Вирок № 83474519, 05.08.2019, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/1227/19

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

05 серпня 2019 року м.Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Ромазан Л.С.,

при секретарі Будз М.В.,

за участю прокурора Волошин О.М.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника Стасишина М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Теребовлі кримінальне провадження №12019210170000087, внесене 18 березня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про обвинувачення

ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, учасника бойових дій, судимого Дарницьким районним судом м.Києва за вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.407 КК України, до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 вказаного Кодексу звільненого від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік

за ч.1 ст.121 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2 близько 00.15 год. 18 березня 2019 року разом із потерпілим ОСОБА_1 та свідком ОСОБА_4 перебували на вулиці АДРЕСА_2 , де між ним, потерпілим та ОСОБА_4 на побутовому рівні виник словесний конфлікт, в ході якого між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 відбулась шарпанина. Намагаючись припинити шарпанину та, розбороняючи обвинуваченого і ОСОБА_4 , потерпілий наніс рукою удар ОСОБА_2 в голову. У той час ОСОБА_2 , діючи з прямим умислом, спрямованим на умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень, умисно наніс декілька ударів кулаками руки в ділянку голови та по тілу, від одного з яких, а саме: від удару в область обличчя кулаком правої руки, потерпілий ОСОБА_1 втратив рівновагу та впав на землю. Після цього, ОСОБА_2 , продовжуючи свої злочинні дії, взяв у руки дерев`яну палицю-топорище, та наніс ним удар в ділянку голови потерпілого, від якого останній втратив свідомість. В результаті таких умисних дій ОСОБА_2 ОСОБА_1 спричинено рану правої тім`яної ділянки з ушкодженням підлеглого апоневрозу та садно правої половини чола, відкриту черепно-мозгову травму із втиснутим переломом правої тім`яної кістки, яка відповідно до висновку судово-медичного експерта № 344 від 6 травня 2019 року за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, належить до тяжких тілесних ушкоджень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, не визнав, однак підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, які викладені в обвинувальному акті, тобто заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинених при перевищенні меж необхідної оборони, заперечивши вчинення ним умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, оскільки він захищався від протиправних дій потерпілого та свідка ОСОБА_4 , які першими розпочали із ним розмову та заподіяли йому тілесні ушкодження, після чого він, перевищивши межі необхідної оборони, спричинив потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_2 у висунутому обвинуваченні, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, підтверджується показаннями допитаних у судовому засіданні потерпілого, свідків, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду письмовими доказами, висновками експертів, речовими доказами в їх сукупності.

Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні вказав, що ввечері 17 березня 2019 року він знаходився у с.Буданів Теребовлянського району Тернопільської області, де вони разом із сусідом ОСОБА_4 грали в карти та вживали алкогольні напої. Біля опівночі вони удвох знаходились на АДРЕСА_2 у вказаному селі, де біля хвіртки будинковолодіння ОСОБА_4 побачили обвинуваченого ОСОБА_2 , який сидів на своєму мопеді. В той час ОСОБА_4 запитав у ОСОБА_2 , чому він приїхав, і між ними виникла словесна суперечка, яка переросла у шарпанину. Він почав розбороняти їх та наніс ОСОБА_2 удар рукою в ділянку голови, а можливо і дерев`яною палицею (топорищем), з якої мав виготовити сокиру. Як відбувались події дальше, він не пам`ятає, оскільки втратив свідомість. У судовому засіданні потерпілий вказав, що обвинувачений попросив у нього пробачення, вони примирились. Крім того, обвинувачений відшкодував йому заподіяну кримінальним правопорушенням шкоду, претензій майнового та морального характеру до нього немає та просить його суворо не карати.

Свідок ОСОБА_4 суду показав, що ввечері 17 березня 2019 року він знаходився за місцем свого проживання у с.Буданів Теребовлянського району Тернопільської області, де разом із потерпілим ОСОБА_1 грали в карти та вживали невелику кількість алкогольних напоїв. Після цього вони направились до місця проживання ОСОБА_1 На АДРЕСА_2 біля хвіртки свого будинку побачив ОСОБА_2 , який сидів на мопеді та запитав в нього, для чого він приїхав. Між ними почалась розмова на підвищених тонах, під час якої ОСОБА_2 наніс йому декілька ударів. В той час у їхню суперечку та шарпанину втрутився потерпілий ОСОБА_1 , який хотів вдарити ОСОБА_2 . топорищем (останнє він мав у руках, оскільки запропонував йому раніше зробити сокиру), але той зумів його відібрати, після чого наніс удар потерпілому рукою, від якого він впав на землю, і продовжив наносити йому удари по ногах і плечах, в тому числі і удар топорищем по голові. Вказаний конфлікт припинився після того, як вийшла його дружина ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на мопеді втік із топорищем з місця події.

Будучи допитаною у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показала, що вона є дружиною ОСОБА_4 та знайома із обвинуваченим ОСОБА_2 . Потерпілий ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ввечері, якого числа та місяця 2019 року, не пам`ятає, сиділи та розмовляли за її місцем проживання у с.Буданів Теребовлянського району Тернопільської області. Потім її чоловік разом із потерпілим пішли до нього додому. Через деякий час вона на шум вийшла на вулицю і побачила ОСОБА_1 , який лежав на дорозі, після чого викликали працівників швидкої медичної допомоги. Зі слів свого чоловіка їй стало відомо про те, що ОСОБА_2 побив ОСОБА_1 . Внаслідок чого у той вечір виник конфлікт між обвинуваченим та потерпілим, їй невідомо.

Свідок ОСОБА_6 , даючи показання суду, зазначив, що він надавав медичну допомогу потерпілому ОСОБА_1 , від якого він взнав, що йому у с.Буданів Теребовлянського району Тернопільської області було заподіяно тілесні ушкодження та якому під час лікування діагностовано черепно-мозкову травму із переломом тім`яної кістки.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, доведена і такими письмовими доказами:

-даними, вказаними в рапорті помічника чергового Теребовлянського ВП ГУНП в Тернопільській області від 18 березня 2019 року, згідно з якими у приймальний відділ КУТРР ««Теребовлянська центральна районна лікарня» доставлено ОСОБА_1 із діагнозом: закрита черепно-мозгова травма, забій рани тім`яної ділянки голови з правого боку, садно носа. Зі слів потерпілого вказані тілесні ушкодження отримав на вулиці в с.Буданів Теребовлянського району Тернопільської області внаслідок наїзду невідомого скутера чи мотоцикла. Після перевірки вказаної інформації встановлено, що 17 березня 2019 року по АДРЕСА_2 ОСОБА_2 наніс ОСОБА_1 декілька ударів, чим спричинив тілесні ушкодження (т.1, а.с.129);

-даними, вказаними у протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 18 березня 2019 року, згідно з якими ОСОБА_1 вказав, що 18 березня 2019 року біля 00.00 год. невідома особа під час словесного конфлікту по АДРЕСА_2 нанесла йому тілесні ушкодження (т.1 а.с. 130);

-даними, зазначеними у протоколі огляду місця події із схемою та ілюстративною таблицею до нього від 18 березня 2019 року, з яких вбачається, що проведено огляд ділянки АДРЕСА_2 , де виявлено слід кочення невідомого транспортного засобу, групу слідів темно-бурого кольору, схожих на кров, які вилучено і в подальшому визнані речовими доказами (т.1, а.с.131-136 );

-даними протоколу добровільної видачі з ілюстративною таблицею до нього від 18 березня 2019 року, відповідно до яких потерпілий ОСОБА_1 добровільно видав полотняну куртку зеленого кольору із слідами бурого кольору, полотняний светр сірого кольору із слідами бурого кольору, штани темно-сірого кольору із слідами бурого кольору (т.1, а.с.137-141);

-даними протоколу добровільної видачі з ілюстративною таблицею до нього від 18 березня 2019 року, відповідно до яких ОСОБА_2 добровільно видав дерев`яне топорище довжиною 82 см, шириною 17 см у ширшому кінці та 5 см у вужчому кінці, товщиною 3.5 см, на якому виявлено плями речовини бурого кольору і яким він наніс удар потерпілому ОСОБА_1 по голові (т.1, а.с.142-144);

-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 18 березня 2019 року з участю підозрюваного ОСОБА_2 , демонстрацію відеозапису якого проведено в судовому засіданні, з яких вбачається, що ОСОБА_2 відтворив на місці події по АДРЕСА_2 обставини нанесення предметом, схожим на топорище, удару ОСОБА_1 (т.1, а.с.151-152, 161);

-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 18 березня 2019 року з участю свідка ОСОБА_4 , демонстрацію відеозапису якого проведено в судовому засіданні, з яких вбачається, що ОСОБА_4 відтворив на місці події по АДРЕСА_2 обставини нанесення предметом, схожим на топорище, удару ОСОБА_1 ОСОБА_2 (т.1, а.с.155-157, 160);

