Ухвала суду № 83477921, 06.08.2019, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Попова В. О.

Справа № 610/2166/19

Провадження № 1-кп/644/760/19

06.08.2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2019 р. м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:

головуючого - судді Попової В.О., суддів - Клименка А.М., Матвієвської Г.В.

за участю секретаря - Дашкової К.С., прокурора – Кривич І.В., захисника - адвоката Міщенко І.І., обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12019220190000562 від 09.06.2019 року у відношенні

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п.13 ч.2 ст.115 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення ч. 2 ст. 15, п.13 ч.2 ст.115 КК України, щодо якого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні судом поставлено питання щодо доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою .

Прокурором заявлено про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки судовий розгляд не розпочато, потерпілого та свідків не допитано, письмові докази не досліджено, ризики, враховані слідчим суддею при застосуванні саме такого запобіжного заходу, не зменшилися та не перестали існувати.

В межах обговорення поставленого судом питання, сторона захисту адвокат Міщенко І.І. зазначила, що прокурором не обґрунтовано доцільність тримання обвинуваченого під вартою, фактичних даних щодо існування на цей час вказаних прокурором ризиків не наведено, вважала за можливе змінити застосований раніше запобіжний захід на більш м`який.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку захисника.

Заслухавши учасників кримінального провадження, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність продовження строку тримання обвинуваченого під вартою з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.3 ст.315 КПК України підчас підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

З наданих суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується за ч. 2 ст. 15, п.13 ч.2 ст.115 КК України, що є особливо тяжким злочином.

Ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 10.06.2019 року щодо ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 07.08.2019 року.

При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу, колегія суддів враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, які підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, зокрема, викладеної в рішенні від 06.04.2000 у справі «Лабіта проти Італії» тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Так, Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.

Такими ознаками є тяжкість та суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину, а також можливість незаконного впливу на потерпілого, свідків, які судом не допитані, та можливість переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Оцінюючи наведені прокурором доводи в їх сукупності та доводи приведені на їх противагу обвинуваченим та його захисником, з огляду на конкретні обставини та на суспільну небезпечність діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , тяжкість можливого покарання за особливо тяжкий злочин, скоєння якого інкримінується останньому, беручи до уваги, що ОСОБА_1 не працевлаштований, не має законних джерел для існування та міцних соціальних зв`язків, раніше неодноразово судимий, в т.ч. вчинення умисного вбивства, колегія суддів прийшла до висновку, що наразі не перестали існувати ризики, які стали підставою для обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, можливість переховування від суду та незаконного впливу на потерпілого, свідків, а також можливість скоїти інші кримінальні правопорушення. Вагомість приведених ризиків на момент розгляду питання про доцільність продовження запобіжного заходу не зменшилась.

Відтак, за наявності системного зв`язку приведених ризиків, обґрунтованої підозри, тяжкості покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, скоєння якого інкримінується ОСОБА_1 , а також наявність публічного інтересу, у суду не має підстав для зміни обраного раніше запобіжного заходу.

Тому, продовжуючи такий вид запобіжного заходу, як тримання під вартою, колегія суддів виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених статтею 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на теперішній час не відпали і під загрозою можливого застосування покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст.15, п.13 ч.2 ст.115 Кримінального кодексу України, останній може переховуватись від суду, впливати на потерпілого, свідків, продовжити злочинну діяльність. Будь-яких нових обставин, які мають значення при вирішенні питання щодо запобіжного заходу обвинуваченому та які не існували і не розглядались на час обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Таким чином, обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру і тяжкості інкримінованого діяння, а разом з іншим, допомагає уникнути виникненню ризиків, існування яких доведено, тому колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для продовження строку тримання під вартою обвинуваченого .

Під час обговорення поставленого питання, судом вирішувалося питання про можливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою. Разом з цим, колегія судді дійшла висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, тому відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні. Викладені захисником обвинуваченого доводи в частині наявності підстав для застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу є безпідставними, оскільки підставою для зміни запобіжного заходу може бути лише обґрунтоване підтвердження того, що ризики, які були зазначені в ухвалі слідчого судді при його обранні на теперішній час відпали, що в свою чергу доведено не було.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176- 178, 180, 183, 314 – 317,331 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ :

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 04 жовтня 2019 року.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, прокурору.

Копію ухвали направити до Харківської установи виконання покарань № 27.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 року до Харківського апеляційного суду.

Головуючий суддя: Попова В.О.

Судді Клименко А.М.

Матвієвська Г.В.