Ухвала суду № 83473264, 06.08.2019, Марківський районний суд Луганської області

Справа № 417/8999/19

Провадження № 6/417/82/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2019 р. с.Марківка Луганської області

Марківський районний суд Луганської області у складі:

головуючої судді Дідоренко А. Е.,

при секретарі Грибєнік О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали подання начальника Ровеньківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Колган Ю. С. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 ,-

встановив:

06.08.2019 начальник Ровеньківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Колган Ю. С. звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документу.

В обґрунтування подання зазначено, що на виконанні у Ровеньківському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області знаходиться виконавче провадження № 57185095 з виконання виконавчого листа №408/8194/15-ц, виданого Біловодським районним судом Луганської області 03.04.2018 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» в рахунок погашення заборгованості 194 416, 01 грн. та судового збору в сумі по 1 458,12 грн. з кожного.

Державним виконавцем вживалися необхідні заходи, передбачені чинним законодавством з примусового виконання рішення суду, проте боржник ухиляється від виконання покладених на нього зобов`язань, заборгованість не погашена.

Начальник Ровеньківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Колган Ю. С. до початку розгляду справи, через канцелярію суду, надала заяву про розгляд справи в її відсутність.

Розглянувши вказане подання, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

З матеріалів подання вбачається, що на виконанні у Ровеньківському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області знаходиться виконавче провадження № 57185095 з виконання виконавчого листа №408/8194/15-ц, виданого Біловодським районним судом Луганської області 03.04.2018 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» в рахунок погашення заборгованості 194 416, 01 грн. та судового збору в сумі по 1 458,12 грн. з кожного.

11.09.2018 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 57185095.

Згідно відповіді Державної фіскальної служби України та Пенсійного фонду України, інформація стосовно ОСОБА_1 відсутня.

25.09.2018 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів, що містяться на рахунку боржника в ПАТ КБ «Приватбанк».

Із відповіді ПАТ КБ «Приватбанк» встановлено, що кошти на рахунку боржника відсутні.

Також державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, автомобіль BYD S-6, номерний знак НОМЕР_1 від 24.10.2018 та оголошено розшук майна боржника.

Згідно листа Державної прикордонної служби України від 30.07.2019, ОСОБА_1 неодноразово, декілька разів на місяць перетинала державний кордон України.

Відповідно до ст.441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Статтею 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно і свою власну. На здійснення цих прав не встановлюються жодні обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для охорони здоров`я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Згідно статті 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України».

Згідно ст.1 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України» громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та вїхати в Україну.

Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон визначено статтею 6 вищевказаного Закону.

За змістом п.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України» право громадянина Українина виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на

нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Згідно п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобовязань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Таким чином, Законом України «Про виконавче провадження» передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

Разом з тим, поняття "ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Суд звертає увагу на те, що особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне. Самі по собі відомості про відсутність майна та доходів не є свідченням того, що особа ухиляється від виконання зобовязань.

Наданідержавним виконавцем документи підтверджують, те, що ним вживалися заходи до примусового виконання рішення суду, однак вони не підтверджують умисного ухилення боржника від виконання зобов`язання, оскільки як зазначалося вище не надано доказів того, що боржник свідомо ухиляється від виконання або має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

З огляду на викладене, та враховуючи, що матеріали подання не містять доказів того, що ОСОБА_1 , як боржник свідомо не виконує зобов`язання за виконавчим провадженням, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення подання.

Керуючись ст.ст. 260, 353-355, 441 ЦПК України, суд

постановив:

Відмовити в задоволенні подання начальника Ровеньківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Колган Ю. С. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 .

Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду через Марківський районний суд шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя А. Е. Дідоренко