Ухвала суду № 83474799, 06.08.2019, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/1718/19

Провадження №2/654/802/2019

УХВАЛА

06 серпня 2019 року Голопристанський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Сіянко В.М.,

за участю секретаря Луцюк К.Л.,

розглянувши у підготовчому засіданні в м. Гола Пристань матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Бехтерська сільська рада Голопристанського району Херсонської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , Приватне підприємство «Органік сістемс», про визнання недійсним наказу,

У С Т А Н О В И В:

16.05.2019 ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 07.09.2017р. №21-3762/18/17-СГ. Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням виконавчого комітету Бехтерської сільської ради народних депутатів Голопристанського району Херсонської області від 17.05.2000 №27 «Про надання та вилучення земельних ділянок у громадян сільської ради» позивачці була надана земельна ділянка площею 1 га на території Бехтерської сільської ради для ведення особистого підсобного господарства. Рішенням Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області №224 від 25.01.2019 їй було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 2 га. Однак пізніше стало відомо, що спірним наказом вказану земельну ділянку було передано у власність ОСОБА_2 . Право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку припинено не було, а тому наказ відповідача порушує її права

12.06.2019 представник Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області подав відзив, в якому просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свою позицію обґрунтував тим, що право позивачки на земельну ділянку не було посвідчено належним чином, а тому така земельна ділянка вважається вільною. Враховуючи викладене, наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 07.09.2017 №21-3762/18-17-СГ є законним.

Ухвалою суду від 14.06.2019 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача було залучено ОСОБА_2 та ПП «Органік сістемс».

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з огляду на наступне.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 07.09.2017 №21-3762/18-17-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер НОМЕР_1 із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Бехтерської сільської ради народних депутатів Голопристанського району Херсонської області №27 від 17.05.2000 «Про надання та вилучення земельних ділянок у громадян сільської ради» згідно зі ст. 57 ЗК України надано земельну ділянку із земель запасу ОСОБА_3 – 1 га для ведення особистого підсобного господарства.

В обґрунтування позовних вимог позивачка також посилається на те, що листом від 09.10.2017 відповідач відмовив їй у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га на території Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 28.02.2018, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держгеокадастру у Херсонській, яке викладене в листі від 09.10.2017 вих. № К-11744/0-3846/6-17, яким ОСОБА_4 було відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2.000 га на території Бехтерської селищної ради Голопристанського району Херсонської області для ведення особистого селянського господарства. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області прийняти рішення щодо надання дозволу ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2.000 га на території Бехтерської селищної ради Голопристанського району Херсонської області для ведення особистого селянського господарства.

26.11.2018 позивачка звернулась до Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га на території сільської ради.

Рішенням Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області №224 від 25.01.2019 позивачці надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 .

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 вважає свої права, як власника земельної ділянки порушеними.

При цьому в матеріалах справи немає жодних доказів, що свідчать про набуття ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку.

Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не є правовстановлюючим актом. Відтак правовідносини, пов`язані з прийняттям та реалізацією такого рішення, не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих майнових прав та зобов`язань осіб.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Позивачка не реалізувала своє право, не набула право власності чи користування на земельну, відтак даний спір повинен вирішуватись в порядку адміністративного судочинства.

До такого висновку суд приходить з урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій в постанові від 23.01.2019 у справі №308/10112/16-а, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин на підставі ч.4 ст.263 ЦПК України.

Згідно п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного та керуючись ст. 255, 256 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Бехтерська сільська рада Голопристанського району Херсонської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , Приватне підприємство «Органік сістемс», про визнання недійсним наказу.

На підставі ч.1 ст. 256 ЦПК України суд повідомляє, що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Херсонського апеляційного суду безпосередньо або через Голопристанський районний суд Херсонської області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяВ. М. Сіянко