Ухвала суду № 83463792, 05.08.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2481/19

УХВАЛА

05 серпня 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про відвід судді Корой С.М. по справі №420/2481/19 за позовом ОСОБА_1 до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку.

02 серпня 2019 року за вх. №27829/18 через канцелярію суду від представника відповідача до суду надійшла заява про відвід судді Корой С.М. у справі №420/2481/19.

Вказана заява про відвід судді обґрунтована тим, що у підготовчому судовому засіданні судом відмовлено у виклику у судове засідання свідків, а саме: депутатів Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради, незважаючи на те, що як на підставу задоволення позовних вимог позивач посилається на те, що підстави, які вказані у спірному рішенні є абстрактними, не конкретними, без посилання на дату, час, місце та інші обставини порушень та інших протиправних дії селищного голови.

Вказана обставина, на думку представника відповідача, фактично обмежила Затоківську селищу раду Білгород-Дністровської міської ради можливості надати докази.

Окрім того, зазначено у заяві, на теперішній час ухвала суду про відмову у задоволенні клопотання про виклик свідків до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради не надходила та у доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень така ухвала відсутня.

Як зазначено у заяві, наведені обставини викликають у відповідача сумніви в неупередженості та об`єктивності судді Корой С.М. при розгляді справи №420/2481/19.

У судове засідання 05.08.2019 року сторони не з`явились, про дату, час та місце проведення розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно.

При цьому, представник відповідача просив суд розглядати заяву про відвід головуючому судді по справі №420/2481/19 без участі Затоківської селищної ради.

В свою чергу, від представника позивача до суду надійшла заява, в якій зазначено, що представник ОСОБА_1 , ознайомившись із заявою представника відповідача про відвід судді Корой С.М., вважає її необґрунтованою та поданою з порушенням строку, визначеного ч.3 ст.39 КАС України. Також, у заяві зазначено, що представник позивача просить суд розглядати заяву представника Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради про відвід судді без його участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

За приписами ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наведене, у зв`язку із неприбуттям у судове засідання 05.08.2019 року всіх учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду та надання представниками сторін заяв про розгляд заяви про відвід судді без їх участі, суд дійшов висновку про розгляд заяви представника відповідача про відвід судді Корой С.М. в порядку письмово провадження.

В той же час, зважаючи на неявку усіх учасників справи, фіксування судового засідання відповідно до ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось.

Суд вважає, що заява відповідача про відвід головуючого судді Корой С.М. по справі №№420/2481/19 є необґрунтованою з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).

Згідно з ч. 3 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Так, як зазначено у заяві про відвід судді Корой С.М., підставою для її подання є відмова у задоволенні клопотання представника відповідача про виклик свідків.

Суд зазначає, що ухвалою суду від 15.07.2019 року, яка прийнята на місці без виходу до нарадчої кімнати та занесена до протоколу судового засідання судом відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про виклик свідків.

Таким чином, обставина, яка слугувала підставою для звернення представника відповідача до суду із заявою про відвід судді Корой С.М. мала місце 15.07.2019 року.

В той же час, із відповідною заявою представник відповідача звернувся до суду лише 02.08.2019 року, тобто із порушенням, встановленого ч. 3 ст. 39 КАС України дводенного строку.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч.5 ст.243 КАС України окремим документом викладаються ухвали з питань:

1) залишення позовної заяви без руху;

2) повернення позовної заяви;

3) відкриття провадження в адміністративній справі;

4) об`єднання справ та роз`єднання позовних вимог;

5) забезпечення доказів;

6) визначення розміру судових витрат;

7) продовження та поновлення процесуальних строків;

8) передачі адміністративної справи до іншого адміністративного суду;

9) забезпечення позову;

10) призначення експертизи;

11) виправлення описок і очевидних арифметичних помилок;

12) відмови в ухваленні додаткового судового рішення;

13) роз`яснення судового рішення;

14) зупинення провадження у справі;

15) закриття провадження у справі;

16) залишення позовної заяви без розгляду.

Окремим документом можуть викладатися також ухвали з інших питань, які вирішуються під час судового розгляду.

Згідно з ч.6 ст.243 КАС України ухвали, які під час судового засідання викладаються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті та підписуються складом суду, який розглядає справу.

В свою чергу, відповідно до ч.7 ст.243 КАС України ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання до протоколу судового засідання.

В той же час, відповідно до ч.3 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Як вже вказано вище, ухвалу суду від 15.07.2019 року, якою судом відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про виклик свідків, прийнято судом на місці без виходу до нарадчої кімнати та занесена до протоколу судового засідання (а.с.128).

Отже, вказана ухвала, яка була викладене судом не у письмовій формі не підлягала внесенню до Єдиного державного реєстру судових рішень, так як була проголошена усно.

При цьому, з боку відповідача в даному судовому засіданні брав участь представник за довіреністю Недашківський А.В.

Разом з цим, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Як вбачається із заяви представника відповідача про відвід судді Корой С.М. обставина відмови судом у задоволенні заяви про виклик свідків викликає у відповідача сумніви в неупередженості та об`єктивності судді Корой С.М. при розгляді справи №420/2481/19.

Тобто, з наведених відповідачем обставин вбачається його фактична незгода з ухвалою суду про відмову у задоволенні заяви про виклик свідків.

Визначаючись щодо наявності підстав для відводу необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993, серія A, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

У кожній окремій справі потрібно визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10.06.1996, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 43, ЄСПЛ 2000-XII).

Посилання позивача на ймовірну зацікавленість у результатах розгляду справи по своїй суті є припущенням, а заяви, які містять припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, не є підставами для відводу суддів.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що викладені відповідачем обставини в обґрунтування заяви про відвід судді спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність заявленого відводу головуючому судді Корой С.М.

Згідно ч. 4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 236 КАС України, суд має право зупинити провадження у справі в разі надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід.

Отже, суд дійшов висновку про можливість зупинити провадження у справі №420/2481/19 до вирішення питання про відвід головуючому судді - Корой С.М. в порядку, передбаченому ст. 40 КАС України.

Керуючись ст.ст. 47-49, 256 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Зупинити провадження по справі №420/2481/19 - до вирішення питання про відвід.

Передати матеріали справи №420/2481/19 до Відділу з надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи Одеського окружного адміністративного суду для визначення судді в порядку, встановленому ч.1 ст.31 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.

Суддя С.М. Корой