Вирок № 83479235, 06.08.2019, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/2114/19

Провадження № 1-кп/723/2604/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2019 року м.Сторожинець

Сторожинецький районний суд,

Чернiвецької областi, в складі:

головуючого суддi Якiвчика I.В.

за участю:

секретаря судових засідань Крупчак М.І.

прокурора Воловідника Р.І.

потерпілої ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

адвоката Палія Д.В.

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в м.Сторожинець кримінальне провадження № 12019260150000225 від 17.03.2019 року щодо обвинуваченого за ст. 185 ч.3 КК України

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, освіта середня, не працюючого, не одруженого, дітей на утриманні не має, раніше судимого вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 30.04.2002 року за ст.152 ч.1 ст. 69 КК України до 1 року позбавлення волі, вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 21.01.2004 року за ст.ст. 185 ч.3, 69,70 КК України до 2 років позбавлення волі, вироком Ленінського районного суду м. Чернівці від 26.07.2005 року за ст. 185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 26.11.2007 року за ст. 296 ч.1 ст. 71 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 14.02.2008 року за ст. 186 ч.2 ст. 70 ч.4 КК України до 6 років позбавлення волі, вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16.10.2013 року за ст. 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 24.09.2018 року за ст. 185 ч.2 КК України до 5 місяців арешту

встановив:

ОСОБА_2 16 березня 2019 року в першій половині дня, достовірно знаючи те, що ОСОБА_1 відсутня за адресою свого проживання в АДРЕСА_1 , діючи умисно, повторно, протиправно, переслідуючи корисливу мету, направлену на викрадення чужого майна, шляхом розбиття вікна, проник до будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 , звідки викрав грошові кошти в сумі 420 гривень та 1 долар США що еквівалентно 26,72 грн. Після вчинення крадіжки з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду в сумі 446,72 грн.

В суді обвинувачений ОСОБА_2 , свою вину у вчиненні крадіжки визнав повністю і давши показання, підтвердив всі обставини вчинення ним крадіжки майна потерпілої, зазначені в обвинувальному акті, а саме показав, що він бачив як сімейство ОСОБА_1 було у своєї матері де святкували день народження. Він почувши що вони будуть там ще довше обійшов іншою дорогою та потрапив на подвір`я житлового будинку потерпілої де виламав вікно, проникнувши до будинку та із шафи, із чашки викрав гроші в сумі 420 гривень і один долар США та покинув будинок через те ж вікно. В суді зазначив, що він щиро розкаюється у вчиненому, просив пробачення у потерпілої та просив не позбавляти його волі і не карати суворо.

Крім визнання обвинуваченим своєї винуватості, вона в суді доведена показаннями потерпілої, свідків та письмовими доказами.

Так потерпіла не заявляючи цивільний позов суду показала, що її діти бачили як ОСОБА_2 вилазив з вікна їх будинку і розказали про це їй, а вона перевіривши виявила пропажу грошей і одного долара США, який належав її дитині. Просила не суворо карати обвинуваченого. Вона прийняла його пробачення.

Вказані обставини підтвердили і діти потерпілої, які давали пояснення в суді в якості свідків, в присутності педагога, їх законного представника та представника органів опіки, згідно яких вони бачили дядька ОСОБА_2 , який вилазив через вікно з їх будинку і тікав вниз по дорозі.

Письмовими доказами у вигляді витягів з державного реєстру досудових розслідувань, протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (а.с.10) та протоколу огляду місця події від 16.03.2019 року (а.с.12) із таблицями ілюстрацій (а.с.14-19) встановлено, що кримінальне правопорушення дійсно було вчинено при обставинах які повідомляв як обвинувачений так і потерпіла та свідки, які були очевидцями того як обвинувачений покидав будинок після вчинення крадіжки, заявою обвинуваченого ОСОБА_2 від 20.05.2019 року, якою він відмовився від проведення слідчого експерименту за його участі так як йому стидно за свій вчинок (а.с.107).

Таким чином, аналізуючи докази вини обвинуваченого в їх сукупності суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні крадіжки майна потерпілої ОСОБА_1 при зазначених в обвинувальному акті обставинах, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 пов`язані із крадіжкою майна потерпілої, суд кваліфікує за ст.185 ч.3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням в житло. При цьому наявність кваліфікуючої ознаки в діях обвинуваченого щодо повторності вчинення крадіжки майна, суд встановлює виходячи із п.1 Примітки до статті 185 КК України, оскільки обвинувачений раніше судимий за вчинення злочинів передбачених ст.ст. 185, 186 КК України і вказані судимості не погашені.

Обираючи вид та мiру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує суспiльну небезпеку скоєного злочину, який класифікується як тяжкий злочин, а також данi про особу обвинуваченого, згідно яких обвинувачений по мiсцю проживання характеризується позитивно, ранiше притягувався до кримінальної відповідальності і судимості за вчинені злочини не погашені. Кожен наступний злочин, як і даний злочин ОСОБА_2 вчиняв під час періоду непогашеної судимості за попередній злочин, що на думку суду свідчить про схильність обвинуваченого до скоєння кримінальних правопорушень.

Судом не встановлено обтяжуючих вину обвинуваченого обставин, а пом`якшуючими обставинами вини обвинуваченого, на думку суду є його каяття.

З урахуванням вказаних обставин та особи обвинуваченого, який раніше судимий, має схильність до вчинення кримінальних правопорушень і не бажає стати на шлях виправлення, суд знаходить що обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавленням волi з iзоляцiєю вiд суспільства, що в цілому, на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і недопущення в подальшому скоєння ним нових злочинів.

При цьому виходячи із готовності обвинуваченого нести покарання за вчинене кримінальне правопорушення та не заперечення своєї винуватості, та зважаючи на позицію потерпілої особи, яка пробачила обвинуваченого, а також приймаючи до уваги наявність однієї пом`якшуючої обставини вини обвинуваченого і відсутність обтяжуючих вину обвинуваченого обставин суд знаходить, що покарання обвинуваченому має бути найбільш наближене до мінімальної межі покарання вказаної в санкції статті 185 ч. 3 КК України. При цьому підстав для застосування положень ст.69 КК України не вбачається.

На пiдставi ст.ст.374-376 КПК України, суд,-

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винуватим в скоєннi злочину, що передбачений ст.185 ч.3 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 рахувати з 24 квітня 2019 року, тобто з часу його затримання, зарахувавши строк попереднього ув`язнення в строк відбування покарання.

Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_2 , залишити попередню та продовжити його утримання під вартою в Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор», до вступу вироку в законну силу але не більше ніж на 60 днів, тобто до 04 жовтня 2019 року.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. На вирок суду може бути подана апеляцiйна скарга до Чернівецького апеляційного суду, через Сторожинецький районний суд, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_2 , в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копію вироку, негайно після проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

СУДДЯ