Ухвала суду № 83465329, 05.08.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер 235/5174/16-к

Провадження №1-кп/235/400/19

У Х В А Л А

про вирішення питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження

6 червня 2019 року м. Покровськ

Головуючий Суду присяжних при Красноармійському міськрайонному суді Донецької області суддя: Коваленко В.О.,

у складі: судді Корнєєвої І.В.,

основних присяжних: Коваленка О.М., Паначевної Т.В., Шаповал Н.Ф.

запасних присяжних: Шарудила О.А., Шилової О.В.

за участю секретаря Лемзікової В.С.

прокурора Савельєва В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Очеретько О.В.

представник потерпілого Вербенко В.В. (відсутня)

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Покровська питання про обрання запобіжного заходу у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Судом присяжних проводиться підготовче засідання по даному кримінальному провадженню.

В порядку ч. 3 ст. 315 та ч. 1 ст. 331 КПК України Головуючим суду присяжних розглянуто питання щодо обрання заходів забезпечення кримінального провадження.

Крім питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду відповідно до ст. 315 КПК України в підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про обрання у кримінальному провадженні запобіжного заходу в виді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_1 Так, на думку прокурора, лише запобіжний захід в виді домашнього арешту здатний забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків під час розгляду справи, в іншому випадку цілком ймовірно, що обвинувачений можуть бути прийнято спроби переховування від суду. Крім того, за переконанням прокурора запобіжний захід у виді домашнього арешту попереджає можливість незаконного впливу на свідків та вчинення іншого злочину, тому застосування альтернативних запобіжних заходів недоцільно.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Очеретько О.В., заперечували, щодо обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, зазначили, що ризиків не має, обвинувачений приймає участь у судових засіданнях, тривалий термін без запобіжного заходу нікуди не зник, впливу на свідків не намагався здійснювати, інших правопорушень не здійснював, вважали достатнім запобіжним заходом особисте зобов`язання.

Головуючий Суду присяжних, вислухавши пояснення учасників процесу, оцінивши ступінь обґрунтованості заявленого клопотання про захід забезпечення кримінального провадження та долучені до нього матеріали, - приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Заявлене прокурором Савельєвим В.В. клопотання про застосування запобіжного заходу в виді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_1 за процесуальним змістом і формою відповідають вимогам ст. 184 КПК України.

З дотриманням ч. 2 ст. 184 КПК України клопотання вручене: ОСОБА_1 та його захиснику 10 квітня 2019 року о 11-23 годині.

Підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження ст. 194 КПК України визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Головуючий Суду присяжних, при наданні оцінки наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення за ознаками ч. 4 ст. 187 та п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, - враховує положення статей 369, 371, 374 КПК України, змістом яких передбачено, що надання оцінки судом доказів у справі відбувається в нарадчій кімнаті на стадії постановлення вироку. Зазначене свідчить про те, що Головуючий Суду присяжних на стадії проведення підготовчого судового засідання не може робити висновок щодо «обґрунтованості підозри» шляхом надання оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення, що узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини. На думку Головуючого Суду присяжних, відомості, викладені в Реєстрі матеріалів досудового розслідування, а також посилання прокурора в клопотанні на матеріали можуть свідчити про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованих кримінальних правопорушень. Вагомість таких доказів наразі не викликає сумнівів. Таким чином, Головуючий Суду присяжних на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу з огляду потреб судового розслідування.

Згідно положення п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України - при оцінці існування ризику кримінального провадження, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України слід враховувати, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання винним в інкримінованому правопорушенні. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування». Обвинуваченому ОСОБА_1 інкриміновано, зокрема, вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення з кваліфікацією за ч. 4 ст. 187 КК України (напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, що є небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, поєднаний з проникненням у житло та із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень), за яке передбачено покарання виключно в виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років. ОСОБА_1 органом досудового розслідування також інкриміновано скоєння кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України (умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчиненому з корисливих мотивів) - карається позбавленням волі на строк від 10 до 15 років або довічним позбавленням волі. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 вироком суду присяжних Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 травня 2018 року виправдано (вирок скасовано ухвалою Донецького апеляційного суду від 28 січня 2019 року), з 17 травня 2018 року звільнено з під варти у залі суду і з того часу до нього не застосовувалось жодного запобіжного заходу. З моменту звільнення у обвинуваченого ОСОБА_1 була можливість прийняти спроби до переховування від суду та впливу на свідків, але прокурором не доведено таких намагань обвинуваченого, у зв`язку з чим головуючий суду присяжних вважає, що прокурор формально послався на існування ризиків уникнення кримінальної відповідальності та незаконного впливу на свідків.

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що обвинувачений не вперше притягається до кримінальної відповідальності, але в силу статті 89 КК України обвинувачений не судимий, обвинувачуються у вчинені двох особливо тяжких злочинів, тому головуючий суду присяжних вважає, що зазначений ризик підтверджується.

Перевіряючи наявність законних підстав вважати, що застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж домашній арешт буде достатнім для запобігання встановленим ризикам кримінального провадження, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, оцінено в сукупності фактори, пов`язані з характером особи обвинуваченого, моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, особистими та соціальними обставини його життя, сімейними зв`язками та зв`язками з суспільством. Так, судом враховано, що:

1)за способом життя та економічним становищем: обвинувачений працює на шахті, має постійне джерело доходу;

2)за сімейним станом: - обвинувачений ОСОБА_2 не одружений, утриманців не має;

3) за віком: обвинувачений є повнолітнім, тому має повну кримінально-процесуальну дієздатність;

4) не судимий в силу ст. 89 КК України.

Вказані обставини, за переконанням суду, мають бути оцінені як такі, що будуть стримуючими факторами для вживання обвинуваченими перешкод запобігання відправлення правосуддя в спосіб неявки в судові засідання, незаконного впливу на свідків та для запобігання встановленому ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.

Враховуючи, що прокурор не довів наявність обставин, передбачених п. 3 ч.1 ст.194 КПК України, але надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість обвинувачення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один ризик, передбачений ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку про те, що відсутні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, але з огляду на приписи ч. 4 ст. 194 КПК України є підстави застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, та який зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого під час судового розслідування, а саме - особисте зобов`язання.

Крім того, головуючий суду присяжних зауважує, що одна лише тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та суворість покарання не може являтися автоматичною підставою для застосування суворішого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, що випливає з приписів кримінального процесуального законодавства та про що неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях.

З огляду на викладене, клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_1 задовольнити частково.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 314, 315, 177, 194, 385 КПК України, Головуючий Суду присяжних, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту задовольнити частково.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов`язки:

1) прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;?

2) не відлучатися з міста Миронограда, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу прокурора або суду;

3) не спілкуватися із свідками про кримінальному провадженню.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Строк дії ухвали в частині покладених обов`язків - по 2 жовтня 2019 року включно. По закінченню цього строку ухвала в частині покладених обов`язків припиняє свою дію.

В силу положення ч. 3 ст. 179 КПК України контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала, відповідно до ст. 205 КПК України, підлягає негайному виконання після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошений 5 серпня 2019 року о 9-00 годині.

Головуючий суду присяжних В.О. Коваленко