Рішення № 83464819, 06.08.2019, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/2328/19

Провадження № 2/266/652/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2019 року м. Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Шишиліна О.Г. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі Позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі Відповідач) про стягнення суми боргу, вказуючи на те що Відповідач взяв позику у Позивача в загальному розмірі 5000 доларів США строком до 30.06.2016 р.. Відповідач добровільно в установлений строк позику не повернув. Просила стягнути з Відповідача суму позики в розмірі 5000 доларів США.

Згідно ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.3, 4 ст. 12, ч.1, 2 ст.13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалу суду від 31.05.2019р. про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі разом із позовною заявою та додатками до неї відповідачу направлено за визначеною адресою та визначено строк для подання відзиву на позовну заяву, яка була отримана відповідачем (а.с.24,26 ).

У визначений строк відповідач відзив на позовну заяву не подав, доказів на спростування вимог, що викладені в позовній заяві в порядку ст. 83 ЦПК України суду не надав.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши докази, дійшов висновку про таке.

Судом встановлені наступні обставини, що згідно розписки від 16.06.2016 року, відповідач ОСОБА_2 , отримав від Позивача позику в сумі 5000 доларів США строком повернення до 30.06.2016 р. (а.с.18).

Надавши кошти Позивач виконав свої зобов`язання, але Відповідач своїх зобов`язань по поверненню суми позики не виконав, у зв`язку з чин утворилася заборгованість в розмірі 5000 доларів США.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Таким чином, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

З урахуванням наведеного, суд приходе до висновку, що відповідачем 16.06.2016р. укладено договір позики на суму 5000 доларів США з кінцевим строком повернення 30.06.2016р. і факт передання визначеної суми грошей посвідчений переданою позивачу розпискою. (постанова ВСУ від 11 листопада 2015 року № 6-1967цс15)

Оскільки оригінал боргової розписки знаходився і переданий суду позивачем, це свідчить про невиконання умов договору позики (постанова ВСУ від 25 квітня 2012 р. № 6-24цс12).

Згідно з ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а за правилами частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що Відповідач в порушення умов договору затримав сплату суми позики і має заборгованість за позикою в сумі 5000 доларів США.

За таких підстав, суд приходить до висновку що Позивач набув право вимагати від Відповідача повернення суми позики в повному обсязі.

Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Заборони на виконання грошового зобов`язання в іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

Із аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України; у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.

Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення суми коштів у строки, у розмірі та у саме тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

Таким чином, суд дійшов висновок про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача боргу у валюті, визначеній договором. (постанова ВС від 16 січня 2019 року №14-465цс18)

Задовольняючи позов, суд на підставі ст. 141 ЦПК України, стягує з Відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 1338,77 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 610, 611, 625, 1046, 1049, 1050 ЦК України ст.ст. 1,2,5,7, 141, 274,278,279 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , іпн НОМЕР_2 суму позики в розмірі 5000 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 1338,77 грн. з наступними реквізитами (отримувач коштів: Маріуп. УК/Приморс. р-н/ 22030101, код ЄДРПОУ 37989721, банк отримувача Казначейство, код банку отримувача (МФО): 899998, розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 ).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Шишилін О. Г.