Рішення № 83474024, 01.08.2019, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №547/762/18

Провадження №2/547/80/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2019 року смт.Семенівка

Семенівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Атаманової С.Ю.,

при секретарі судового засідання Совєтовій І.І.,

з участю:

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Семенівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідача ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів на утримання їх спільного сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , присуджених за рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 05.01.2017 року, з твердої грошової суми в розмірі 600 грн. щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. З уточненням позовних вимог від 29.07.2019 року, остаточно прохала суд збільшити розмір аліментів, що підлягають стягненню на її користь з відповідача ОСОБА_3 шляхом зміни способу їх присудження, та стягувати на її користь аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. На обгрунтування позовних вимог зазначила про те, що неповнолітня дитина проживає разом з нею та потребує витрат на одяг, взуття, харчування, шкільне приладдя, дозвілля, які значно зросли з часу ухвалення рішення суду. Позивач має групу інвалідності, а тому не може влаштуватися на високооплачувану роботу та самостійно забезпечити сина всім необхідним для його гармонійного розвитку.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги в повному обсязі, прохала суд їх задоволити. Підставою зміни способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частину від заробітку відповідача вказала працевлаштування відповідача на даний час та отримання ним систематичного доходу у виді заробітної плати.

В судове засідання відповідач по справі ОСОБА_3 не з`явився. Про місце, день і час розгляду справи повідомлявся належним чином у порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України, тому вважається, що судовий виклик вручений йому належним чином (а.с.26-28). Згідно письмової заяви від 30.07.2019 року не заперечував проти задоволення позову та стягнення з нього аліментів на утримання сина у передбаченому законом розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу) щомісячно та розгляду справи без його участі (а.с.52).

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом встановлено, що сторони по справі мають спільну дитину: сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час проживає разом з матір`ю - позивачем по справі ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_1 , виданим 04.03.2005 року виконавчим комітетом Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, а також довідкою №2467, виданою 22.06.2018 року виконавчим комітетом Семенівської селищної ради Семенівського району Полтавської області про склад сім'ї позивача (а.с.5, 8).

Відповідно до рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 05.01.2017 року з відповідача по справі ОСОБА_3 стягнуто на користь позивача ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_2 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 600,00 грн., щомісячно, до досягнення повноліття останнім, починаючи з 01.01.2017 року (а.с.7).

18.01.2017 року на виконання вказаного вище рішення суду позивачу ОСОБА_1 був виданий виконавчий лист №1 (а.с.9).

Згідно постанови начальника Семенівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 24.01.2017 року відкрито виконавче провадження за реєстраційним номером 53268758 по примусовому виконанню виконавчого листа, виданого Семенівським районним судом Полтавської області 18.01.2017 року (а.с.10).

Судом по справі також встановлено, що позивач ОСОБА_1 має третю групу інвалідності (загальне захворювання) та працевлаштована підсобним працівником на ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» з 01.12.2010 року. Отримана заробітна плата позивача за останні шість місяців перед зверненням до суду становить 5519,00 грн. (а.с.11, 12, 55).

Відносно матеріального стану відповідача ОСОБА_3 , судом не встановлені відомості про його доходи, оскільки відповідач по справі в судове засідання для участі в розгляді справи не з`явився, відзиву на позовну заяву та доказів на підтвердження обставин, що враховуються судом при визначенні розміру аліментів, у встановлений судом строк не надав.

На підставі викладеного, з урахуванням засад змагальності та диспозитивності, суд вирішує спір на підставі наявних у справі доказів та відповідно до приписів ст.264 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), даючи оцінку аргументам, наведеним позивачем ОСОБА_1 щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, приходить до наступного висновку.

Згідно положень ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ч.1, п.2 ч.2 ст.18 Сімейного кодексу України (далі - СК України) кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін. При цьому способом захисту сімейних прав та інтересів є, крім іншого, примусове виконання добровільно не виконаного обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.192 СК України).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що звернення позивача по справі ОСОБА_1 , як матері дитини, з якою вона проживає, до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 , як батька цієї дитини, про зміну розміру аліментів на утримання їх спільного сина, здійснено у спосіб, передбачений законом, а тому право дитини на матеріальне утримання з боку батька, необхідне для забезпечення її гармонійного розвитку, підлягає судовому захисту.

За змістом ст.ст.3, 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, ким вони здійснюються, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним, а тому з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження за положеннями ст.192 СК України, зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.84 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, зокрема рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 05.01.2017 року, підставою присудження аліментів на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 600,00 грн. щомісячно була відсутність у відповідача по справі ОСОБА_3 постійного заробітку.

Під час судового провадження по даній цивільній справі відповідачем ОСОБА_3 не заперечувався факт його працевлаштування та отримання заробітної плати, що безпосередньо підтверджується поданою ним до суду письмовою заявою про його згоду на стягнення аліментів у частині від його заробітку (доходу).

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. На підставі викладеного суд приходить до висновку про встановлення обставини зміни (покращення) матеріального стану відповідача ОСОБА_3 після ухвалення рішення суду від 05.01.2017 року шляхом отримання ним постійного, систематичного доходу у виді заробітної плати.

При цьому судом також враховується, що відповідач по справі є фізичною особою працездатного віку. Належних доказів на підтвердження стану здоров`я, наявності аліментних зобов`язань перед іншими особами, а також тяжкого матеріального становища, які б унеможливлювали чи істотно впливали на виконання ним обов`язку щодо утримання свого рідного сина ОСОБА_2 шляхом сплати аліментів в частині від заробітку (доходу) внаслідок зміни способу стягнення аліментів, відповідачем надано не було, а тому суд приходить до висновку про спроможність відповідача брати участь в утриманні дитини шляхом сплати аліментів в частині від його заробітку (доходу).

Згідно положень ч.9 ст.7 СК України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

За змістом ч.1 ст.10 СК України, якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону).

Відповідно до ч.5 ст.183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

З урахуванням наведених правових норм, приймаючи до уваги предмет позову - зміну розміру аліментів на утримання однієї дитини, яка проживає разом з матір?ю - позивачем по справі ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про можливість застосування до спірних правовідносин в частині визначення розміру частки від заробітку (доходу) відповідача ОСОБА_3 , яка підлягає стягненню на користь позивача, положень ч.5 ст.183 СК України, що регулюють подібні аліментні відносини.

На підставі викладеного, враховуючи законодавчо визначений розмір аліментів на утримання однієї дитини відповідного віку та не подання відповідачем доказів неможливості надавати позивачу матеріальну допомогу на утримання їх спільного сина у такому розмірі, суд вважає за можливе змінити розмір аліментів на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які підлягають стягненню з відповідача по справі ОСОБА_3 на користь позивача по справі ОСОБА_1 , з твердої грошової суми в розмірі 600,00 грн. щомісячно на 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, у зв?язку з чим позовна вимога про зміну розміру аліментів на утримання дитини у визначеному позивачем розмірі підлягає до задоволення.

Відповідно до роз`яснень п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 « Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» згідно з ч.3 ст.181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст.183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст.184 СК) і виплачуються щомісячно.

Таким чином, з урахуванням обставин, якими обґрунтовується позов, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приймаючи до уваги, що відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову ОСОБА_1 та стягнення із відповідача по справі ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_2 в розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати набрання законної сили рішенням суду і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалюючи таке рішення, суд виходить із вимог діючого законодавства України та необхідності захисту інтересів дитини, що мають першочергове значення.

Відповідно до ч.1 ст.133, ч.1 ст.141 ЦПК України судові витрати, складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно положень п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закону) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

За змістом ч.1, п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду. За подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1762 грн.00 коп..

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги задоволення позову ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів на утримання дитини, з відповідача по справі на користь держави підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 704 грн. 80 коп. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), від сплати якого при поданні позовної заяви до суду звільнена позивач.

Керуючись ст.ст.2, 5, 12, 13, 76, 81, 89, 133, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів задоволити повністю.

Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються за рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 05 січня 2017 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з твердої грошової суми в розмірі 600 грн.00 коп. щомісячно на 1/4 частину заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Виконавчий лист №547/1204/16-ц, виданий 18 січня 2017 року Семенівським районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкликати із виконання Семенівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області після набрання даним рішенням суду законної сили.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана до Полтавського апеляційного суду або через Семенівський районний суд Полтавської області.

Повне рішення суду складено 05 серпня 2019 року.

Головуючий С.Ю.Атаманова