Ухвала суду № 83466123, 01.08.2019, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Провадження № 2/331/2/2019

Справа № 331/1619/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2019 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі :

головуючого судді - Скользнєвої Н.Г.,

за участю: секретаря - Постарнак М.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до директора філії концерну «Міські теплові мережі» у Жовтневому районі м. Запоріжжя, Запорізької міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації», про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя на розгляді знаходиться зазначена справа.

Представник відповідача Запорізької міської ради – Король С.Ю. 01.08.2019 року надав до суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи без його участі та у разі повторної неявки позивачів у судове засідання залишити позовну заяву без розгляду.

Суд, дослідивши матеріали справи, взявши до уваги заяву представника відповідача, приходить до висновку, що позов підлягає залишенню без розгляду, з огляду на таке.

У березні 2015 р. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до директора філії Концерну « МТМ» у Жовтневому районі м. Запоріжжя Малюк ОСОБА_3 , Запорізької міської ради, ТОВ « ЗМБТІ» про:

- визнання незаконними дій Концерну «МТМ» в особі директора філії Концерну «МТМ» Жовтневого району Малюка Є ОСОБА_4 С. щодо подання ним позову до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово – комунальні послуги в сумі 5 391, 32 грн. ;

- визнання незаконними дії Запорізької міської ради щодо зволікання у наданні мешканцям будинку АДРЕСА_1 державного житла ;

- визнання незаконними дії ТОВ « ЗМБТІ» щодо відмови у наданні публічної інформації ; визначенні двох об`єктів нерухомості по АДРЕСА_2 як один житловий будинок по АДРЕСА_1 ;

- зобов`язання ТОВ « ЗМБТІ» скасувати реєстраційні написи № 10219528 від 28.03.2006 р. та № 14188022 від 28.03.2006 р. від 28.03.2006 р., у книзі 12.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Федченко І.М. від 6.03.2015 року провадження у справі відкрито ( т.1, а.с.82).

У липні 2015 року позивачі надали суду уточнену позовну заяву ( т.2, а.с. 1-34).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28.04.2016 року провадження у цій справі зупинено до вирішення цивільної справи № 335/3199/16-ц за позовом ОСОБА_1 до концерну « Міські теплові мережі» у м. Запоріжжі про визнання філії концерну «Міські теплові мережі» у Жовтневому районі м. Запоріжжя ліквідованою, а правочину недійсним, яка знаходиться на розгляді в Орджонікідзевському районному суду м. Запоріжжя ( т.3, а.с.60).

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Смолки І.О. від 26.09.2016 р. справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до директора філії концерну «Міські теплові мережі» у Жовтневому районі м. Запоріжжя, Запорізької міської ради, ТОВ « ЗМБТІ» про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії, прийнято до провадження ( т.3, а.с.69).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2017 р., у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_5 з посади, справу передано у провадження судді Скользнєвої Н.Г.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 1 червня 2017 року вищевказана справа прийнята до провадження судді Скользнєвої Н.Г. (т. 3, а.с. 90)

3 червня 2019 року до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя надійшла ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 6 травня 2019 року по справі № 335/3199/16-ц ( провадження № 2/335/48/2019) за позовом ОСОБА_1 до концерну «Міські теплові мережі» та його філії у Жовтневому районі м. Запоріжжя такою, що суперечить законодавству України, їхніх установчих правочинів та атрибутики недійсними, яка набрала законної сили 22 травня 2019 року.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04 червня 2019 року провадження у зазначеній справі відновлено та призначено до розгляду на 04 липня 2019 року (т. 3, а.с. 123-124).

В судове засідання, призначене на 04 липня 2019 року, позивачі або їх повноважний представник не з`явилися, хоча про час, день і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими відправленнями № 69063 0099429 7, № 69063 0099428 9, які повернулися до суду із зазначенням працівника пошти «за відсутністю адресата» (т. 3, а.с.131, 134). Причини своєї неявки позивачі або їх представник суду не повідомили, в зв`язку із чим розгляд справи відкладено на 01 серпня 2019 року.

01 серпня 2019 року позивачі або їх повноважний представник повторно не з`явилися у судове засідання, хоча про час, день і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчить наявні в матеріалах справи поштовим відправленнями № 69063 0106138 3, № 69063 0106137 5, які повернулися до суду із зазначенням працівника пошти «за відсутністю адресата» (т.3, а.с.146, 148).

В матеріалах справи відсутні заяви або клопотання про розгляд справи за відсутності позивача або його представника.

Статтею 210 ЦПК України визначено, що суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження – не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Крім того, однією з основних вимог до поведінки судді, закріплених у ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» : - суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Відповідно до ст.ст. 128, 130 ЦПК України, які встановлюють порядок виклику сторін у судове засідання, судова повістка, разом із розпискою надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі і вручається службовій особі, яка розписується про одержання повістки, у разі, якщо сторона у справі є юридичною особою (ч. 6 ст. 128). Розписки про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день, особами, які її вручили повертається до суду (ч. 2 ст. 130).

Виходячи з системного аналізу норм процесуального права, слід вважати, що повторною неявкою є друга поспіль неявка позивача або його представника, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. Крім того, причини повторної неявки значення не мають.

Таким чином, в силу ч.3 ст. 131 ЦПК України, суд визнає, що позивач та його повноважний представник втретє поспіль не з`явилися до суду.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 223, п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений представник позивача або позивач повторно не з`явилися в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомили про причини неявки, якщо від них не надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч.4 ст.10 ЦПК України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні у справі «Калашников проти Росії», Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст.17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Вищевказані норми процесуального права мають сприяти розглядові цивільних справ у розумні строки, оскільки неявка до суду позивача може свідчити про втрату ним інтересу до вирішення справи, а вирішення спору у такому випадку було б порушенням принципу диспозитивності.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати права і виконувати процесуальні обов`язки.

В порушення зазначеної норми процесуального права та не зважаючи на прийняті судом заходи для сприяння здійсненню позивачем або її повноважним представником своїх прав, останні не виконали покладені не них процесуальні обов`язки та двічі поспіль у судове засідання не з`явилися.

Зазначені обставини свідчать про те, що неявки позивачів або їх повноважного представника у судові засідання є наміром затягнути розгляд справи по суті, яке в свою чергу суперечить вимогам ст. 210 ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд справи судом упродовж розумного строку.

У зв`язку з тим, що в матеріалах справи відсутні заяви позивачів або їх повноважного представника про розгляд справи за їх відсутності, суд вбачає законні підстави для залишення заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 без розгляду.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Із зазначеного слідує, що залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до ст. 257 ЦПК України не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, а відповідно і не позбавляє права позивача на повторне звернення до суду із позовом.

Керуючись ч. 3 ст. 131, ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до директора філії концерну « Міські теплові мережі» у Жовтневому районі м. Запоріжжя, Запорізької міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю « Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації», про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії, залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачам їх право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Повний текст ухвали складено 01 серпня 2019 року.

Особам, які не були присутні в судовому засіданні, направляється копія ухвали в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду в 15-денний строк з дня складення повного тексту ухвали суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: Н.Г.Скользнєва

01.08.2019