Постанова № 83488714, 30.07.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/10761/19

Провадження № 3/161/3029/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2019 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, раніше притягувався до адміністративної відповідальності постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.02.2019 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП – накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

22.06.2019 року о 01.59 год., в м. Луцьку по вул. Ковельська, 68-А, ОСОБА_1 керував автомобілем FIAT Doblo, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився із застосуванням приладу «Drager 6810» в присутності двох свідків, результат якого вказав 1,51 %о.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП..

В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується судовими повістками, які надсилалися останньому за адресою, яка була ним вказана особисто у протоколі про адміністративне правопорушення. Будь-яких заяв чи клопотань від нього на адресу суду не надходило.

Зі змісту ст. 268 КУпАП слідує, що під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи в якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а також визначено перелік адміністративних правопорушень, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 189546 від 22.06.2019 року, складеного відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП, останнього було повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Луцькому міськрайонному суді Волинської області (а.с. 1).

Проте, всупереч вищевказаній практиці Європейського Суду, ОСОБА_1 знаючи про наявність судового провадження відносно нього, не вжив жодних заходів з метою з`ясування дати та часу розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, а також з урахуванням того, що під час розгляду справи про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП не передбачається обов`язкова присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 189546 від 22.06.2019 року, складеного поліцейським роти № 1 БУПП у Волинській області ДПП рядовим поліції Морозом О.В. відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП, останній в графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» зазначив «я, ОСОБА_1 , не керував транспортним засобом» (а.с. 1).

Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які обґрунтовані письмові пояснення (заперечення) щодо факту складання відносно ОСОБА_2 вищевказаного протоколу.

Незважаючи на невизнання своєї вини, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, повністю підтверджуються дослідженими судом доказами, а саме:

-протоколом про адміністративне затримання серії ВН № 003213 від 22.06.2019 року (а.с. 2);

-довідкою УПП у Волинській області ДПП від 25.06.2019 року з якої слідує, що ОСОБА_1 має повторність вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого диспозицією ст. 130 КУпАП; постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.02.2019 року ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік (а.с. 3);

-чеком приладу «Drager Alcotest 6810» ARСЕ-0225 з якого вбачається, що особою, яку тестують є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; тест № 1613 від 22.06.2019 року, 04:09 вказав результат 1.51 %0 (а.с. 4);

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого: огляд ОСОБА_1 проведений у зв`язку з виявленими ознаками: різкого запаху алкоголю з порожнини рота; результат огляду на стан сп`яніння - 1.51 %0; огляд проведений у присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які засвідчили дану обставину своїми підписами (а.с. 5);

-письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 22.06.2019 року, які є фактично аналогічні за своїм змістом та з яких слідує, що 22.06.2019 року близько 02:00 год. вони бачили як автомобіль FIAT Doblo, д.н.з. НОМЕР_1 , під`їхав до гуртівні «ПАККО», що у м. Луцьку, по вул. Ковельська, та зупинився на території парковки. З-за керма даного автомобіля вийшла особа чоловічої статі, який був одягнутим у футболку та шорти синього кольору. На їх переконання даний чоловік перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння (а.с. 6-7);

-відеозаписом з нагрудної камери патрульних поліцейських на якому зафіксовано факт проходження ОСОБА_1 огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням приладу «Drager 6810» в присутності двох свідків, результат якого вказав 1,51 %о. З даним результатом ОСОБА_1 погодився, а також неодноразово особисто підтвердив той факт, що він дійсно вживав алкоголь не за довго до його затримки працівниками поліції. Останній також наголошував на тому, що за кермом автомобіля він не перебував. На даному відеозаписі також відображено процедуру затримання ОСОБА_1 з метою ідентифікації його особи. При цьому останній був одягненим у синю футболку та сині шорти (а.с. 9).

Згідно п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, які були надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у суду не має.

В свою чергу, ОСОБА_1 не надано будь-яких доказів про те, що він дійсно не перебував за кермом автомобіля на момент його зупинки, зокрема, як під час складення адмінматеріалів за ст. 130 КУпАП на місці події, так і під час розгляду даної справи в суді, останній не забезпечив надання пояснень особою, яка ймовірно керувала транспортним засобом.

Крім того, вищевказана обставина спростовується поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які вказували на водія автомобіля FIAT Doblo, д.н.з. НОМЕР_1 , який вийшов з-за керма транспортного засобу та був одягнутий у футболку та шорти синього кольору.

Відповідно до п. п. 2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – Інструкція), - огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

В даному випадку, підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, у інспектора поліції були в наявності. Так, інспектором поліції було встановлено, що у ОСОБА_1 був відчутний різкий запаху алкоголю з порожнини рота.

Згідно п. п. 6, 7 Розділу І Інструкції, - огляд на стан сп`яніння також проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП (далі – заклад охорони здоров`я).

З вищевказаного слідує, що поліцейський зобов`язаний запропонувати водію транспортного засобу пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, а у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, провести такий огляд в найближчому закладі охорони здоров`я.

У даному випадку судом встановлено, що ОСОБА_1 погодився щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, а також з результатом його проходження був згідний, при цьому, про проходження огляду в найближчому закладі охорони здоров`я останній не просив, а тому будь-які підстави вважати, що патрульний поліцейський, який склав протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 порушив порядок виявлення ознак алкогольного сп`яніння, у даному випадку відсутні.

Відповідно до п. 6 Розділу ІІ Інструкції, огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Пунктом 7 Розділу ІІ Інструкції визначено, що установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Як було встановлено судом, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а саме: приладу «Drager Alcotest 6810» ARСЕ-0255, результат якого склав - 1.51 %0, був проведений 22.06.2019 року, 04:09, в присутності двох свідків – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про що поліцейським було складено відповідний акт огляду.

Крім того, судом встановлено, що вищевказані свідки не є працівниками поліції, а також у суду відсутні будь-які підстави ставити під сумнів їх неупередженість під час проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Згідно Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями" № 1747 від 13.10.2016 року міжповірочний інтервал для газоаналізаторів встановлений строком на 1 рік.

Так, результати огляду за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6810» ARНК-0505, яким 22.06.2019 року було виявлено стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 під час керування ним транспортним засобом, був здійснений приладом з чинною повіркою до 02.12.2019 року (останнє калібрування (повірка) здійснене 03.12.2018 року), а тому такий є належним доказом у мим доказом у справі.

Підсумовуючи вищевказане, суд приходить до переконання, що процедура виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, а також фактичне встановлення такого стану, була проведена інспектором поліції у повній відповідності до вимог чинного законодавства України.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Зі змісту ст. 279 КУпАП вбачається, що справа про адміністративне правопорушення підлягає судовому розгляду в межах обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.

Тому дані обставини, з урахуванням положень ст. 256 КУпАП щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, мають бути викладені в протоколі конкретно, у спосіб, який унеможливлює їх неоднозначне тлумачення, та відповідати диспозиції закону про адміністративну відповідальність за вказане правопорушення.

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність за цією нормою законодавства наступає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Санкція ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті та тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Однак, незважаючи на наявність у працівників поліції інформації про те, що ОСОБА_1 на час складання протоколу про адміністративне правопорушення раніше, протягом року, притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у протоколі серії ВН № 003213 від 22.06.2019 року ознака повторності вчинення правопорушення, працівниками поліції зазначена не була.

Вищевказана обставина позбавляє суд можливості кваліфікувати дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При визначенні виду та розміру стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до категорії порушень підвищеної суспільної небезпечності у сфері безпеки дорожнього руху, особу порушника, майновий стан.

Обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не вбачаються.

Судом також враховується, що, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.

Водій у стані спяніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.

Враховуючи зазначені вище обставини справи, особу правопорушника, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. та позбавити його права керування транспортним засобом строком на один рік.

Дана міра адміністративного стягнення, на думку суду, буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” з ОСОБА_1 слід також стягнути судовий збір у сумі 384 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп., за наступними реквізитами: банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, рахунок отримувача: 31211256026001.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська