Постанова № 83475821, 06.08.2019, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кс/734/481/19 Справа № 734/47/19

У х в а л а

про відмову у задоволенні заяви про самовідвід

06 серпня 2019 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді – Іванюка Т.І.,

при секретарі – Дідовець М.І.,

за участю: прокурора – Бабича О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про самовідвід судді Бараненка С.М. у кримінальному провадженні №12017270130000807 від 08.11.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,-

в с т а н о в и в:

у провадженні Козелецького районного суду Чернігівської області перебуває кримінальне провадження №12017270130000807 від 08.11.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України. 03.04.2019 року під час підготовчого судового засідання, суддя Бараненко Сергій Михайлович, який є головуючим у даному кримінальному провадженні, заявив самовідвід з тих підстав, що особисто знає адвоката Грищенка М.Б., який здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_1 . Оскільки ОСОБА_2 свого часу працював начальником Козелецького РВ УМВС України в Чернігівській області, судді доводилося спілкуватися з ним із професійних питань. Тому, з метою уникнення сумнівів у безсторонності та неупередженості головуючого у справі, суддя вважав за необхідне заявити самовідвід.

У судовому засіданні прокурор не заперечив проти задоволення заяви про самовідвід.

Належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Грищенко М.Б. у судове засідання не з`явилися, причини неявки не повідомили.

Потерпілий ОСОБА_3 подав клопотання, у якому просив провести судовий розгляд у його відсутності, проти задоволення заяви про самовідвід не заперечив.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків:

Відповідно п. 4 ч.1 ст. 75 КПК України, на яку посилається заявник, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до ст. 6 ч.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи… незалежним і безстороннім судом, встановленим законом….

Згідно практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності і неупередженості суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу, в ході об`єктивної перевірки, має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Проте, такі обставини при розгляді заяви про самовідвід судді не встановлені. Сам по собі факт знайомства з адвокатом, за відсутності підтвердження факту підтримання стосунків з вказаною особою, не є такою обставиною, передбаченою ст.75 КПК України, що може викликати у сторін переконання щодо упередженості чи заінтересованості судді.

Відтак доводи, які зазначені у заяві судді, не дають підстав для відводу головуючого у справі судді Бараненка Сергія Михайловича, оскільки жодним чином не свідчать про наявність упередженості, безсторонності або особистої зацікавленості головуючого по справі під час розгляду даного кримінального провадження, та могли б перешкодити ухваленню законного, обґрунтованого і вмотивованого рішення.

Враховуючи вищенаведене, а також норми кримінально процесуального закону, суд приходить до висновку, що заявлений самовідвід судді Бараненка С.М. не містить достатніх доказів, які свідчать про наявність підстав для самовідводу, передбачених нормами КПК України, тому заява про самовідвід задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.75, 81 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

у задоволенні заяви судді Бараненка Сергія Михайловича про самовідвід у кримінальному провадженні №12017270130000807 від 08.11.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України (справа № 734/47/19) - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя