Рішення № 83463492, 05.08.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2019 року Чернігів Справа № 825/1893/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лобана Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Чернігівській області про стягнення недоплаченої компенсації за невикористану відпустку,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 26.10.2016 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з Управління поліції охорони в Чернігівській області (далі - відповідач) на його користь недоплачену компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 1104,70 грн.

Позов обґрунтовує тим, що проведений відповідачем розрахунок компенсації за невикористану відпустку, не відповідає вимогам Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, у зв`язку з чим ним протиправно занижено розмір компенсації на 1104,70 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.11.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017, позов задоволено. Стягнуто з Управління поліції охорони в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 недоплачену компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 1104,70 грн (одна тисяча сто чотири гривні 70 коп.). Стягнуто з Управління поліції охорони в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 1000,00 грн (одна тисяча гривень) витрат на правову допомогу. Постанову суду в частині стягнення недоплаченої компенсації за невикористану відпустку у розмірі 1104,70 грн (одна тисяча сто чотири гривні 70 коп.) допущено до негайного виконання.

Постановою Верховного Суду України від 10.05.2019 скасовано постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

04.06.2019 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справ між суддями Чернігівського окружного адміністративного суду справа № 825/1893/16 передана для розгляду судді Лобану Д.В.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

У встановлений судом строк представником відповідача подано відзив на позов, в якому він просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки доплата за роботу в нічний час та виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників не мають постійного характеру, тому не входять до грошового забезпечення та не можуть враховуватись при розрахунку компенсації за невикористану відпустку. Відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 06.062019 надано довідку про розмір грошового забезпечення позивача за час роботи з 01.12.2015 до 01.04.2016.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

07.11.2015 наказом УПО в Чернігівській області № 1 о/с "По особовому складу" ОСОБА_1 призначено заступником командира роти поліції охорони УПО в Чернігівській області з присвоєнням йому спеціального звання - майор поліції (а.с. 31).

Як вбачається з наказу УПО в Чернігівській області від 02.12.2015 № 19 о/с "По особовому складу", у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" позивачу встановлено посадовий оклад у розмірі 2 650 грн та зазначено, що станом на 07.11.2015 позивач має вислугу 19 років 08 місяців 00 днів (а.с. 32).

В подальшому заступника командира роти поліції охорони УПО в Чернігівської області майора поліції ОСОБА_1 з 30.04.2016 звільнено за власним бажанням з Національної поліції України відповідно до наказу УПО в Чернігівської області від 27.04.2016 № 87 о/с згідно п. 7 ст. 77 розділу VII Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" (а.с. 5) та виплачено компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2016 рік у кількості 15 діб у розмірі 3201,64 грн (а.с. 6 на звороті).

Вказана сума була розрахована виходячи з посадового окладу, окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби в поліції, про що позивачу повідомлено листом УПО в Чернігівській області від 06.09.2016 № 7-Б/3і/473/45/01-2016 (а.с. 6).

Вважаючи, що відповідачем протиправно не було включено до розрахунку грошового забезпечення за квітень 2016 року доплати за роботу у нічний час у розмірі 331,25 грн, отримання якої підтверджено розрахунковим листом (а.с. 18) та 1 771,43 грн доплати за роботу в понаднормовий час за квітень 2016 року, розмір якої визначено постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2016 у справі № 825/1038/2016, у зв`язку з чим занижено розмір компенсації, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.11.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017, позов задоволено. Стягнуто з Управління поліції охорони в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 недоплачену компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 1104,70 грн (одна тисяча сто чотири гривні 70 коп.). Стягнуто з Управління поліції охорони в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 1000,00 грн (одна тисяча гривень) витрат на правову допомогу. Постанову суду в частині стягнення недоплаченої компенсації за невикористану відпустку у розмірі 1104,70 грн (одна тисяча сто чотири гривні 70 коп.) допущено до негайного виконання.

Постановою Верховного Суду України від 10.05.2019 скасовано постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Спірні відносини регулюються Законом України від 02.07.2015 № 580 "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580).

У відповідності частини 10 статті 93 Закон № 580 за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.

Частина 1 та 2 статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» передбачають, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Згідно з пунктом 4 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

У відповідності до пунктів 1 та 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988) установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.

Підпунктом 3 пункту 5 Постанови № 988 передбачено, що виплачувати: доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Згідно з пунктом 2 Наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799 цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

У відповідності до пункту 1.18 розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої Наказом МВС від 31.12.2007 № 499 (далі - Інструкція №499) при прийнятті на службу до органів внутрішніх справ грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу нараховується з дня призначення на посаду. У разі звільнення зі служби грошове забезпечення особі рядового чи начальницького складу виплачується до дня виключення зі списків особового складу включно.

Підпункт 3.4.8 пункту 3.4 Інструкції № 499 передбачає, що за бажанням особи їй надається чергова відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку в разі звільнення з органів внутрішніх справ відповідно до законодавства.

Згідно з підпунктами 3.7.1 - 3.7.3 пункту 3.7 «Компенсація за службу в понаднормовий час, у дні щотижневого відпочинку та святкові дні» Інструкції № 499 при залученні осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ до несення служби понад установлений законодавством робочий час виплата грошового забезпечення проводиться з розрахунку посадового окладу й окладу за спеціальним званням.

Годинна ставка обчислюється шляхом поділу місячного посадового окладу та окладу за спеціальним званням на кількість годин робочого часу в поточному місяці. При цьому понаднормові роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів поспіль і 120 годин на рік.

Служба осіб рядового і начальницького складу у дні щотижневого відпочинку та святкові дні може компенсуватися за їхньою згодою шляхом надання їм іншого дня відпочинку або в грошовій формі. Компенсація понаднормових робіт шляхом надання відгулів не допускається.

У відповідності до частини 2 статті 21 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» порядок обчислення заробітної плати працівникам за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, відпустки у зв`язку з усиновленням дитини, відпустки для підготовки та участі в змаганнях, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи та компенсації за невикористані відпустки, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» установлено, що чинність цієї постанови поширюється на підприємства, установи і організації усіх форм власності.

Підпункт «а» пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок №100) передбачає, що цей порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках: надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати їм компенсації за невикористані відпустки.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

Згідно з п. 10 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 № 114 (далі - Положення № 114), особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов`язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов`язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Пунктом 21 цього Положення встановлено, що для осіб рядового і начальницького складу встановлюється 41-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках вони несуть службу понад установлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні. Оплата праці в понадурочний, нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до законодавства. Внутрішній розпорядок, зокрема, в органах внутрішніх справ, встановлюється з урахуванням особливостей діяльності різних служб і підрозділів. При змінній роботі (службі) і безперервному чергуванні встановлюється однакова тривалість денної, вечірньої та нічної зміни.

У пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 № 1294 зазначено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації.

На виконання вищевказаної постанови наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 № 499 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - Інструкція № 499), якою урегульовано порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, де п. 3.7.3 Інструкції № 499 встановлено, що служба осіб рядового і начальницького складу у дні щотижневого відпочинку та святкові дні може компенсуватися за їхньою згодою шляхом надання їм іншого дня відпочинку або в грошовій формі. Компенсація понаднормових робіт шляхом надання відгулів не допускається (п. 3.7.3 Інструкції № 499). Підставою для залучення працівників органів внутрішніх справ до понаднормової служби чи в дні щотижневого відпочинку та святкові дні є: письмові накази керівників органів внутрішніх справ; графіки нарядів чергувань, затверджені керівниками органів внутрішніх справ (п. 3.7.4 Інструкції № 499). Облік робочого часу здійснюється шляхом ведення щомісячного табеля з обов`язковою відміткою в ньому кількості відпрацьованих годин (п. 3.7.5 Інструкції № 499). Службою в нічний час вважається виконання особами рядового і начальницького складу органів, підрозділів установ і навчальних закладів внутрішніх справ службових обов`язків у період з 22.00 до 06.00 (п. 3.7.4 Інструкції № 499).

Тобто, виплата доплати за роботу в понаднормовий та нічний час залежить від характеру служби з урахуванням особливостей діяльності різних служб і підрозділів, і відповідно не має одноразового характеру. Зазначене також підтверджується постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2016 у справі № 825/1038/16, з якої вбачається, що позивач мав право на отримання додаткових виплат за роботу у понаднормовий час у лютому, березні та квітні 2016 року.

Відповідно встановлене спростовує позицію відповідача, що вказані вище виплати не мають постійного характеру, а тому не входять до грошового забезпечення та не можуть враховуватися при розрахунку компенсації за невикористану відпустку.

Судом встановлено та представниками сторін не заперечувалось, що позивачу була виплачена компенсація за невикористану щорічну відпустку за 2016 рік у кількості 15 діб у розмірі 3201,64 грн, виходячи з посадового окладу, окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби в поліції.

У постанові від 10.05.2019 у цій справі Верховний Суд указує на те, що суди попередніх інстанцій при прийнятті рішення не встановили обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме розмір грошового забезпечення позивача за час роботи з 01.12.2015 до 01.04.2016.

Згідно з частиною 5 статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

На виконання вимог ухвали суду від 06.06.2019 відповідачем надано довідку про розмір грошового забезпечення позивача за час роботи з 01.12.2015 до 01.04.2016, у відповідності до якої грошове забезпечення ОСОБА_1 за вказаний період: посадовий оклад - 2650,00 грн, оклад за спеціальним званням - 2000,00 грн, надбавка за стаж служби в поліції - 1860,00 грн (а.с. 143).

Розмір місячного грошового забезпечення, право на отримання якого позивач мав відповідно до чинного законодавства, на день звільнення зі служби складає 8612,58 грн: 2650 грн посадового окладу, 2000 грн окладу за спеціальним званням, 1860 грн надбавки за стаж служби в поліції, що підтверджується довідкою про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 01.04.2016), 331,25 грн доплати за роботу у нічний час, 1771,43 грн доплати за роботу у понаднормовий час.

Отже, розмір компенсації за 15 днів невикористаної відпустки становить 4306,34 грн (15*8 612,58/30). Відповідно УПО в Чернігівській області занижено розмір компенсації на 1104,70 грн (4306,34 - 3201,64).

При цьому суд не бере посилання відповідача про відсутність спору щодо розміру компенсації за невикористану відпустку за 2016 рік, про що зазначено в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2016 у справі № 825/1038/16, оскільки зазначена обставина встановлена в межах розгляду справи № 825/1038/16 та може свідчити лише про відсутність такого спору на момент розгляду зазначеної справи. При цьому, позивач не позбавлений права заявляти вимоги з цього приводу в майбутньому, що ним реалізовано шляхом подання даного адміністративного позову. Будь-які обмеження чинним законодавством не передбачені.

Відтак, п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби. Отже, постанову суду в частині виплати позивачу суми недоплаченої компенсації за невикористану відпустку, слід звернути до негайного виконання.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Управління поліції охорони в Чернігівській області, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд зазначає, що дане питання відноситься до дискреційних повноважень суду та регулюється ст.ст. 181, 267 Кодексу адміністративного судочинства України. Враховуючи положення вказаних норм, підстав для зобов`язання відповідача у справі подати звіт про виконання рішення, суд не знаходить.

Враховуючи все вищевикладене, відповідно до положень ч. 3 ст. 2, ч. 1 ст. 11 та ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. У разі звільнення сторони від оплати надання їй правової допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок Державного бюджету України. При цьому, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Тобто, відповідно до Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах", витрати пов`язані з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судом рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною не повинні перевищувати розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за отриману правову допомогу сплачено кошти у розмірі 1000 грн, що підтверджується квитанцією № 11 від 03.11.2016 (а.с. 20). При цьому, з наданої калькуляції вбачається, що час витрачений адвокатом на надання послуг правової допомоги позивачу складає 2 год без врахування часу на участь у судовому засіданні. Згідно акту виконаних робіт (а.с. 19), представником позивача надано послуг на загальну суму 1000 грн, що менше за граничний розмір компенсації у відповідності до положень Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах". Відповідно, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України). Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Управління поліції охорони в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягають присудженню здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 1000 грн витрат на правову допомогу.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Управління поліції охорони в Чернігівській області (вул. І.Франка, 4-а, м. Чернігів, 14021, код 40109021) на користь ОСОБА_1 недоплачену компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 1104,70 грн (одна тисяча сто чотири гривні 70 коп.).

Стягнути з Управління поліції охорони в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 1 000,00 грн (одна тисяча гривень) витрат на правову допомогу.

Постанову суду в частині стягнення недоплаченої компенсації за невикористану відпустку у розмірі 1104,70 грн (одна тисяча сто чотири гривні 70 коп.) допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ).

Відповідач: Управління поліції охорони в Чернігівській області (вул. І. Франка, 4а, м. Чернігів, 14021, код ЄДРПОУ 40109021).

Повний текст рішення виготовлено 05 серпня 2019 року.

Суддя Д.В. Лобан