-даними, відображеними у висновку судово-медичного експерта № 344 від 6 травня 2019 року, який проводив судово-медичну експертизу, згідно з якими при вступі ОСОБА_1 18 березня 2019 року на стаціонарне лікування у хірургічно-травматологічне відділення КУ ТРР «Теребовлянська центральна районна лікарня» у нього було описано рану правої тім`яної ділянки з ушкодженням підлеглого апоневрозу та садно правої половини чола; клініко-інструментальними дослідженнями встановлено ознаки відкритої черепно-мозкової травми із втиснутим переломом правої тім`яної кістки та об`єктивною неврологічною симптоматикою струсу головного мозку. Зазначені тілесні ушкодження були спричинені незадовго до госпіталізації ОСОБА_1 та з огляду на вид ушкоджень та описання рани як «забійна» заподіяні тупими предметами, тобто при нанесенні ударів руками та дерев`яним топорищем. Виявлена у ОСОБА_1 травма голови згідно з п.п.2.1.2 і 2.1.3 Правил визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, належить до тяжких тілесних ушкоджень (т.1, а.с110-111).

-даними, відображеними у висновку судово-медичного експерта-токсиколога від 29 березня 2019 року № 407, згідно з якими при газохроматографічному дослідженні взірця крові ОСОБА_2 метилового, етилового, пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено (т.1, а.с.80-82);

-даними, відображеними у висновку судово-медичного експерта-токсиколога від 29 березня 2019 року № 406, згідно з якими при газохроматографічному дослідженні взірця крові ОСОБА_1 метилового, етилового, пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено (т.1, а.с.83-85);

-даними, відображеними у висновку судово-медичного експерта № 309 від 5 квітня 2019 року, який проводив 22 березня 2019 року судово-медичну експертизу ОСОБА_2 , з яких вбачається, що у ОСОБА_2 виявлені чисельні садна та сліди їх загоєння на обличчі, лівому передпліччі, лівій кисті, фаланзі правої кисті, правому коліні та лівій гомілці, які утворились від дії тупих предметів. Зазначені ушкодження утворились за 4-7 діб до проведення його експертного огляду, не виключено 18 березня 2019 року. Утворення виявлених у ОСОБА_7 ушкоджень (саден на обличчі, лівій кисті, фаланзі правої кисті, правому коліні та лівій гомілці) за вказаних ним обставин, а саме при падінні із скутера - не виключається. Виявлені у ОСОБА_8 тілесні ушкодження за ступенем тяжкості належать до легких (т.1, 86-87);

-даними, зазначеними у висновку судового експерта-імунолога № 135 від 4 квітня 2019 року, відповідно до яких кров ОСОБА_1 належить до групи 0(І) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (т.1, а.с.88-90);

-даними, зазначеними у висновку судового експерта-імунолога № 136 від 4 квітня 2019 року, відповідно до яких кров ОСОБА_2 належить до групи 0(І) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (т.1, а.с.93-94);

-даними, вказаними у висновку експерта, яка проводила судово-медичну експертизу речових доказів (тампонів змивів з рук ОСОБА_2 ) № 54 від 15 квітня 2019 року, згідно з якими не виключається походження виявлених слідів як від ОСОБА_2 , так і від ОСОБА_1 , або іншої особи -носія антигену Н за системою АВ0 (т.1, а.с.54);

-даними, вказаними у висновку судово-медичного експерта-імунолога № 133 від 23 квітня 2019 року, з якого вбачається, що кров у слідах на предметах одягу громадянина ОСОБА_2 , а саме - куртці спортивного крою та спортивних штанах може походити від особи (осіб), для крові якої (яких) властивий виявлений антиген Н як основний за ізосерологічною системою АВ0, що не виключає можливості належати крові як потерпілому ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 (т.1, а.с.96-100);

-даними, вказаними у висновку судово-медичного експерта-імунолога № 134 від 24 квітня 2019 року, з якого вбачається, що кров у слідах на куртці, джемпері та штанах потерпілого ОСОБА_1 може походити від особи (осіб), для крові якої (яких) властивий виявлений антиген Н як основний за ізосерологічною системою АВ0, що не виключає можливості належати крові як потерпілому ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 (т.1, а.с.101-105);

-даними, відображеними у висновку судово-медичного експерта № 51 від 12 квітня 2019 року, який проводив судово-медичну експертизу речового доказу (дерев`яної палиці), відповідно до якого в речовині бурого кольору, розташованій на поверхні дерев`яної палиці, знайдено кров особи, яка може походити від особи (осіб), для крові якої (яких) властивий антиген Н системи АВ0, в тому числі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (т.1, а.с.106-107);

-даними, відображеними у висновку судово-медичного експерта № 50 від 15 квітня 2019 року, який проводив судово-медичну експертизу речового доказу (речовини бурого кольору, вилученої з місця події), відповідно до якого в речовині бурого кольору, вилученої під час огляду місця події, знайдено кров особи чоловічої генетичної статі, не виключається походження виявлених слідів як від ОСОБА_1 , так і від ОСОБА_2 (т.1, а.с.108-109);

Відповідно до ст.85,86 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Суд, дослідивши безпосередньо у судовому засіданні докази вважає, що вони є належними та допустимими доказами, одержані відповідно до вимог КПК України, не оспорюються учасниками кримінального провадження, клопотань про їх виключення з обсягу доказів не надходило.

Аналізуючи досліджені у судовому засіданні докази з точки зору їх достовірності, належності та допустимості, зокрема, те, що обвинувачений умисно наніс удар дерев`яною палицею (топорищем) по голові ОСОБА_1 , де міститься життєво важливий орган людини, передбачаючи настання наслідків потерпілого, який є особою похилого віку, та свідомо припускав їх, що підтверджується показаннями самого обвинуваченого, потерпілого, свідків, висновками експертів, беручи до уваги дані протоколів огляду місця події, слідчого експерименту, суд вважає, що характер тілесних пошкоджень, отриманих потерпілим, фактично відповідає обставинам, при яких він їх отримав, і вказує на наявність в обвинуваченого прямого умислу на умисне тяжке тілесне ушкодження.

Суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника у тій частині, що він умисно спричинив ОСОБА_1 тяжке тілесне ушкодження при перевищенні меж необхідної оборони, виходячи з наступного.

Так, згідно з ч. 3 ст. 27 Конституції України кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було перевищення меж необхідної оборони.

Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.

Оцінивши досліджені безпосередньо в судовому засіданні докази, а саме показання потерпілого та свідка ОСОБА_4 , обстановку, при якій були вчинені дії як потерпілим, так і обвинуваченим, відсутність небезпеки, що загрожувала обвинуваченому, фізичні дані потерпілого, який є особою похилого віку, та особи обвинуваченого, який є фізично здоровим, суд вважає, що з боку потерпілого не було реального посягання на життя та здоров`я обвинуваченого та, що легкі тілесні ушкодження останній міг отримати як під час шарпанини, так і внаслідок падіння з мопеда, а не раптового нападу потерпілого, від якого йому слід було захищатись та який не знайшов свого підтвердження достатніми доказами.

На думку суду, подані обвинуваченим показання про те, що він захищався від протиправних дій потерпілого та ОСОБА_4 , які першими розпочали із ним розмову та заподіяли йому тілесні ушкодження не свідчать про відсутність у нього умислу на умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, і вважає їх такими, що спрямовані на уникнення від кримінальної відповідальності за фактично вчинені дії.

За таких обставин підстав для зміни ОСОБА_2 правової кваліфікації кримінального правопорушення на ст.124 КК України немає.

Таким чином, беручи до уваги наведене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ознаками ч.1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд відповідно до вимог ст.50, 65 КК України, враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч.1 ст.66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання, є з`явлення із зізнанням, щире каяття, добровільне відшкодування заподіяної шкоди.

Згідно з ч.2 ст.66 КК України суд визнає такою, що пом`якшує відповідальність таку обставину, як примирення обвинуваченого із потерпілим та висловлене у судовому засіданні пробачення за вчинене у потерпілого, яке ним прийнято.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, є рецидив злочинів, вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Аналізуючи в сукупності наведені обставини, що пом"якшують покарання, враховуючи особу обвинуваченого, який позитивно характеризується, є учасником бойових дій, думку потерпілого, який вважає, що ОСОБА_2 слід призначити несуворе покарання, суд приходить до переконання, що ОСОБА_2 необхідно призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі.

При цьому, суд бере до уваги те, що обвинувачений раніше судимий і вчинив новий умисний злочин під час звільнення його від відбування покарання із випробуванням із встановленням іспитового строку.

Заступником керівника Теребовлянської місцевої прокуратури в інтересах фінансового управління Теребовлянської районної державної адміністрації, комунальної установи Теребовлянської районної ради «Теребовлянська центральна районна лікарня» до ОСОБА_2 подано позов про відшкодування 12 193.68 грн. витрат, понесених закладом охорони здоров`я на лікування особи, яка потерпіла від злочину.

