Рішення № 83464126, 05.08.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2019 року Чернігів Справа № 620/1595/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лобана Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Борзнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області, в якому просить визнати протиправним рішення про відмову Борзнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», що викладено у листі від 03.05.2019 № 466/04 з посиланням на протокол № 356 від 03.05.2019, з покладенням обов`язку перевести позивача з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», починаючи з квітня 2019 року до часу звернення позивача із заявою.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в пенсійних органах та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Він звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії згідно із Законом України «Про державну службу», як особі, що працювала на посаді помічника судді та судді, та має стаж державної служби понад 20 років, тому відповідає критеріям вищевказаного закону для переведення його на пенсію, що отримують державні службовці. Незважаючи на це, позивач отримав від відповідача відмову, обґрунтовану тим, що з 01.05.2016 посада помічника судді та судді не віднесена до посад державної служби, тобто на момент набранням чинності Закону України № 899-VIII позивач не обіймав посаду державної служби в державному органі та не мав необхідного стажу держслужби.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

У відзив на позовну заяву, відповідач проти позовних вимог заперечив у повному обсязі, просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Крім того, у відзиві на позов представником відповідача заявлене клопотання про заміну первісного відповідача - Борзнянське об`єднане управління Пенсійного фонду України Чернігівської області, на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 628 "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України", якою Борзнянське об`єднане управління Пенсійного фонду України реорганізувалося шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (14005, м. Чернігів, вул. П`ятницька, 83-а, код ЄДРПОУ 21390940).

Від позивача до суду надійшли заперечення на відзив на позов, в якому також зазначено про заміну первісного відповідача - Борзнянське об`єднане управління Пенсійного фонду України Чернігівської області, на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Враховуючи наявні клопотання, з огляду на наявність державної реєстрації новоствореного органу державної влади, у відповідності до ст. 52 КАС України, суд замінює первісного відповідача - Борзнянське об`єднане управління Пенсійного фонду України Чернігівської області, на його правонаступника - Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, відзив на позов та заперечення на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в пенсійних органах та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

26.04.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії згідно з Законом України «Про державну службу», як особі, що працювала на посаді помічника судді та судді, та має стаж державної служби понад 20 років.

Листом - відповіддю від 03.05.2019 № 466/04, з посиланням на протокол № 356 від 03.05.2019, відповідач повідомив, що позивачу відмовлено у призначення пенсії за віком у відповідності до Закону України «Про державну службу», обґрунтовуючи тим, що з 01.05.2016 посада помічника судді та судді не віднесена до посад державної служби, тобто на момент набранням чинності Закону України № 899-VIII позивач не обіймав посаду державної служби в державному органі та не мав необхідного стажу держслужби (а.с. 19-20).

Вважаючи рішення відповідача протиправними, а своє право порушеним, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 90 Закону України "Про державну службу" № 889 - VIII (далі - Закон № 889 - VIII) від 01.05.2016 пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Частина 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлює, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При цьому законодавець визначив певні умови, з дотриманням яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ (надалі - Закон № 3723), що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889 - VIII.

Так, відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 - VIII, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 попереднього Закону у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 - VIII, для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 попереднього Закону в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

За змістом ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723 (в редакції, чинній на момент виникнення у позивача права на отримання пенсії), на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі, стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 10 років стажу державної служби права на пенсію відповідно до вказаної статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому зазначений вік визначається ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Тобто до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889 - VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889 - VIII, передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016, на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 попереднього Закону № 3723, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, ст. 37 Закону № 3723, передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

З огляду на викладене, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії, відповідно до ст. 37 Закону № 3723, після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723 і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

З матеріалів справи вбачається, що єдиною підставою для відмови у призначенні пенсії позивачу відповідач вважає недостатність стажу державної служби, при цьому не заперечуючи факту та часу роботи позивача на посаді помічника судді з 12.11.1998 по 17.08.2006 та судді з 08.08.2006

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у ст. 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців, зокрема: на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю.

Також до стажу державної служби включено час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 «Про затвердження Порядку обчислення стажу державної служби» обчислення стажу державної служби здійснює служба управління персоналом державного органу.

Документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка, копія послужного списку, військовий квиток та інші документи, які відповідно до законодавства підтверджують стаж роботи (довідки, виписки з наказів, дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, тощо).

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж державної служби обчислюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, а а також архівними установами.

До стажу державної служби, крім інших визначених документом посад, зараховуються: час перебування на посадах суддів; час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби визначено «Порядком обчислення стажу державної служби», Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229 «Про затвердження Порядку обчислення стажу державної служби». Відповідно до пункту 4 вказаного порядку, до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах суддів.

Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У статті 22 Конституції України зазначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У статті 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно з юридичними позиціями Конституційного Суду України одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 29 червня 2010 року N3 17-рп/2010); «принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності» (абзац шостий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017).

Конституційний Суд України, в своїх рішеннях виходить з того, що громадяни розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, а тому непередбачувані й часті зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до наявних в матеріалах справи копій трудової книжки позивача, вбачається, що станом на момент набрання чинності Закону України "Про державну службу" № 889 - VIII позивач працював на посаді державного службовця та мав стаж державної служби більш ніж 10 років, а відтак мав право на переведення його на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Отже, судом встановлено, що права та законні інтереси ОСОБА_1 порушені відповідачем, оскільки наявними у матеріалах справи допустимими доказами підтверджено протиправність рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Враховуючи зазначене, необхідно визнати протиправним рішення про відмову Борзнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», що викладено у листі від 03.05.2019 № 466/04 з посиланням на протокол № 356 від 03.05.2019, та зобов`язати відповідача перевести позивача з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Щодо дати з якої з позивача має бути переведено позивача з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», суд зазначає наступне.

У відповідності до частини 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача звернувся із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший з наданням необхідних документів - 26.04.2019, а отже з вказаної дати позивача і має бути переведено з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом не приймаються до уваги твердження відповідача про те, що позивачем не були надані довідки про заробітну плату згідно з вимогами передбаченими законом для переведення на пенсію згідно Закону України «Про державну службу», оскільки довідка Верховного суду України про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (а.с. 22) була видана та передана Борзнянському об`єднаному Управлінню Пенсійного фонду України.

Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовної заяви з мотивів, викладених у судовому рішенні.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд враховує, що згідно ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним рішення Борзнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області про відмову у переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», що викладено у листі від 03.05.2019 № 466/04 з посиланням на протокол № 356 від 03.05.2019.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу», з 26.04.2019.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області судовий збір у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83 а, м. Чернігів, 14005, р/р 25606303011154, МФО 353553, код ЄДРПОУ - 21390940).

Повне судове рішення складено 05.08.2019.

Суддя Д.В. Лобан