Ухвала суду № 83479871, 31.07.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/12092/19

Провадження №: 1-кс/755/5587/19

"31" липня 2019 р.

м. Київ

слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В., секретар судових засідань Ярмак І.В., за участю сторін кримінального провадження: прокурора Базни Р.В., підозрюваної ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Григорчук Д.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.07.2019 за № 12019100040006202, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, встановив :

до слідчого судді даного місцевого суду надійшло клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП в м. Києві Григорчук Д.І. за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Базною Р.В., про застосування підозрюваній запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання в рамках даного кримінального провадження, враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про необхідність застосування саме цього запобіжного заходу з метою запобігання ризикам, враховуючи особу підозрюваної та її соціальний статус, зокрема обставини визначені ст. 178 даного Кодексу.

Клопотання умотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи прийнятою на роботу до ТОВ «Омега» CM «Варус» ЄДРПОУ 30982361, за адресою Андрія Малишка, 3, наказом № 108-КП від 12.06.15 була призначена касиром торгового залу CM «Варус». Являючись, згідно договору про повну матеріальну відповідальність особою та знаючи, що згідно з п.1 працівник, що займає посаду або виконує роботу, зв`язану з проведенням розрахунково-касових операцій, приймає на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження ввірених йому підприємством в установленому порядку товарно-матеріальних цінностей, прийнятих на підставі акта прийому-передачі або інвентаризації опису, і відносно тих ТМЦ, які будуть передаватися йому під звіт, в майбутніх періодах протягом терміну дії трудового договору і у зв`язку з викладеним зобов`язується: дбайливо ставитися до переданих йому для зберігання або інших цілей матеріальних цінностей підприємства і вживати заходів до запобігання шкоди; своєчасно повідомляти дирекції підприємства і керівництву підприємства про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження довірених йомуЗ матеріальних цінностей; вести облік, складати та подавати в установленому порядку товарно- грошові та інші звіти про рух і залишок довірених йому матеріальних цінностей; не передавати (не приймати) без супровідних документів ніяких ТМЦ; брати участь в інвентаризації ввірених йому матеріальних цінностей; провести у встановлені терміни передачу, ввірених йому ТМЦ, в разі тривалої відсутності на робочому місці або звільнення; у разі виявлення недостачі переданих під звіт ТМЦ, працівник зобов`язується відшкодувати недостачу у встановленому порядку. Обсяги недостачі визначаються виходячи з фактичних витрат на підставі даних бухгалтерського обліку, що підтверджують залишкову вартість відсутніх ТМЦ. У випадку крадіжки, або злочинного знищення ТМЦ, розмір шкоди визначається виходячи зі звичайних цін, діючих на день виявлення такої недостачі; якщо робітник відмовляється відшкодувати шкоду, нанесений підприємству; недостача відшкодовується в судовому порядку на підставі ч. 3 ст.136 КЗП України; працівник не несе матеріальної відповідальності у разі, якщо шкода заподіяна не за його вини.

Також згідно робочої інструкції ТОВ «Омега» затвердженої директором ТОВ «Омега» ОСОБА_2 касира CM «Варус», з якою під підпис була ознайомлена ОСОБА_1 , а саме розділу 2 пункту 2.7 касир забезпечує зберігання грошових коштів, які знаходяться в касі реєстраторів розрахункових операцій та інших матеріальних цінностей. У окремих випадках, визначених законодавством, на Працівника, винного в заподіянні шкоди Товариству, покладається обов`язок відшкодування прямої дійсної шкоди в повному обсязі без будь-яких обмежень.

В період часу з 12.06.2015 р. по 24.07.2019 р. ОСОБА_1 , працюючи касиром «Варус», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Андрія Малишки, З, будучи матеріально відповідальною особою, привласнила грошові кошти ТОВ «ОМЕГА» у розмірі 1861 грн., шляхом вилучення із каси.

Так, ОСОБА_1 , 09.07.2019 приблизно о 17.30 год., перебуваючи за своїм робочим місцем, касового відділення у магазині CM «Варус» ТОВ «Омега», який розташовується за адресою: м. Київ, вуя. Андрія Малишка, З, керуючись єдиним умислом та користуючись сприятливими для доведення до кінця умовами, привласнила з каси «Варус» грошові кошти у сумі 105 грн. 98 коп., шляхом здійснення операції відміни товару, чим завдала матеріального збитку ТОВ «Омега».

Продовжуючи свій злочинній намір, 10.07.2019 приблизно о 17.20., перебуваючи за своїм робочим місцем місцем касового відділення у магазині CM «Варус» ТОВ «Омега», який розташовується за адресою: м. Київ, вул. Андрія Малишка, 3, керуючись єдиним умислом та користуючись сприятливими для доведення до кінця умовами, привласнила з каси «Варус» грошові кошти, шляхом операції відміни товару, чим завдала матеріальної шкоди ТОВ «Омега» у сумі 195 грн.90 коп.

Продовжуючи свій злочинній намір, 13.07.2019 приблизно о 17.00., перебуваючи за своїм робочим місцем місцем касового відділення у магазині CM «Варус» ТОВ «Омега», який розташовується за адресою: м. Київ, вул. Андрія Малишка, 3, керуючись єдиним умислом та користуючись сприятливими для доведення до кінця умовами, привласнила з каси «Варус» грошові кошти, шляхом операції відміни товару, чим завдала матеріальної шкоди ТОВ «Омега» у сумі 413 грн. 29 коп.

19.07.2019 приблизно о 17.40., перебуваючи за своїм робочим місцем місцем касового відділення у магазині CM «Варус» ТОВ «Омега», який розташовується за адресою: м. Київ, вул. Андрія Малишка, 3, керуючись єдиним умислом та користуючись сприятливими для доведення до кінця умовами, привласнила з каси «Варус» грошові кошти, шляхом операції відміни товару, чим завдала матеріальної шкоди ТОВ «Омега» у сумі 250 грн. 41 коп.

Крім того, 20.07.2019 приблизно о 18.00., перебуваючи за своїм робочим місцем місцем касового відділення у магазині CM «Варус» ТОВ «Омега», який розташовується за адресою: м. Київ, вул. Андрія Малишка, 3, керуючись єдиним умислом та користуючись сприятливими для доведення до кінця умовами, привласнила з каси «Варус» грошові кошти, шляхом операції відміни товару, чим завдала матеріальної шкоди ТОВ «Омега» у сумі 272 грн.69 коп.

Продовжуючи свій злочинній намір, 22.07.2019 приблизно о 17.10., перебуваючи за своїм робочим місцем місцем касового відділення у магазині CM «Варус» ТОВ «Омега», який розташовується за адресою: м. Київ, вул. Андрія Малишка, 3, керуючись єдиним умислом та користуючись сприятливими для доведення до кінця умовами, привласнила з каси «Варус» грошові кошти, шляхом операції відміни товару, чим завдала матеріальної шкоди ТОВ «Омега» у сумі 272 грн. 69 коп.

Продовжуючи свій злочинній намір, 23.07.2019 приблизно о 18.30., перебуваючи за своїм робочим місцем місцем касового відділення у магазині CM «Варус» ТОВ «Омега», який розташовується за адресою:м.Київ, вул.Андрія Малишка, 3, керуючись єдиним умислом та користуючись сприятливими для доведення до кінця умовами, привласнила з каси «Варус» грошові кошти, шляхом операції відміни товару, чим завдала матеріальної шкоди ТОВ «Омега» у сумі 105 грн. 42 коп.

Однак всупереч вищевикладеного період часу з 09.07.2019 по 23.07.2019 ОСОБА_1 продовжуючи свій злочинний намір користуючись до доведення до кінця умовами, привласнила грошові кошти у сумі 1861 грн.. чим завдала матеріальної шкоди ТОВ «Омега».

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у привласненні чужого майна, яке перебувало у його віданні, гр. ОСОБА_1 , скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 191 КК України.

Наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого їй правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколами допиту свідків, підозрюваної, представника потерпілого, іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання покладається необхідність запобігти спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_1 , усвідомлює, що підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, максимальне покарання за яке законом передбачене у вигляді позбавлення волі строком до 5 років, може вчинити нове кримінальне правопорушення, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та впливати на потерпілого, не має стійких соціальних зв`язків та постійного джерела доходу.

У світлі чого, заявник просить застосувати щодо підозрюваної запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та покласти такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду, за першою вимогою; не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Тож, слідчий суддя, з`ясувавши у судовому засіданні думку прокурора, який заявлене клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав визначених в мотивувальній частині останнього, сторону захисту, який не заперечувала проти задоволення клопотання, дослідивши долучені до клопотання матеріали, приходить до наступного.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Зокрема, згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Заходами забезпечення кримінального провадження є: 9) запобіжні заходи (ч. 2 ст. 131 КПК України).

При цьому, відповідно до ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

У цьому випадку, вимоги ч.ч. 1, 2 та 6 ст. 132 КПК України, заявником дотримано, а тому слідчий суддя вважає за можливе перейти до питання оцінки обставин вказаних стороною обвинуваченою, як передумовою, яка слугує для застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження з урахуванням наступного.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 1 ст. 177 КПК України).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Як убачається з матеріалів клопотання, у цьому випадку, необхідність застосування запобіжного заходу слідчий, прокурор обґрунтовують тим, що підозрювана об`єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, а її вина підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв`язку з чим остання будучи обізнаною з мірою покарання за вчиненне діяння, може здійснити дії передбачені ст. 177 КПК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в долучених до матеріалів клопотання доказах, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

У цьому випадку, в ході судового розгляду встановлено, що органами досудового розслідування підозрювана підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України.

Так, за вказаним фактом відомості по матеріалах було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате розслідування провадження, у ході якого підозрювану 30.07.2019 повідомлено про підозру у вчинені указаного злочину, та подано до слідчого судді дане клопотання про обрання запобіжного заходу, аналізуючи яке на дотримання положень КПК України слідчий суддя враховує таке.

На час порушеного у клопотанні питання, про підозрювану встановлено, такі відомості: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Києва, українкА, громадянка України, із середньою спеціальною освітою, безробітня, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима.

Підозрювана, на час вирішення даного питання, за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я, має типові соціальні зв`язки для особи її віку та статусу, прийнятну репутацію, а тому, слідчий суддя аналізуючи питання наявності обставин визначених ст. 132, ст. 177, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, приходить до наступних висновків у цій справі.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваної, оскільки надані докази об`єктивно зв`язують її з останньою, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

Також, слідчий суддя сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків передбачених ст. 177 КПК України, у цьому провадженні, адже враховуючи позицію ЄСПЛ в частині того, що наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)) вважає, у даному конкретному випадку, обґрунтованими, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, зокрема вони є дійсними не тільки, однак у тому числі в світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Поряд з цим, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі визначені п.п. 1-11 ч. 1 ст. 178 КПК України, уважає, що вони у своїй сукупності, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутація; майновий стан; розмір майнової шкоди, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, вказують на те, що обставини передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України є дійсними, в цей період, що, у світлі норм кримінального процесуального законодавства України, свідчить про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя, дослідивши надані сторонами докази у порядку ст. 94 КПК України, з огляду на встановленість факту наявності у провадженні обставин визначених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, вважає, що клопотання заявника підлягає задоволенню, як обґрунтоване, з зобов`язанням прибувати за кожною вимогою до визначеного органу державної влади, та покладенням обов`язків з числа регламентованих ч. 5 ст. 194 КПК України, які за своєю суттю будуть пропорційними, помірними, та такими, що не становитимуть надмірний тягар для підозрюваного, у зв`язку з чим не суперечить п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, та правоввій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.).

Разом з тим, слід відмітити, що ч. 5 ст. 194 КПК України, визначено імперативний перелік альтернативних обов`язків, які слідчий суддя вправі покласти на обвинуваченого, проте вказані у клопотанні обов`язки до даного переліку не віднесено взагалі.

При цьому, дана правова норма регламентує, що слідчий суддя, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду чи іншого органу державної влади, а також виконувати один або і кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Зміст зазначеної норми свідчить про те, що законодавець визначив, що зобов`язання прибувати за кожною вимогою уповноваженого органу є складовою запобіжного заходу, не пов`язаного з тримання під вартою, та зберігається за підозрюваним весь час протягом дії запобіжного заходу, у зв`язку з чим не потребує обрання або ж продовження.

Однак, положеннями ч. 5 ст. 194 КПК України, взагалі не передбаченого обов`язку прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою, а наявний обовязок з`являтися із встановленою періодичністю, а тому слідчий суддя не убачає підстав для задоволення клопотання в даній частині.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст.ст. 1-29, 131, 132, 176-179, 193, 194, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя постановив :

клопотання - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання із зобов`язанням прибувати за кожною вимогою, у рамках даного кримінального провадження, до слідчого, прокурора або суду та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покладенням строком до 30.09.2019 наступних обов`язків:

? прибувати до слідчого, прокурора із встановленою періодичністю;

? не відлучатися із населеного пункту - м. Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

? повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

В іншій частині у задоволенні клопотання - відмовити.

Роз`яснити особі, у відношенні якої застосовано даний запобіжний захід, що в разі невиконання покладених обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Будь-які твердження чи заяви особи, зроблені під час розгляду цього клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення її винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національно поліції у м. Києві Григорчук Д.І.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17:10 год. 05.08.2019.

Слідчий суддя О.В. Бірса