Ухвала суду № 83473354, 06.08.2019, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/8650/19

УХВАЛА

про залишення позову без руху

06 серпня 2019 року м.Сватове

Суддя Сватівського районного суду Луганської області Скрипник С.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та витребування майна,-

ВСТАНОВИВ:

До Сватівського районного суду Луганської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності та витребування майна.

Оглядом матеріалів даної позовної заяви встановлено, що вона не відповідає вимогам ЦПК України в зв`язку з наступним.

Частиною третьою статті 175 ЦПК України передбачені вимоги, які повинна містити позовна заява.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Позивачем зазначена ціна позову у 254000,00 грн.

Відповідно до п. 2, п. 9 ч.1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Згідно п. а ст.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22 грудня 1995 року, вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» на підтвердження оцінки майна складається звіт про оцінку майна (акт оцінки майна).

До позову такого звіту не надано.

За вимогами ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

До даної позовної заяви додано було квитанцію про сплату судового збору у сумі 2540,00 гривень від 23.07.2019 року.

Також, частиною 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Отже, позивачеві потрібно провести оцінку майна, право власності, на яке позивач просить суд визнати за ним, визначити ціну позову на момент розгляду спору та, у разі необхідності, доплатити судовий збір.

Окрім того, із позову вбачається, що позивач заявляє дві позовні вимоги – про визнання права власності та витребування майна, тобто позовні вимоги майнового та немайнового характеру.

Однак, ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Тобто, позивачу потрібно також сплатити судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру та додати квитанцію до матеріалів справи, тобто768,40 грн.

Окрім того, відповідно до п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Таких відомостей позовна заява не містить.

Також, позовна заява не відповідає вимогам ст. 95 ЦПК України, а саме: додані до позову копії документів не посвідчені належним чином відповідно до п.5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. №55, відповідно до якого відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії (на копіях відсутній запис «Згідно з оригіналом» назви , особистий підпис особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвище, дата засвідчення копій).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України - суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач, відповідно до ухвали суду, у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.

За вказаних обставин заява повинна бути залишена без руху, а позивачу необхідно надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Також, судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 185 260,261, 353 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та витребування майна - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк вимоги ухвали суду будуть виконані, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання, а інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Про прийняте рішення повідомити позивача, надіславши йому копію ухвали для відома і виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Сватівського

районного суду С.М.Скрипник