Суд вважає, що вказаний позов підлягає частковому задоволенню на суму 4414.81 грн., що включає вартість харчування у лікарні на суму 81.70 грн., заробітну плату на суму 3964.61 грн., господарські видатки на суму 368.50 грн. і підтверджується інформацією комунальної установи Теребовлянської районної ради «Теребовлянська центральна районна лікарня» від 10 травня 2019 року № 130, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 в користь Теребовлянської районної ради Тернопільської області.

Враховуючи те, що у вказаній інформації зазначено, що за кошти лікарні придбано анатоксин правцевий 1.0 без визначення його вартості та не зазначено, які саме медикаменти на суму 7778.87 грн. (за винятком анатоксину правцевого) лікувальний заклад використав на лікування потерпілого, суд вважає, що у стягненні 7778.87 грн. витрат, понесених закладом охорони здоров`я на лікування особи, яка потерпіла від злочину, слід відмовити за їх недоведеністю.

Керуючись ст.374-376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити йому покарання:

за ч.1 ст.121 КК України - 5 (п`ять) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Дарницького районного суду м.Києва від 30 травня 2018 року -2 (два) місяці позбавлення волі, і остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 5 (п`яти) років і 2 (двох) місяців позбавлення волі.

Цивільний позов заступника керівника Теребовлянської місцевої прокуратури в інтересах фінансового управління Теребовлянської районної державної адміністрації, комунальної установи Теребовлянської районної ради «Теребовлянська центральна районна лікарня» до ОСОБА_2 задовольнити частково. Стягнути із ОСОБА_2 в користь Теребовлянської районної ради Тернопільської області 4414.81 грн. витрат, понесених закладом охорони здоров`я на лікування особи, яка потерпіла від злочину, які зарахувати: банк: казначейство України (ЕЄАП), м.Київ, МФО 899998, код отримувача (ЄДРПОУ): 37625079. Отримувач платежу: УК в Теребовлянському районі (Теребовлянський район), рахунок 31418535019468, код класифікації доходів: 21080500, призначення платежу: інші надходження.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з дня його затримання, а саме з 18 березня 2019 року, зарахувавши в строк відбуття покарання термін перебування під вартою.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили, залишити попередній, тримання під вартою, який продовжити на 2 місяці, визначивши кінцевий термін його дії - 3 жовтня 2019 року об 11 год. 40 хв.

Речові докази у провадженні: зрізи нігтів ОСОБА_2 , поміщені у паперовий конверт, який передано до камери зберігання речових доказів Теребовлянського ВП ГУНП в Тернопільській області, після набрання вироком законної сили знищити.

Речові докази у провадженні: тампони змиву з рук ОСОБА_1 , поміщені у паперовий конверт, який передано до камери зберігання речових доказів Теребовлянського ВП ГУНП в Тернопільській області, після набрання вироком законної сили знищити.

Речові докази у провадженні: зрізи нігтів ОСОБА_1 , поміщені у паперовий конверт, який передано до камери зберігання речових доказів Теребовлянського ВП ГУНП в Тернопільській області, після набрання вироком законної сили знищити.

Речові докази у провадженні: тампони змиву з рук ОСОБА_2 , поміщені у паперовий конверт, який передано до камери зберігання речових доказів Теребовлянського ВП ГУНП в Тернопільській області, після набрання вироком законної сили знищити.

Речові докази у провадженні: кросівки, спортивні штани, куртку ОСОБА_2 , які передано до камери зберігання речових доказів Теребовлянського ВП ГУНП в Тернопільській області, після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_2 .

Речові докази у провадженні: куртку, штани, джемпер ОСОБА_1 , які передано до камери зберігання речових доказів Теребовлянського ВП ГУНП в Тернопільській області, після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_1 .

Речовий доказ у провадженні: дерев`яне топорище, яке передано до камери зберігання речових доказів Теребовлянського ВПГУНП в Тернопільській області, після набрання вироком законної сили знищити.

Речовий доказ у провадженні: паперовий конверт із речовиною бурого кольору, вилученої з місця події, який передано до камери зберігання речових доказів Теребовлянського ВП ГУНП в Тернопільській області, після набрання вироком законної сили знищити.

Речові докази у провадженні: карту пам`яті «Kingston technology» lock micro SD 16 gb, на якій міститься відеозапис слідчого експерименту з участю ОСОБА_2 , оптичний диск із маркуванням «Verbatim» DVD-R 4.7 gb, 16x, 120 min, на якому міститься відеозапис слідчого експерименту з участю ОСОБА_4 , зберігати у матеріалах кримінального провадження № 12019210170000087.

На вирок може бути апеляцію до Тернопільського апеляційного суду через Теребовлянський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуюча