с.2).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснено, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Такими чином, вина відповідача в дорожньо-транспортній пригоді доказуванню не підлягає.

Згідно звіту про оцінку автомобіля «Volvo XC90», д.н.з. НОМЕР_1 , виконаного ПП «Експертний центр після аварійного захисту» на замовлення СК «Універсальна», матеріальний збиток завданий власнику автомобіля «Volvo XC90», д.н.з. НОМЕР_1 становить 83387,47 грн. (а.с.12-21).

15 лютого 2016 року ФОП ОСОБА_4 виставлено рахунок №41, з якого слідує, що вартість ремонту автомобіля «Volvo XC90», д.н.з. НОМЕР_1 та заміна до нього запчастин становить 62171,33 (а.с.23).

Страховим актом №20765/1 та розрахунком суми страхового відшкодування до страхового акту, було визначено, що розмір страхового відшкодування склав 60117,05 грн (а.с.24-25).

На виконання умов договору страхування, ПАТ «СК «Універсальна»» виплатило ФОП ОСОБА_4 страхове відшкодування за ремонт пошкодженого автомобіля у розмірі 60117,05 грн., що підтверджується платіжним дорученням №99833 від 04.03.2016 року (а.с.30).

В подальшому, 11.03.2016 року від ФОП ОСОБА_4 на адресу ПАТ «СК «Універсальна»» надійшов лист №3 від 11.03.2016 року про те, що оплата по попередньо виставленому рахунку була проведена не в повному обсязі, у зв`язку з чим, та з врахуванням тієї обставини, що ціни з 15.02.2016 року на запчастини для ремонту пошкодженого автомобіля підвищились, просили здійснити доплату в сумі 4317,57 грн. згідно рахунку №93 від 10.03.2016 року (а.с.26).

14 березня 2016 року ПАТ «СК «Універсальна»» було проведено повторний розрахунок страхового відшкодування, в який, окрім суми 60117,05 грн., включено суму 4317,57 (а.с.28-29), та на підставі останнього 15 березня 2016 року виплачено додатково страхове відшкодування за ремонт пошкодженого автомобіля у розмірі 4317,57 грн. (а.с.31)

Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ПАТ «СК «Інтерполіс», згідно полісу №АЕ/4846583, остання на користь ПАТ «СК «Універсальна»» здійснила страхову виплату у розмірі 49490 грн., за вирахуванням 510 грн. франшизи, в межах обов`язкового ліміту відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих.

Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач посилався на те, що різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою проведеною ПАТ «СК «Інтерполіс» складає 14934,62 грн., тому вважає, що відповідач як безпосередньо винна особа у ДТП, зобов`язана відшкодувати їм вказану різницю.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», ЦК України та іншими законодавчими актами.

Згідно ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Порядок визначення розміру матеріальних збитків, завданих пошкодженням колісного транспортного засобу, врегульовано Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092.

Відповідно до вищевказаної методики розмір матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.

П.7.38 Методики, передбачено випадки, коли значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю.

Разом з тим, п.7.39 Методики визначено, що винятком стосовно використання зазначених вимог є: якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний; якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації.

Як зазначалося вище, на замовлення ПАТ «СК «Універсальна», ПП «Експертний центр післяаварійного захисту» було складено звіт про оцінку автомобіля «Volvo XC90», д.н.з. НОМЕР_1 , з якого слідує, що матеріальний збиток завданий власнику автомобіля «Volvo XC90», д.н.з. НОМЕР_1 становить 83387,47 грн.

З зазначеного висновку слідує, що матеріальний збиток було визначено за формулою Сврз+ВТВ (Втрата товарної вартості), при цьому ВТВ не нараховувалося за умовами страхової компанії. В свою чергу, Сврз визначалося - 3420 (вартість ремонтно-відновлювальних робіт)+6416,69(вартість необхідних для ремонту матеріалів)+73550,78(вартість складових, що підлягають заміні під час ремонту)х(1-0,0(коефіцієнт фізичного зносу), і склало суму 83387,47 грн.

23 квітня 2019 року представником відповідача до суду подано інформацію ФОП ОСОБА_5 , яку було надано останнім на виконання Договору про надання послуг аварійного комісара №19/01 від 19.04.2019 p., керуючись п.25 Закону України «Про страхування» та Типового положення про організацію діяльності аварійних комісарів», про те, що в ході проведення розслідування щодо правильності визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків за фактом ДТП, яке відбулось 29.01.2016 р. за участю автомобілів VOLVO ХС90 АС3353АІС та VOLKSWAGEN GOLF 839-38ТС встановлено, що у Звіті №Q45 про оцінку автомобіля VOLVO XQ90 реєстраційний номер НОМЕР_3 (в подальшому «Звіт») складений 23.03.2016 р. виявлено ряд помилок, які суттєво впливають на величину матеріального збитку.

Так, у своєму листі від 22.04.2019 року аварійний комісар, оцінювач ОСОБА_5 зазначив:

-в п.3.1. невірно визначено строк експлуатації КТЗ, в звіті зазначено строк експлуатації 3,08 роки, однак у відповідності до ідентифікаційної частини VIN коду транспортного засобу модельний рік виготовлення 2014, а календарний - 2013. У відповідності до п.6.3.3. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, якщо встановлений за VIN-кодом модельний рік виготовлення не збігається з роком виготовлення КТЗ, який зазначено в свідоцтві про реєстрацію, і перевищує його, під час оцінки за дату виготовлення приймається 1 липня зазначеного реєстраційних документах року. Тобто, в даному випадку строк експлуатації на дату оцінки становив 2,58 роки або 2 роки 6 місяців і 28 днів (з прийнятої дати виготовлення 01.07.2013 р. до дати ДТП 29.01.2016 р). Зазначений строк експлуатації впливає на величину середньорічного перепробігу (фактичний пробіг 125684 км, середньорічний пробіг - 125684/2,58 роки = 48715 км/рік; нормативний пробіг 21900 км/рік, тобто фактичний пробіг більше ніж вдвічі перевищує нормативний), а тому у відповідності до підпункту а) пункту 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки КТЗ це є підставою для проведення розрахунку коефіцієнта фізичного зносу Ез;

-у протоколі огляду транспортного засобу від 02.02.2016 р. (який є додатком до звіту) не зазначено про наявність пошкоджень, які не пов`язані із страховим випадком та є наслідком попередніх аварій. Однак, при аналізі фотокарток з місця ДТП встановлено, що деформація капота в районі фари передньої лівої не відноситься до дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 29.01.2019 р., зазначене пошкодження є підставою для нарахування коефіцієнта фізичного зносу Ез у відповідності до підпункту б) пункту 7.39 Методики. Крім того наявність пошкоджень від попередніх ДТП впливає на величину Дз (процент додаткового збільшення (зменшення) ринкової вартості КГЗ який залежить від умов догляду, зберігання, експлуатації), що в свою чергу напряму впливає на розмір коефіцієнта фізичного зносу Ез;

-у п.3.4. звіту зазначено, що вартість коефіцієнту фізичного зносу Ез=О, не зважаючи на наявність підстав для його розрахунку. При цьому хочу звернути вашу увагу, що в базі даних програми AUDANET (вкладка AUDAHISTORY) наявні крім калькуляції по випадку від 29.01,2016р ще дві калькуляції розрахунку вартості матеріального збитку по даному автомобілю при чому друга та третя калькуляція, (судячи з коду користувача) розрахована тим самим оцінювачем, і нехтування в такому випадку пункту 7.39 Методики можна розцінювати не як помилку оцінювача, а як грубе порушення Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Підсумовуючи вищевикладене, аварійний комісар, оцінювач ОСОБА_5 просив суд звернути увагу на той факт, що умови договору страхування КАСКО 3125/222/000018 від 18.01.2016 р. укладено на спеціальну умовах - опція «Без урахування зносу» (пункт 1.10 договору) і на розмір виплати страхового відшкодування вищевказані помилки не впливають, однак ці помилки впливають на розмір матеріального збитку, а отже і на розмір виплати в порядку суброгації. У відповідності до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Тобто в даній ситуації страхувальник ( ОСОБА_3 ) отримав від страхової компанії страхове відшкодування яке дорівнює вартості відновлювального ремонту - (без урахування коефіцієнта фізичного зносу Ез) і при цьому ПАТ «СК «Універсальна» отримала право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки у розмірі вартості матеріального збитку (який в свою чергу визначається як вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та величини втрати товарної вартості). Оскільки в даному випадку наявної підстави для нарахування коефіцієнту фізичного зносу ці дві величини будуть значні відрізнятись.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що наданий стороною позивача висновок, який ліг в основу визначення вартості матеріального збитку, який на думку позивача підлягає стягненню з ОСОБА_1 , не є в розумінні ЦК України належним та допустимим доказом, оскільки не відповідає фактичним обставинам справи та Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Будь-яких клопотань про призначення судової автотоварознавчої експертизи із запропонованими питаннями, представником позивача подано не було, хоча останній не був позбавлений такого права.

Відтак, поданий позов в частині відшкодування матеріальної шкоди є таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Згідно п. 2 ч.2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Судом встановлено, що 17 квітня 2019 року позивач ОСОБА_1 уклала договір про надання правової допомоги з адвокатом Вінцюк Ю.Б., відповідно до умов якого адвокат зобов`язується надати правову допомогу.

Згідно актів наданих правничих послуг, де зазначено перелік послуг наданих адвокатом та розрахунок вартості послуг, вартість наданих послуг складає 3978+600=4578 грн.

В підтвердження сплати визначеної суми гонорару адвоката, позивачем надано квитанції до прибуткового касового ордера на загальну суму 4578 грн.

Крім того, 22 квітня 2019 року ОСОБА_1 оплачено рахунок на суму 2000 грн. за послуги аварійного комісара ФОП ОСОБА_5 .

Згідно з ст.139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів,рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Сторона позивача про зменшення судових витрат відповідача не заявляла.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатні відомості про реальний розмір витрат, понесених позивачем на надання послуг правового характеру (професійної правничої допомоги) та послуг за залучення спеціаліста, розмір понесених витрат документально підтверджений, а тому клопотання про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на правову допомогу підлягає до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 17, 19, 77, 78, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 267, 280-282 ЦПК України, на підставі ст.ст.15, 16, 1194 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкодивідмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 9, код ЄДРПОУ 20113829) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) 6578 (шість тисяч п`ятсот сімдесят вісім) гривень судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня вручення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 31.07.2019.

Суддя Луцького міськрайонного суду І.Б. Плахтій