Рішення № 83464108, 31.07.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2019 року справа № 580/1594/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гайдаш В.А.,

за участю:

секретаря судового засідання – Баклаженко Н.В.,

представника позивача – Недоступ О.О. (за довіреністю),

представника відповідача – Драченка В.С. (за довіреністю),

розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Черкаській області до дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку платника податків, який має податковий борг,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18000, далі – позивач) з позовом до дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (бульв. Шевченка, 389, м. Черкаси, 18006, далі - відповідач) про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку платника податків, який має податковий борг в сумі 16 808 808 грн. 45 коп.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача існує податковий борг на загальну суму 16 808 808 грн. 45 коп., при цьому у такого платника податків відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі, відповідно, є підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності, на підставах передбачених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених вище.

Відповідач позов не визнав, представник відповідача в судовому засіданні просив суд у його задоволенні відмовити повністю, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що згідно звіту про фінансовий стан ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», на його балансі перебувають основні засоби, вартість яких станом на 31.03.2019 складає 24 031 000 грн., тому балансова вартість майна відповідача перевищує суму податкового боргу, що свідчить про відсутність правових підстав для звернення контролюючого органу до суду із позовом щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку платника податків, який має податковий борг. Крім того, позивачем не дотримано вимоги Податкового кодексу України для накладення арешту на кошти та інші цінності, оскільки такий арешт застосовується виключно в разі дотримання підстав, встановлених п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Дочірнє підприємство «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» зареєстроване як юридична особа 27.07.2004, ідентифікаційний код 31141625 та перебуває на обліку як платник податків і зборів в Головному управлінні ДФС у Черкаській області

З матеріалів справи судом встановлено, що у ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» наявний податковий борг в загальному розмірі 16 808 808 грн. 45 коп., що підтверджується даними інтегрованої картки платника та не заперечується відповідачем.

28 вересня 2015 року ДПІ у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області складено акт опису майна №786, згідно якого проведено опис майна відповідача.

На лист ГУ ДФС у Черкаській області від 15.04.2019 №4648/23-00-50-17-019 відповідач повідомив, що залишкова балансова вартість майна, що перебуває у податковій заставі становить 0 (нуль) грн., а на інше рухоме та нерухоме майно підприємства накладено арешт органами ДВС у межах виконавчих проваджень про стягнення боргу відповідача на користь юридичних осіб.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем податковий борг не сплачується та балансова вартість належного йому майна є меншою суми податкового боргу, яке може бути джерелом його погашення, Головне управління ДФС у Черкаській області звернулось з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Як встановлено судом із матеріалів справи, згідно звіту про фінансовий стан ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», на його балансі перебувають основні засоби, вартість яких станом на 31.03.2019 складає 24 031 000 грн., тому балансова вартість майна відповідача перевищує суму податкового боргу, що свідчить про відсутність правових підстав для звернення контролюючого органу до суду із позовом щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку платника податків, який має податковий борг

Крім того, пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу). Разом з тим, підстави його застосування, що визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, є загальними як для керівника податкового органу, так і для суду.

Так, згідно з пунктом 94.2. статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин:

- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

- платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

- відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

- відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

- платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

- платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

- платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

З вказаних норм законодавства вбачається, що адміністративний арешт застосовується за наявності однієї із наведених вище обставин.

Таким чином, за умови відсутності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, встановлена підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України норма надає право податковому органу звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків. Проте, реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі №К/9901/465/18 та від 25 червня 2019 року у справі №826/6657/18.

Таким чином, позивач не виконав всі умови для з`ясування наявності у відповідача майна, на яке може звернути стягнення податковий орган.

Враховуючи вищенаведене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.А. Гайдаш

Рішення складено у повному обсязі 06.08.2019.