Ухвала суду № 83464025, 06.08.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар`їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код за ЄДРПОУ 34390710

УХВАЛА

06 серпня 2019 р. Справа № 520/4310/19 Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шляхової О.М.,

розглянувши в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку письмового провадження клопотання представника позивача про призначення судово-економічної експертизи у справі за позовом Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства (вул. Велика Панасівська, буд. 112, м. Харків) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, б. 46, м. Харків, 61057) про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд: визнати протиправним га скасувати Рішення № 0007895606 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, видане 27 лютого 2019 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області, в розмірі 656 934,72 грн.; на час розгляду справи призупинити дію Рішення № 0007895606 про застосування штрафних санкцій га нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, видане 27 лютого 2019 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області в розмірі 656 934,72 грн.; усі судові витрати покласти на відповідача.

Представник позивача через канцелярію суду надав клопотання, в якому просив суд призначити судово-економічну експертизу, на вирішення якої поставити питання:

- Чи підтверджується документально зазначений в рішенні Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №0007895606 від 27 лютого 2019 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску розмір штрафу 521421,89 грн., за період з 21.02.2017 по 18.12.2018?

- Чи підтверджується документально зазначений в рішенні Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 0007895606 від 27 лютого 2019 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску розмір пені 135512,83 грн. за період з 21.02.2017 по 18.12.2018?

В обґрунтування заявленого клопотання зазначив, що до позовної заяви позивачем було надано копії документів, які, на думку позивача, спростовують висновки акту перевірки. Дані документи мають великий об`єм, інформація викладена в даних документах, на думку позивача, має бути ретельно перевірена, що ускладнює вивчення їх у судовому засіданні. Вважає, що для надання оцінки інформації, яка міститься у вищезазначених документах, необхідно мати спеціальні знання в галузі економіки, що потребує проведенням судово-економічної експертизи.

Отже, для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Таким чином, з метою повного всебічного та об`єктивного розгляду справи та для з`ясування усіх обставин справи, що мають значення для вірного вирішення спору вважає доцільним призначення судово-економічної експертизи

Проведення експертизи просив доручити Харківському НДІСЕ ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса.

Через канцелярію суду представником ГУ ДФС у Харківській області подані письмові заперечення проти клопотання представника позивача про призначення судово-економічної експертизи. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що жодною нормою Закону України “Про збір то облік єдиного внеску” не встановлено, що неотримання вимоги про сплату боргу (недоїмки) звільняє платників від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску. Також, відсутня пряма норма, яка б забороняла приймання контролюючими органами рішення про застосування штрафних санкцій та зарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за відсутності попередньо направленої вимоги про сплату боргу. Зазначає, що чинне законодавство не пов`язує можливість винесення рішення про застосування штрафів та нарахування пені з необхідністю приймання вимоги про сплату недоїмки. Таке рішення приймається у разі несвоєчасної сплати сум єдиного внеску, які мають статус недоїмки у разі несплати протягом строків, встановлених законом. Звернув увагу суду на правову позицію Верховного Суду, яку викладено у постанові від 19.03.2019 по справі № 805/6540/15. Верховний Суд дійшов до висновку, що наявність таких обставин, як затримка з виплати заробітної плати не звільняють платників від обов`язку своєчасної сплати нарахованого єдиного внеску та від відповідальності у разі несвоєчасної оплати.

У судове засідання, призначене на 06.08.2019 року, представник позивача не прибув, через канцелярію суду 01.08.2019 р. подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням у відпустці.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проте у зв`язку із неявкою представника позивача надав клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.

Суд, на підставі ст. 205 КАС України, вважає можливим розглянути заявлене клдопотання про призначення експертизи по справі у письмовому провадженні.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріалами справи та розглянувши заявлене клопотання суд встановив наступне.

Згідно ст. 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Частиною 5 ст. 102 КАС України встановлено, що учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Відповідно до приписів ч. 1 ст.102 КАС України, призначення експертизи віднесено на розсуд суду, який приймає рішення з огляду на конкретні обставини справи, необхідність застосування спеціальних знань у сфері іншій, ніж право та неможливості встановлення фактичних обставин справи.

Отже, підставою для призначення судової експертизи є необхідність з`ясування обставин, які потребують спеціальних знань, тобто тих, що виходять за межі знань осіб, які беруть участь у справі, та судді, котрий розглядає справу.

Поряд з цим, статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Суд зазначає, що Наказом Міністерства юстиції від 08.10.1998 № 53/5 затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень підпунктом 1.1 п.1 розділу ІІ якої визначено, що основними завданнями експертизи документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності є: визначення документальної обґрунтованості розміру нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, періоду і місця їх утворення; визначення документальної обґрунтованості оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, у тому числі грошових, основних засобів, надання послуг; визначення документальної обґрунтованості відображення в обліку грошових коштів, цінних паперів; визначення документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з нарахування та виплати заробітної плати, інших виплат; установлення відповідності чинному законодавству відображення в податковому обліку доходів та витрат за фінансово-господарськими операціями, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток; визначення відповідності чинному законодавству відображення в податковому обліку податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Аналізуючи наведене, суд погоджується з позицією представника відповідача та вказує, що позиція представника позивача обумовлена різницею правових позицій сторін по справі, надання оцінки чому є функцією суду, а не експертної установи.

В силу ч.2 ст. 5 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

У свою чергу, позивачем жодним чином не обґрунтовано, що у правовідносинах, з приводу яких подано позов, з метою з`ясування обставин справи, є потреба спеціальних знань в галузі економічної науки, тобто у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Таким чином, у даних правовідносинах відсутня сукупність двох обов`язкових вимог, наявність яких зумовлює, в силу ст. 102 КАС України, необхідність призначення експертизи.

Враховуючи викладене, а також з метою дотримання розумного строку розгляду справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про призначення судово-економічної експертизи.

Згідно ч. 2 ст. 223 КАС України, якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Враховуючи наявність клопотання представника позивача та неможливістю розгляду справи у даному судовому засіданні, суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Керуючись ст. ст. 103, 106, 223, 236, 256, 295 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача про призначення судово-економічної експертизи у справі за позовом Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування рішення - відмовити.

Оголосити перерву у розгляді справи № 520/4310/19 на 05 вересня 2019 року о 14:30 у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду за адресою: 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, зал № 23.

Копію ухвали направити сторонам по справі.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Шляхова О.М.