Ухвала суду № 83466059, 22.04.2019, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/738/18

Провадження № 1-кп/311/58/2019

22.04.2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2019 року м.Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

Головуючого - судді: Сидоренко Ю.В.,

при секретарі Осінцевій Л.А.

за участю прокурора Борисенка О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Солнцева П.Б.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Василівка обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015080290000537 від 14.11.2015 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Новомосковськ Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, працюючого водієм ПП «Дивоцвіт», зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН - НОМЕР_1 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

05 липня 2018 року до Василівського районного суду Запорізької області з Михайлівського районного суду Запорізької області за підсудністю, визначеною ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 20.06.2018 року, надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015080290000537 від 14.11.2015 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Дане кримінальне провадження № 1-кп/311/58/2019 перебувало в провадженні судді Василівського районного суду Запорізької області Степаненко Ю.А.

03.02.2019 року до Василівського районного суду Запорізької області надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про закриття кримінального провадження у зв"язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, посилаючись на п.2 ч.1 ст.49 КПК України, п.1 ч.2, ч.7 ст.284, ст.286 КПК України (а.с.77).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2019 року, відповідно до Розпорядженням №21 від 26.02.2019 року, у зв`язку з закінченням терміну повноважень судді Степаненко Ю.А., дане кримінальне провадження №321/738/18 (провадження №1-кп/311/58/2019) розподілено судді Василівського районного суду Запорізької області Сидоренко Ю.В. (а.с.82).

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 04.03.2019 року вищевказане кримінальне провадження № 1-кп/311/58/2019 прийнято до свого провадження суддею Василівського районного суду Запорізької області Сидоренко Ю.В. та призначено до підготовчого судового засідання (а.с.83).

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 22.04.2019 року в підготовчому судовому засіданні задоволено скаргу захисника Солнцева П.Б., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 , визнано незаконною та скасовано постанову слідчого СВ Михайлівського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Цаплі О.С. від 05 квітня 2018 року у кримінальному провадженні № 12015080290000537 від 14.11.2015 року про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 13.11.2015 року приблизно о 19 годині 30 хвилин, у темну пору доби, поблизу села Любимівка Михайлівського району Запорізької області, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи технічно справним автомобілем «Ford - Transit» державний реєстраційний номерний знак « НОМЕР_2 », здійснював рух на 360 км автошляху «Харків - Сімферополь» у напрямку міста Харкова у межах своєї правої смуги. При русі по неосвітленій ділянці дороги з ближнім світлом фар, в умовах погіршеної видимості, пов`язаної з темною порою доби та випаданням опадів у вигляді дощу, водій ОСОБА_1 проявляючи злочинну самовпевненість, обрав небезпечну за умовами видимості у напрямку руху швидкість руху автомобіля приблизну 75-90 км/год, внаслідок чого не зміг своєчасно виявити на своїй смузі руху перешкоду, а саме вантажний автомобіль у складі тягача «MAN-TGA 26.410» державний реєстраційний номерний знак « НОМЕР_3 » з напівпричепом «Kogel - Awe 18» державний реєстраційний номерний знак « НОМЕР_4 », водій якого ОСОБА_3 вимушено зупинився у зв`язку з несподівано виниклою технічною несправністю транспортного засобу.

У той час у зустрічному напрямку по своїй правій смузі, рухався автомобіль «Volkswagen LWLT 35» державний реєстраційний номерний знак « НОМЕР_5 » під керуванням водія ОСОБА_4 . При зближенні транспортних засобів, водій ОСОБА_1 , не прийнявши завчасно заходів обережності, у зв`язку з чим несвоєчасно виявивши на своїй смузі руху вказаний вантажний автомобіль, увів свій автомобіль в стан бокового ковзання та у подальшому втративши керування над транспортним засобом, виїхав уліво за межі своєї смуги руху, позбавивши можливості себе та водія ОСОБА_4 уникнути дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого відбулося зіткнення автомобіля «Ford - Transit» державний реєстраційний номерний знак « НОМЕР_2 » з автомобілем «Volkswagen LWLT 35» державний реєстраційний номерний знак « НОМЕР_5 » та подальшим перекиданням останнього і прийняттям статичного положення частково на смузі руху Сімферопольського напрямку, чим піддав небезпеці водія та пасажирів вказаного транспортного засобу.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження, які відповідно до висновку експерта судово-медичного експерта № 135 від 14.07.2016 року є: закритий перелом великогомілкової кістки, який кваліфікується як тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, згідно «Правил судово-медичного визначення тяжкості тілесних ушкоджень від 17.01.1995 року».

Потерпіла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка була у пасажиркою автомобілю марки «Volkswagen LWLT 35» державний реєстраційний номерний знак « НОМЕР_5 », у вказаній дорожньо-транспортній пригоді отримала тілесні ушкодження, які відповідно до висновку судово - медичного експерта № 133 від 14.07.2016 року є: закритий перелом кісток правого передпліччя, закритий перелом зовнішньої кісточки малогомілкової кістки зліва, які кожні окремо та у сукупності кваліфікуються як: тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, згідно «Правил судово-медичного визначення тяжкості тілесних ушкоджень від 17.01.1995 року».

Потерпіла ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка була у пасажиркою автомобілю марки «Volkswagen LWLT 35» державний реєстраційний номерний знак « НОМЕР_5 », у вказаній дорожньо-транспортній пригоді отримала тілесні ушкодження, які відповідно до висновку судово-медичного експерта № 132 від 14.07.2016 року є: закритий перелом проксимальної головки правої малогомілкової кістки, який кваліфікується як: тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, згідно «Правил судово- медичного визначення тяжкості тілесних ушкоджень від 17.01.1995 року».

Потерпіла ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка була у пасажиркою автомобілю марки «Volkswagen LWLT 35» державний реєстраційний номерний знак « НОМЕР_5 », у вказаній дорожньо-транспортній пригоді отримала тілесні ушкодження, які відповідно до висновку судово- медичного експерта № 2603 від 21.07.2016 є: закритий перелом правої стегнової кістки, закритий перелом шиловидного відростка правої променевої кістки, які кожні окремо та у сукупності кваліфікується як: тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, згідно «Правил судово-медичного визначення тяжкості тілесних ушкоджень від 17.01.1995 року».

Згідно висновку судової експертизи за експертною спеціальністю дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди № 4579 від 01.12.2017 року - своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 1.5; 1.10 (в частині значення термінів «небезпека для руху», «перешкода для руху»), п. 2.3 (підпунктів «б», «д»); 10.1; 11.3 та 12.3 ПДР України Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, відповідно до яких:

п.1.5: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»; п.1.10: «небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об`єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися»;

п.2.3 підпункт «Б»: «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п.2.3 підпункт «Д»: «не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху»;

п.10.1: «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

п.11.3: «На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу»;

п.12.3: «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди».

Порушення вимог п.п.1.5; 1.10 (в частині значення термінів «небезпека для руху», «перешкода для руху»), п.2.3 (підпунктів «б», «д»); 10.1; 11.3 та 12.3 Правил дорожнього руху України, а саме водієм ОСОБА_1 знаходяться у прямому причинному зв`язку із подією дорожньо-транспортної події та спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілим: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015080290000537 потерпілою ОСОБА_6 заявлено позов до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки та в якому потерпіла ОСОБА_6 просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 30000 грн., моральну шкоду в сумі 20000 грн., а всього 50000 гривень (а.с.20-21).

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 підтримав раніше подане клопотання в редакції від 03.02.2019 року та просить звільнити його від кримінальної відповідальності у зв"язку із закінченням строків давності. Також вказав, що йому зрозумілі правові наслідки такого звільнення. Також просить повернути власнику автомобіля ОСОБА_9 речовий доказ по справі, а саме: автомобіль "Ford- Transit" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Солнцев П.Б. підтримав у повному обсязі клопотання підзахисного в редакції від 03.02.2019 року та просить звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі п.2 ч.1 ст.49 КПК України у зв"язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності і в підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження просить провадженням закрити, відповідно до п.1 ч.2, ч.7 ст.284, ст.286 КПК України посилаючись на обставини, зазначені у клопотанні, просить клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити, вважаючи, що для того наявні всі підстави.

В підготовчому судовому засіданні прокурор проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 не заперечував та висловив думку щодо наявності підстав для задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 за поданим ним клопотанням.

Потерпілі у даному кримінальному провадженні: ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 в підготовче судове засідання повторно не з`явилися, про час та місце його проведення були повідомлені судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку (а.с.92-94,103-105), однак про причини неявки суду не повідомлено, жодних документів на підтвердження поважності причин неявки суду не надано. Від потерпілого ОСОБА_5 на адресу суду надійшла письмова заява від 22.04.2019 року з проханням проводити усі судові засідання у даному кримінальному провадженні без його участі, покарання просить призначити на розсуд суду (а.с.115).

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши надані суду матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання обвинуваченого та наявність підстав для закриття кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , виходячи з наступного.

Згідно п.2 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу;

Крім того, відповідно до ч.1 ст.286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Статтею 44 КК України встановлено, що особа, яка вчинила злочин звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули відповідні строки, зокрема, три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі.

Така ж позиція висловлена і Верховним Судом України у п.8 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності №12 від 23.12.2005 року, відповідно до якої особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Тобто, звільнення особи від кримінальної відповідальності за строками давності визначено законом не як право, а як обов`язок суду.

На підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв"язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Частиною 1 ст.285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

За правилами ч.8 ст.284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається лише у випадку, коли підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. У цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку.

При цьому положення ч.4 ст.286 КПК України зобов`язують суд невідкладно розглянути клопотання сторони кримінального провадження про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом.

Думка прокурора про необхідність задоволення клопотання захисника з підстав, передбачених ч.5 ст.74 КК України, не приймається судом до уваги, оскільки є хибною з огляду на те, що клопотання сторони захисту заявлено у підготовчому судовому засіданні і його, відповідно до вимог ч.4 ст.286 КПК України, суд має розглянути невідкладно. Тоді як ч.5 ст.74 КК України може застосовуватись під час судового розгляду при ухваленні судом вироку, за яким особу може бути звільнено від покарання на підставах, передбачених ст.49 цього Кодексу.

Правилами ч.3 ст.288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Таким чином, за змістом статей 284-288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах. Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Зокрема, положеннями ст.285 КПК України встановлено, що особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення. Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Тобто, установивши обставини, що дають підстави для закриття справи суд повинен їх дослідити і в разі згоди особи ухвалити рішення про її звільнення від кримінальної відповідальності.

Системний аналіз наведених норм закону вказує на те, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим. Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження - досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Якщо ж обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку. У цьому разі, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок, призначає покарання та на підставі частини 5 статті 74, статті 49 КК може звільнити засудженого саме від покарання, а не від кримінальної відповідальності.

Отже, обвинувачений, щодо якого передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, має як право на таке звільнення, так і право на проведення судового провадження у повному обсязі в загальному порядку.

В даному випадку обвинувачений ОСОБА_1 скористався свої правом щодо звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст.49 КК України та має право на таке звільнення, суд в свою чергу роз`яснив обвинуваченому його право на звільнення від кримінальної відповідальності та юридичні наслідки щодо реалізації цього права, у тому числі, і те, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності не має реабілітуючого характеру.

Судом враховується те, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст.286 КК України є вірною та не оспорюється учасниками судового провадження.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 просив звільнити його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Та, як вбачається із системного аналізу вищевказаних статей, визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, як обов`язкової умови такого звільнення, кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Як вбачається з обвинувального акту по даному кримінальному провадженню, ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, яке мало місце 13.11.2015 року.

Згідно ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, санкцією вказаної статті передбачено максимальне покарання у виді обмеження волі, а з дня вчинення кримінального правопорушення минуло понад три роки.

Отже, на момент розгляду судом кримінального провадження щодо ОСОБА_1 передбачений законом строк давності притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за цей злочин сплинув.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що підстави для продовження кримінального переслідування обвинуваченого ОСОБА_1 , станом на день проведення підготовчого судового розгляду відсутні, так як на цей момент спливли строки давності притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності.

За вказаних обставин, заява обвинуваченого ОСОБА_1 про застосування наслідків спливу строків давності підлягає задоволенню, а кримінальне провадження № 12015080290000537 - закриттю.

Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, що визначено ч.3 ст.288 КПК України.

Перевіряючи чи ухилявся обвинувачений від досудового слідства, суд виходить із наступного.

В силу положень ч.ч.2,3 ст.49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчи нила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначеного у ч.ч.1,2 цієї статті строків особа вчинила новий злочин.

Судом також враховується, що від дня скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України і по даний час обвинувачений ОСОБА_1 не вчинив будь-якого нового злочину, від слідства або суду не ухилявся, що було встановлено ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 22.04.2019 року, якою визнано незаконною та скасовано постанову слідчого СВ Михайлівського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Цаплі О.С. від 05 квітня 2018 року у кримінальному провадженні № 12015080290000537 від 14.11.2015 року про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_1 .

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 не ухилявся від досудового слідства та суду, будь-якого злочину не вчиняв, то перебіг давності з дня вчинення ним 13.11.2015 року злочину не зупинявся та не переривався, а відтак, обвинувачений ОСОБА_1 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України.

За наведених обставин клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки наявні передбачені кримінальним законом підстави та умови звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Враховуючи вищевикладене, обвинувачений ОСОБА_1 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.286 КК України у зв"язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження стосовно нього, відповідно до положень п.1 ч.2 ст.284 КПК України, підлягає закриттю.

З огляду на вимоги ст.129 КПК України, та у зв`язку з закриттям кримінального провадження у справі підлягає залишенню без розгляду заявлений в ході досудового розслідування потерпілою ОСОБА_6 цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 заподіяної матеріальної та моральної шкоди в загальній сумі 50000 гривень (а.с.20-21) та суд вважає необхідним роз`яснити потерпілій ОСОБА_6 про її право звернення до суду з таким позовом в порядку цивільного судочинства.

Положеннями ч.2 ст. 124 КПК України передбачено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта, а згідно з положеннями п.2 ч.3 ст. 374 КПК Українита п.2 ч.4 ст. 374 КПК України у мотивувальній та резолютивній частині вироку зазначаються мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд, в тому числі про відшкодування процесуальних витрат.

В обвинувальному акті відносно ОСОБА_1 зазначено відомості щодо розміру витрат на залучення експерта під час здійснення досудового розслідування при проведенні судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю дослідження технічного стану транспортних засобів № 680/15 від 11.12.2015 року в розмірі 736,56 грн.; судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю дослідження технічного стану транспортних засобів № 681/15 від 02.12.2015 року в розмірі 736,56 грн.; судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю транспортно-трасологічні дослідження № 678/15 від 24.12.2015 року у розмірі 1473,12 грн, судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю дослідження технічного стану транспортних засобів № 679/15 від 01.12.2015 року в розмірі 736,56 грн.; судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю транспортно-трасологічні дослідження №677/15 від 30.12.2015 року у розмірі 1473,12 грн.; судової експертизи дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди за експертною спеціальністю 10.1 - № 747/15 від 29.01.2016 року у розмірі 736,56 грн.; судової експертизи дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди за експертною спеціальністю 10.1 - № 282/16 від 29.04.2016 року у розмірі 1055,52 грн.; судової експертизи дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди за експертною спеціальністю 10.1 - № 370/16 від 02.06.2016 року у розмірі 1055,52 грн.; судової експертизи дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди за експертною спеціальністю 10.1 - № 4579 від 01.12.2017 року у розмірі 6993 грн. 60 коп.

Проте, відповідних довідок про понесення витрат на проведення вищевказаних експертиз у кримінальному провадження №12015080290000537 стороною обвинувачення не долучено, крім того, обвинувальний вирок у даному кримінальному провадженні на даний час судом не ухвалюється, а ухвалою суду вирішується питання за заявленим стороною захисту клопотанням про закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінчення строків давності, тому за вищенаведених підстав питання про стягнення з обвинуваченого процесуальних витрат, пов`язаних із залученням у даному кримінальному провадженні експертів, судом не вирішується.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Відповідно до ст.100 КПК України , речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу (частина 1). Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу (частина 9).

Враховуючи вищенаведені положення ст.100 КПК України, суд вважає необхідним задовольнити клопотання власника майна ОСОБА_9 про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасово вилучення автомобіля (а.с.88-89) та речовий доказ у даному кримінальному провадженні № 12015080290000537 - автомобіль «Ford - Transit» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , білого кольору, 2007 року випуску, який на праві власності належить ОСОБА_9 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , виданого Новомосковським ВРЕР УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області та який знаходиться на відповідальному зберіганні транспортних засобів Михайлівського відділення поліції Василівського відділу поліції ГУПН в Запорізькій області, згідно квитанції № 241 від 14.11.2015 року - суд вважає необхідним повернути за належністю власнику вищевказаного автомобіля ОСОБА_9 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 в ході досудового розслідування не обирався.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.44,49 КК України, ст.ст.284, 314, 372 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 , підтримане захисником Солнцевим П.Б., про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 та закриття кримінального провадження у зв`язку із закінчення строків давності - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності.

Кримінальне провадження № 12015080290000537, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.11.2015 року, відносно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України - закрити.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишити без розгляду.

Роз`яснити потерпілій ОСОБА_6 , що у зв`язку із залишенням позовної заяви до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди без розгляду, вона має право звернутись з даною позовною заявою в порядку цивільного судочинства.

Речовий доказ у даному кримінальному провадженні - автомобіль марки «Ford - Transit» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2007 року випуску, білого кольору, який на праві власності належить ОСОБА_9 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , виданого Новомосковським ВРЕР УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області та який знаходиться на відповідальному зберіганні транспортних засобів Михайлівського ВП Василівського ВП ГУПН в Запорізькій області за адресою: Запорізька область Михайлівський район смт.Михайлівка вул.Коноваленко, 2, згідно квитанції № 241 від 14.11.2015 року - повернути за належністю власнику вказаного автомобіля ОСОБА_9 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_3 .

Речовий доказ у даному кримінальному провадженні - автомобіль марки «Volkswagen VW LT 35» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 , 1998 року випуску, сірого кольору, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Придніпров`я серії НОМЕР_7 , виданого 18.02.2014 року на праві власності належить ОСОБА_12 , та який знаходиться на відповідальному зберіганні транспортних засобів Михайлівського ВП Василівського ВП ГУПН в Запорізькій області за адресою: Запорізька область Михайлівський район смт.Михайлівка вул.Коноваленко, 2, згідно квитанції № 241 від 14.11.2015 року - повернути власнику вказаного автомобіля ОСОБА_12 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_4 .

Речовий доказ у даному кримінальному провадженні - автомобіль марки «Skoda Oktavia А5», державний реєстраційний номер НОМЕР_8 , 2010 року випуску, білого кольору, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 , виданого ВРЕВ-8 УДАІ в м.Києві, на праві належить Публічному АТ «Сан Інбер Україна» та який знаходиться на відповідальному зберіганні у представника ПАТ «Сан Інбер Україна» інженера з транспорту ОСОБА_13 , згідно гарантійної розписки від 07.12.2017 року - залишити уповноваженому представнику ПАТ «Сан Інбер Україна» (юридична адреса: 03680 м.Київ вул..Фізкульури, буд.30 «В» код ЄДРПОУ - 30965655).

Речовий доказ у даному кримінальному провадженні - вантажний причеп марки «Kogel» модель «Awe 18», 1989 року випуску, чорного кольору, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , який на праві власності належить ОСОБА_14 (мешкає за адресою: АДРЕСА_5 ), згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_10 , виданого Центром ДАІ 6312, та який знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , згідно розписки від 14.11.2015 року - залишити для подальшого користування володільцю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 .

Речовий доказ у даному кримінальному провадженні - вантажний автомобіль марки «MAN» моделі «TGA 26.410», 2005 року випуску, білого кольору, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , який на праві власності належить ОСОБА_14 (мешкає за адресою: АДРЕСА_5 ), згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_11 , виданого Центром ДАІ 6312, та який знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , згідно розписки від 14.11.2015 року - залишити для подальшого користування володільцю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 .

Ухвалу може бути оскаржено протягом семи днів з дня її оголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО