Ухвала суду № 83470416, 05.08.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 05.08.2019

Справа №320/2469/19

1-кс/320/3979/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2019 Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі: слідчого судді Юрлагіної Т.В., за участю секретаря - Бондаренко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Мелітополі скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бібік Артем Віталійович, на постанову слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі Запорізької області, Воронцова А.В. про відмову у задоволенні клопотання захисника від 03.07.2019 року,

ВСТАНОВИВ:

24 липня 2019 року до Мелітопольського міськрайонного суду надійшла скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бібік Артем Віталійович, на постанову слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі Запорізької області, Воронцова А.В. про відмову у задоволенні клопотання захисника від 03.07.2019 року.

Скарга мотивована тим, що слідчим Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі, Воронцовим А.В. проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019080000000079 від 28.02.2019 за підозрою ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.

03.07.2019 року захисником заявлено клопотання в порядку статті 220 КПК України з приводу одночасного допиту підозрюваного та потерпілого, а також проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1

03.07.2019 року слідчим Воронцовим А.В. винесено постанову про відмову у задоволенні клопотання в повному обсязі, яку отримано стороною захисту 16.07.2019 року.

Захисник вважає постанову незаконною, оскільки відмовляючи у задоволенні клопотанні слідчий зазначив, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих відповідно до положень ст. 225 КПК України. Відмова у задоволенні проведення слідчого експерименту обґрунтована відсутністю проведення зазначеної слідчої дії оскільки ці обставини в рамках проведеного досудового розслідування встановлено на підставі відтворення обставин подій проведених з потерпілим та свідками по кримінальному провадженню.

Зазначена позиція слідчого, на думку захисника не відповідає вимогам ст. 9 КПК України.

На підставі викладеного, просить скасувати постанову слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі Запорізької області, Воронцова А.В. про часткову відмову у задоволенні клопотання захисника від 03.07.2019 року, а також зобов`язати слідчого провести зазначені дії.

У судове засідання представник заявника - адвокат Бібік А.В. не з`явився, але від нього надійшла заява 05.08.2019 року про розгляд скарги за його відсутності, на задоволенні вимог скарги наполягає за зазначеними у ній підставами.

Слідчий в судове засідання не з`явився від нього також надійшла заява про розгляд скарги у його відсутність, зазначив що 02.08.2019 року ним стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. На підставі чого просить відмовити в задоволенні скарги.

Вивчивши надані суду матеріали скарги суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого або прокурора серед іншого, які полягають у відмові в задоволенні клопотання про проведення слідчих дій.

Таким чином процесуальним законодавством встановлена можливість оскарження рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих дій.

У відповідності до ст.220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Згідно ст.223 ч.6 КПК України, слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній. Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу.

Зі ст.224 КПК України випливає, що підставами для проведення допиту є наявність достатніх відомостей про те, що певній особі відомі обставини, які мають значення для кримінального провадження та їх можна отримати шляхом проведення допиту, з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Так, ч.4 ст.95 КПК передбачає, що суд може обгрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано у порядку, передбаченому ст.225 цього кодексу. Суд не вправі обгрунтовувати рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Тому посилання сторони захисту на те, що слідчим порушено вимоги закону в цій частині не заслуговують на увагу.

Зі ст.240 ч.1,3 КПК України випливає, що з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. До участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник.

Дана норма носить диспозитивний характер, оскільки сформульована під терміном «може», тобто «має право», а не імперативний характер. Таким чином не є обов`язковою для слідчого, а також сторін кримінального провадження.

Аналізуючи дані положення закону, суд приходить до висновку, що якщо для кримінального провадження має значення перевірка показань раніше допитаної особи шляхом отримання повторних показань у певному місці, то проводится слідчий експеримент.

З оскаржуваної постанови вбачається, що постанова слідчого відповідає нормам чинного КПК слідчий не знехтував принципом презумпції невинуватості особи, який закріплений в Конституції України, ст. 17 КПК України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Слідчий в оскаржуваній постанові не вдався до оцінки дій підозрюваного, а відмовив з підстав недоцільності проведення даного слідчого експерименту, оскільки проведено слідчий експеримент з потерпілим, свідками у кримінальному провадженні, а також станом на час розгляду даної скарги сторонам повідомлено про завершення досудового розслідування.

Слідчим при винесенні оскаржуваної постанови на думку суду не було допущено порушення принципу забезпечення права на захист, який передбачений ст.20 КПК України та полягає у наданні можливості підозрюваному права збирати і подавати докази як особисто так і за допомогою захисника, а також принцип змагальності закріплений в ст. 22 КПК України щодо самостійного обстоювання стороною захисту своєї правової позиції, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Оскільки на переконання суду під час вирішення питання про доцільність проведення слідчого експерименту повинно бути враховано покази сторін підозрюваного та потерпілого, медичні висновки та у випадку наявності суттєвих розбіжностей, сторона захисту не позбавлена права ініціювати дане питання під час проведення судового розгляду кримінального провадження по суті.

Відповідно до вимог ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.

2. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

3. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 17, 20, 22, 220, 223, 240, 303-307 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

В задоволені скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бібік Артем Віталійович, на постанову слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі Запорізької області, Воронцова А.В. про відмову у задоволенні клопотання захисника від 03.07.2019 року - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя: Т.В. Юрлагіна