
Справа №560/748/19
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 серпня 2019 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Отупор К.М.,
за участю секретаря судового засідання Волкодав А.А.,
прокурора Твердун Н.М.,
захисника обвинуваченого - адвоката Богельського І.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дубровиця кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017180110000333 від 19 травня 2017 року на підставі угоди про визнання винуватості за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 та фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , громадянина України, освіти середньої, неодруженого, непрацюючого, раніше несудимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 240 Кримінального кодексу України,
В С Т А Н О В И В:
18 липня 2016 року о 16:00 год., ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2 , в лісовому масиві поблизу с. Грицьки, Дубровицького району Рівненської області, діючи умисно та порушуючи вимоги статті 19 Кодексу України про надра, самовільно, без отримання спеціального дозволу на користування надрами, без акту, що засвідчує гірничий відвід, без оформлення в установленому порядку документів, що посвідчують право на земельну ділянку, за допомогою мотопомпи заводського виробництва, призначеної для подачі води під тиском та обладнання до неї, шляхом гідророзмиву ґрунту, незаконно здійснювали видобуток каміння бурштину-сирцю, який відповідно до Закону України "Про державне регулювання видобутку виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" від 18 листопада 1997 року та постанови Кабінету Міністрів України №827 від 12 грудня 1994 року "Про затвердження переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення", відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення, дорогоцінним камінням органогенного утворення.
Вироком Дубровицького районного суду Рівненської області від 09 червня 2017 року, ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 240 Кримінального кодексу України та засуджено до покарання у вигляді штрафу в розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 грн.
Вказані дії органом досудового розслідування кваліфіковані за частиною 2 статті 240 Кримінального кодексу України, так як ОСОБА_1 вчинив незаконний видобуток корисних копалин загальнодержавного значення.
17 травня 2019 року між прокурором Дубровицького відділу Сарненської місцевої прокуратури Азізовим С.А., якому на підставі статті 37 Кримінального процесуального кодексу України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні №12017180110000333 та ОСОБА_1 у присутності його захисника Богельського І.В., в порядку, передбаченому статтями 468, 469 та 472 Кримінального процесуального кодексу України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою, сторони дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за частиною 2 статті 240 Кримінального кодексу України. Обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного злочину.
Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік зі звільненням обвинуваченого ОСОБА_1 на підставі статті 75 Кримінального кодексу України від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 (один) рік.
Також сторони погоджуються щодо долі речових доказів по кримінальному провадженню, а саме: мотопомпу заводського виробництва жовтого кольору з написом "YATO YT 85403-POMPA SPALINOWA", 3 (три) пожежні рукави, металевий шрайбер, 3 (три) металеві жердини - конфіскувати.
Розглядаючи в порядку пункту 1 частини 3 статті 314 Кримінального процесуального кодексу України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.
Відповідно до правил статей 468, 469 Кримінального процесуального кодексу України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
В судовому засіданні прокурор Твердун Н.М. вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, просила цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Богельський І.В. в судовому засіданні також просили вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджене в ньому покарання та інші передбачені угодою заходи. При цьому, обвинувачений ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 240 Кримінального кодексу України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із статтею 12 Кримінального кодексу України є злочином середньої тяжкості, від якого потерпілих немає.
Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції, яка передбачена частиною 2 статті 240 Кримінального кодексу України.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені пунктом 1 частини 4 статті 474 Кримінального процесуального кодексу України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені частиною 2 статті 473 Кримінального процесуального кодексу України, та наслідки її не виконання, передбачені статтею 476 Кримінального процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором Азізовим С.А. та обвинуваченим ОСОБА_1 відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
За таких обставин, суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_1 незаконно видобував корисні копалини загальнодержавного значення, а тому приходить висновку, що кваліфікація його дій за частиною 2 статті 240 Кримінального кодексу України є правильною, за якою належить призначити ОСОБА_1 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання.
Витрати на залучення експертів - відсутні.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 100, 314, 373, 374, 475 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
У Х В А Л И В :
Затвердити угоду від 17 травня 2019 року про визнання винуватості між прокурором Дубровицького відділу Сарненської місцевої прокуратури Азізовим С.А. та обвинуваченим ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 240 Кримінального кодексу України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 17 травня 2019 року покарання - 1 (один) рік обмеження волі.
На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 (один) рік з покладенням відповідно до частини 1 статті 76 Кримінального кодексу України обов`язків періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк ОСОБА_1 обчислювати з моменту проголошення вироку.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Речові докази: мотопомпу заводського виробництва жовтого кольору з написом "YATO YT 85403-POMPA SPALINOWA", 3 (три) пожежні рукави, металевий шрайбер, 3 (три) металеві жердини, що знаходяться на зберіганні в боксі №4 Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП у Рівненській області - конфіскувати.
Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: підпис.
З оригіналом згідно.
Суддя Дубровицького
районного суду К.М. Отупор
Судове рішення № 83474138, Дубровицький районний суд Рівненської області було прийнято 05.08.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 560/748/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: