Рішення № 83464144, 18.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Вн. №27/329

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 червня 2019 року 12:20 № 826/884/17

За позовом ОСОБА_1

до Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції

Міністерства оборони України

Хмельницького обласного військкомату в особі Комісії, яка вирішує питання із встановлення статусу учасника війни

3-я особа Військова частина польова пошта В4174

про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії

Судова колегія у складі:

Головуючий суддя О.В.Головань,

судді Я.І.Добрянська, О.В.Патратій

Секретар А.В.Корніюк

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1.

Від відповідача-1: Калюжний А.П.

Від відповідача-2: Сирота Д.Є.

Від відповідача-3: не з`яв.

Від 3-ї особи: не з`яв.

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про

визнання протиправними та незаконними факти бездіяльності Міністерства оборони України та Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції відносно ОСОБА_1 , що виразилися у непроведенні засідання міжвідомчої комісії та ненадання статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 ;

зобов`язання Міністерство оборони України та Державну службу України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції виконати вимоги Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали участь у антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 р. №413, забезпечити скликання та проведення засідання міжвідомчої комісії щодо надання статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 (в редакції уточненої позовної заяви від 11.01.2018 р.)

В судовому засіданні 18.06.2019 р. оголошено резолютивну частину рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення учасників по справі, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з березня 2014 р., перебував в зоні АТО, спочатку як волонтер, а потім за пропозицією підполковника ОСОБА_2 проходив службу як солдат військової частини польова пошта В 4174 взводу розвідки.

Проте, ОСОБА_1 не було внесено до списків в/ч В 4174 або будь-яких інших військових підрозділів, що виконували бойові завдання та приймали участь у проведенні АТО, у зв`язку з чим він неодноразово звертався до компетентних органів з вказаного приводу.

Зокрема, 22.03.2016 р. ОСОБА_1 звернувся до Державної служби України у справах ветеранів та учасників антитерористичної операції з заявою щодо нерозгляду його заяв про надання статусу учасника бойових дій.

08.06.2016 р. ОСОБА_1 звернувся до Державної служби України у справах ветеранів та учасників антитерористичної операції з заявою щодо здійснення передбачених законом дій щодо встановлення фактів, які мають юридичне значення, а саме, факту безпосередньої участі в АТО, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі населених пунктів Ямполь, Закотне, Сіверськ, Миколаївка (Славянського району) (в період з 06.06.2014 р. по 01.07.2014р.) та Ольгинському, Василівці, Амвросіївці, Успінці Донецької області (до 07.08.2014 р.) та зобов`язання уповноважених органів видати на підставі встановлених фактів посвідчення учасника бойових дій.

Листом від 01.07.2016 р. за №3188/01/09.1-16 Державна служба України у справах ветеранів та учасників антитерористичної операції скерувала копію звернення позивача до Міністерства оборони України згідно з п. 5 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали участь у антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 р. №413.

Листом Міністерства оборони України від 21.07.2016 р. №2072 позивача повідомлено про те, що чинним законодавством України не передбачено іншого порядку встановлення факту безпосередньої участі в АТО особами, які на добровільних засадах в складі підрозділу Збройних Сил України брали безпосередню участь у антитерористичній операції, тобто, без надання статусу військовослужбовця, і навіть встановлення судом факту безпосередньої участі в АТО не матиме правових наслідків у зв`язку з відсутністю необхідного правового статусу військовослужбовця.

Під час розгляду справи позивач звертався до військового комісара Старокостянтинівсько-Красилівського об`єднаного районного військового комісаріату та до військового комісара Хмельницького обласного військового комісаріату з заявами від 20.03.2018 р. та 27.04.2018 р. про здійснення передбачених законом дій щодо встановлення фактів, які мають юридичне значення, а саме - факту безпосередньої участі в АТО, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі населених пунктів Ямполь, Сіверськ, Миколаївка (Славянського району), (в період з 06.06.2014 р. по 01.07.2014 р.) та Ольгинському, Василівці, Амвросіївці, Успінці, Савур-Могилі Донецької області (до 07.08.2014 р.) та зобов`язання уповноважених органів видати на підставі встановлених фактів посвідчення учасника бойових дій.

Листом від 20.04.2018 р. №831 військового комісару Старокостянтинівського об`єднаного міського військового комісаріату позивача повідомлено, що міські, районні комісаріати не наділені такими повноваженнями; позивач згідно облікових даних перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних як солдат запасу, на військову службу під час проведення мобілізації чи за контрактом не призивався.

Листом від 08.05.2018 р. №14/1098 військового комісара Хмельницького обласного військового комісаріату позивача повідомлено про те, що вирішення поставленого питання до компетенції обласного військового комісаріату не належить, для вирішення питання запропоновано звернутися до командування військової частини польова пошта В4174.

Позивач - ОСОБА_1 - вважає допущену щодо нього бездіяльність протиправною з таких підстав.

Позивач зазначає, що відповідачами на порушення вимог Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали участь у антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 р. №413, у вигляді перекладення своїх функцій один на одного.

Враховуючи, що рішення про невизнання факту участі позивача у бойових діях при виконання поставлених бойових завдань відсутній, а статус учасника бойових дій не надається лише з підстав зловживання своїми повноваженнями, на думку позивача, він має підстави для отримання статусу учасника бойових дій згідно з Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Також позивач зазначає, що з метою встановлення факту його безпосередньої участі у бойових діях він звертався до Дарницького районного суду м. Києва, проте, по суті його заява не розглянута.

Зокрема, ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 13.05.2019 р. у справі №753/7518/19 у відкритті провадження у цивільній справі відмовлено з посиланням на те, що на заявника розповсюджується дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту", згідно з яким передбачено позасудовий порядок встановлення факту участі в бойових діях для отримання відповідного статусу учасника бойових дій.

Відповідач - Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

Відповідач зазначає, що ним розглянуто належним чином звернення позивача, проте підстав для розгляду документів позивача міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб немає.

Зокрема, під час розгляду заяв позивача встановлено, що він під час проведення заходів призову за частковою мобілізацією до ЗСУ не призивався, з приводу підготовки та направлення документів на комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій Київського міського військового комісаріату щодо встановлення йому статусу учасника бойових дій та видачі посвідчення не звертався; жодних документів про проходження дійсної військової служби у зазначений термін позивач не має.

Відповідач - Міністерство оборони України - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

Відповідач зазначає, що ним не порушено жодного права та інтересу позивача, за захистом якого необхідно звертатися до суду.

Згідно з матеріалами справи позивач в списках особового складу ЗСУ не значився, військову службу не проходив, а Міноборони не є тим суб`єктом владних повноважень, на якого згідно з вимогами законодавства покладено обов`язок прийняття рішення щодо встановлення статусу учасника бойових дій і відмови в отриманні такого статусу.

Відповідач - Хмельницький обласний військкомат в особі Комісії, яка вирішує питання із встановлення статусу учасника війни - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

Відповідач зазначив, що на виконання наказу Міністерства оборони України від 07.05.2015 р. №200, яким затверджено Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та Інструкцію про порядок видачі в Міністерстві оборони України посвідчень учасника бойових, нагрудних знаків "Ветеран війни - учасник бойових дій" та листів талонів на право одержання проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості, в Хмельницькому обласному військовому комісаріаті була утворена комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій. До компетенції та повноважень вказаної комісії розгляд вимог, викладених в уточненій позовній заяві, не віднесено, оскільки повноваження встановлення статусу учасника війни вона не має.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення учасників по справі, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно з п. 19, 20 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" 22.10.1993 р. № 3551-XII (в редакції станом на 22.03.2016 р. - коли позивач вперше звернувся до Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції) учасниками бойових дій визнаються

19) військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначає Кабінет Міністрів України;

20) особи, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб, терміни їх участі в антитерористичній операції чи в забезпеченні її проведення, а також райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 р. №413 (в редакції станом на 22.03.2016 р.) статус учасника бойових дій надається особам, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної гвардії та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

Згідно з п. 4 Порядку №413 підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).

Відповідно до п. 5 Порядку №413 рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається:

комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Генеральній прокуратурі України, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, ДСНС, ДПтС;

міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера, яка утворюється Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, - у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання.

Рішення щодо утворення комісії та положення про неї затверджується відповідним міністерством, центральним органом виконавчої влади та іншим державним органом, зазначеним в абзаці другому цього пункту.

Положення про міжвідомчу комісію затверджується Мінсоцполітики. До складу міжвідомчої комісії включаються фахівці Міноборони, МВС, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Генеральної прокуратури України, Управління державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, ДСНС, ДПтС. Також можуть включатися фахівці інших державних органів та представники громадських організацій.

Згідно з п. 6 Порядку №413 для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзацах другому та третьому пункту 2 цього Порядку, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники установ, закладів у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (після видання відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ) зобов`язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи із зазначених у пункті 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій. У разі коли місце постійної дислокації військової частини (органу, підрозділу) або установи, закладу розташоване безпосередньо у районі проведення антитерористичної операції, документи командирами (начальниками) або іншими керівниками установ, закладів подаються на розгляд комісії у місячний строк після зарахування осіб до списків військової частини (органу, підрозділу) або установи, закладу чи призначення їх на відповідні посади.

Комісії вивчають документи, у разі потреби заслуховують пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків та у місячний строк з дня надходження документів приймають рішення щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), установ, закладів з метою подальшого доопрацювання.

Комісії інформують у місячний строк Державну службу у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції про осіб, яким надано статус учасника бойових дій, за формою згідно з додатком 3.

Комісії подають на розгляд міжвідомчої комісії документи із спірних питань, які потребують міжвідомчого врегулювання.

Міжвідомча комісія розглядає документи, надіслані комісіями, та у разі потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких вони подані (надсилає необхідні запити тощо), заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів та у місячний строк з дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення щодо надання статусу учасника бойових дій, про що інформує комісії.

П. 8 Порядку №413 передбачено, що у разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником установи, закладу до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особи, зазначені в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, можуть самостійно звернутися до відповідної комісії.

У разі відмови в наданні статусу учасника бойових дій питання про надання особі зазначеного статусу може повторно виноситися на розгляд комісії за рішенням керівника відповідного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади чи іншого державного органу, зазначеного у пункті 5 цього Порядку.

Рішення комісії (міжвідомчої комісії) може бути оскаржено в судовому порядку.

Згідно з ч. 1, 3 р. І Положення про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 10.11.2014 р. № 867, Міжвідомча комісія утворена Державною службою України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції відповідно до пункту 5 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413.

Міжвідомча комісія призначена для прийняття рішень щодо надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.

Згідно з ч. 1, 2, 3 р. ІІ Положення №867 основним завданням Міжвідомчої комісії є надання статусу учасника бойових дій:

військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним) та працівникам Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції;

працівникам підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які залучалися і брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення.

Міжвідомча комісія має право: 1) розглядати документи щодо осіб, які надіслані комісіями при міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади чи інших державних органах, а також підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, які залучалися і брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення; 2) розглядати документи, подані особами, зазначеними в абзаці третьому пункту 1 цього розділу; 3) заслуховувати пояснення осіб, стосовно яких подані документи, свідків та представників державних органів; 4) приймати рішення щодо надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.

В даному випадку згідно з матеріалами справи ОСОБА_1 звернувся з відповідною заявою саме до Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, оскільки саме при цій установі утворено міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, тоді як наявні у позивача документи (докази) не надавали йому можливість звернутися безпосередньо до комісій з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утворених в інших установах згідно переліку, зокрема, і при Міністерстві оборони України.

Згідно змісту вказаних актів законодавства Міжвідомча комісія і утворена для вирішення спірних питань надання статусу учасника бойових дій, що потребують міжвідомчого врегулювання, і звернення до неї безпосередньо, а не після попереднього звернення до комісії при конкретній установі, також прямо передбачено законодавством.

Також ч. 3 р. ІІ Положення №867 прямо передбачено право Міжвідомчої комісії розглядати документи та заслуховувати пояснення осіб, стосовно яких подані документи, свідків та представників державних органів для прийняття рішення по суті заяв.

Таким чином, Міжвідомча комісія наділена достатніми повноваженнями для розгляду заяви позивача по суті, і підстави для скерування його заяви до Міністерства оборони України були відсутні.

Окремо суд зазначає, що згідно чинної редакції п. 20 ч. 1 ст. 6 Закону № 3551-XII передбачено можливість отримання статусу учасника бойових дій лише особами, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

Тобто, статус осіб, які приймали участь у АТО у складі добровольчих формувань, якщо такі формування в подальшому не були включені до складу Збройних Сил України (ситуація позивача), тощо, прямо законодавством не врегульовано, і станом як на 2016 р., так і станом на час прийняття судового рішення процедури підтвердження факту участі позивача в АТО для отримання статусу учасника бойових дій немає.

Також позивач позбавлений можливості встановлення юридичного факту його участі у бойових діях при виконанні завдань в зоні проведення антитерористичної операції в судовому порядку, про що свідчить ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 13.05.2019 р. у справі №753/7518/19, якою у відкритті провадження у цивільній справі відмовлено з посиланням на те, що на заявника розповсюджується дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту", згідно з яким передбачено позасудовий порядок встановлення факту участі в бойових діях для отримання відповідного статусу учасника бойових дій.

Проте, вказана обставина не може бути такою, що позбавляє позивача можливості розглянути його заяву по суті, оскільки держава має в будь-якому випадку забезпечити відповідну можливість в той чи інший спосіб з огляду на необхідність дотримання загального принципу "належного урядування".

Згідно з правовою позицією ЄСПЛ, висловленою у п. 70 рішення від 20.10.2011 р. у справі RYSOVSKYY v. UKRAINE (заява №29979/04), аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119). http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-107088; https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_854

За таких обставин, на думку суду, повноваження Міжвідомчої комісії мають тлумачитися за "остаточним" принципом, а саме - за відсутності будь-якої іншої можливості розгляду по суті питання позивача (адміністративного або судового) саме Міжвідомча комісія має розглядати такі спірні питання з прийняттям рішення по суті.

Відповідно, позовні вимоги в частині їх заявлення до Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції підлягають до задоволення.

В той же час, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог до інших відповідачів - Міністерства оборони України та Хмельницького обласного військкомату в особі Комісії, яка вирішує питання із встановлення статусу учасника війни, оскільки згідно вказаних положень законодавства підстави для розгляду ними заяви позивача відсутні.

Окремо суд зазначає, що надані позивачем докази його факту його безпосередньої участі в АТО, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі населених пунктів Ямполь, Закотне, Сіверськ, Миколаївка (Славянського району) (в період з 06.06.2014 р. по 01.07.2014 р.) та Ольгинському, Василівці, Амвросіївці, Успінці Донецької області (до 07.08.2014 р.) не підлягають оцінці по суті під час розгляду адміністративної справи, тоді як це має бути предметом розгляду по суті Міжвідомчою комісією, яка має перевірити вказані обставини згідно вищевикладених висновків суду.

На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції щодо непроведення засідання міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо розгляду питання ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати Державну службу України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції провести засідання міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо розгляду питання ОСОБА_1 .

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Присудити до стягнення на рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції на користь ОСОБА_1 275, 6 судового збору.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддя О.В. Головань

Судді Я.І.Добрянська

О.В.Патратій

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 06.08.19 р.