Рішення № 83463476, 09.07.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2019 року № 320/205/19

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Мілієнко О.М., за участю представника позивача - Шкардун М.В., відповідача - ОСОБА_1 , предстаника відповідача - Скопич М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 з вимогою зобов`язати громадянина України ОСОБА_1 перебудувати об`єкт будівництва у відповідність до будівельного паспорту за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач на своїй земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , розпочав реконструкцію житлового будинку, а саме, здійснює будівельні роботи з влаштування прибудови до житлового будинку. Будівельні роботи виконані самочинно без відповідних документів, що дає право на виконання будівельних робіт.

Вказує, що житловий будинок з прибудовою будується з порушенням протипожежних норм, оскільки під час будівництва не витримана необхідна відстань від прибудови до будівлі на сусідній земельній ділянці, чим порушено ст..34 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності», п. 3.13, п. 3.25* ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень».

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач з позовом не погодився, надав до суду письмовий відзив, в якому наголосив, що вимога позивача є безпідставною, оскільки будівництво даного будинку а також відповідних надвірних будівель по відношенню до суміжних земельних ділянок та розміщених на них будівлях було погоджено відповідними службами у встановленому законом порядку.

Зазначає, що оскільки власником житлового будинку, до якого ніби то не витримана протипожежна відстань являюсь також він, то це не порушить його ж право на користування та володіння моїм майном, як по відношенню до будинку АДРЕСА_1 .

Вказує, що будь-яких порушень щодо прав користувачів сусідніх земельних ділянок при перевірках виявлено не було, тому твердження про те, що здійснена мною реконструкція порушує права інших осіб є надуманою, та такою що не відповідає дійсності.

У судових засіданнях відповідач та його представник проти позову заперечували, просили відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, пояснення відповідача, дослідивши наявні у справі докази та матеріали, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі звернення гр. ОСОБА_2 та гр.. ОСОБА_3 від 18.05.2018 вх. №9-5-К-1424 та направлення для проведення позапланової перевірки від 22.05.2018 №74/18, Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області було проведено позапланову перевірку дотримання гр. ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті: реконструкція з розширенням індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1 .

За результатами проведеної перевірки складено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № Т-1611/3.

Проведеною перевіркою встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу житлового будинку зареєстрованого в реєстрі за №818 від 22.04.2017, та згідно з Витягом з Державного реєстру, речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності № 85601445 від 22.04.2017 р., житловий будинок загальною площею 102.9 м.кв., житловою площею 76,8 м.кв. з господарськими будівлями та спорудами: сарай -«В», вбиральня - «Д», гараж -«Е», огорожа - «N-1», за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 .

На підставі Договору купівлі-продажу житлового будинку зареєстрованого в реєстрі за № 820 від 22.04.2017 р., та згідно в Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності № 85602170 від 22.04.2017 р., земельна ділянка площею 0,0801 га, кадастровий номер НОМЕР_1 цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 .

На момент перевірки виявлено що, громадянин ОСОБА_1 на своїй земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , розпочав реконструкцію житлового будинку, а саме, здійснює будівельні роботи з влаштування прибудови до житлового будинку. Будівельні роботи виконані самочинно без відповідних документів, що дає право на виконання будівельних робіт.

Крім того, житловий будинок з прибудовою будується з порушенням протипожежних норм, оскільки під час будівництва не витримана необхідна відстань від прибудови до будівлі на сусідній земельній ділянці, чим порушено ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності», п. 3.13, п. 3.25* ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень».

З метою усунення порушень містобудівного законодавства гр.. ОСОБА_1 надано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 31.05.2018 р. № С-3105/1, та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 31.05.2018 р. № С-3105/2.

Повторною перевіркою проведеною 16 серпня 2018 року встановлено, що гр. ОСОБА_1 не виконав вимоги припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, № С- 3105/1 від 31.05.2018 р., а саме: реконструкція з розширенням житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 і в подальшому здійснюється будівництво з порушенням протипожежних норм, визначеними п.3.13, п. 3.25* ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень», оскільки не витримана необхідна відстань від житлового будинку до будівлі на сусідній земельній ділянці.

За вищевказані порушення постановою по справі про адміністративне правопорушення від 28 серпня 2018 року № 2808/1 гр. ОСОБА_1 притягнено до встановленої законодавством відповідальності згідно з ч. 1, ст.. 96, ч.І ст. 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З метою усунення порушену містобудівного законодавства гр.. ОСОБА_1 надано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 16.08.2018 №С-1608/1.

В ході перевірки проведеною 16 листопада 2018 року встановлено, що відповідачем не виконав вимого припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм , стандартів і правил, №С-1608/1 від 16.08.2018, а саме: по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 продовжує виконувати будівельні роботи з порушенням протипожежних норм, визначеними п. 3.13, п. 3.25* ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень», що діяв до 31.08.2018 та п. 15.2.2. ДБН Б.2.2-12:2018, що діє з 01.09.2018. Станом на 16.11.2018 відстань між житловим будинком та будівлею на сусідній земельній ділянці становить 3,30 м, що не узгоджено з будівельним паспортом, де зазначена відстань становить 6,40 м. Таким чином з моменту останньої перевірки зазначена відстань не збільшена або не приведена земельна ділянка до попереднього стану.

Оскільки, на думку позивача, вказані приписи не виконані, це стало приводом для звернення до суду.

Надаючи правової оцінки спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Визначаючись щодо заявлених вимог по суті, суд виходить з того, що спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Законом України «Про архітектурну діяльність».

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (надалі - Порядок) Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до абзацу восьмого пункту 7 Порядку однією з підстав для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Пунктами 16-17 Порядку встановлено, що: За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. 17. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 №687-XIV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 (далі по тексту - Закон № 3038-VI).

Як встановлено частиною першою статті 26 Закону № 3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Частиною четвертою цієї ж статті передбачено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону № 3038-VI проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Згідно з частиною 1 статті 29 Закону № 3038-VI основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Частиною п`ятою статті 29 Закону № 3038-VI передбачено, що містобудівні умови та обмеження містять: 1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта; 2) інформацію про замовника; 3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; 4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах; 5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; 6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); 7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; 8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони); 9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.

Згідно з частиною десятою статті 29 Закону № 3038-VI завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об`єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.

Відповідно до частини першої статті 30 технічні умови - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об`єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації.

Частиною першою статті 31 Закону № 3038-VI передбачено, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 3038-VI щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 376 Цивільного кодексу України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до частини сьомої статті 376 Цивільного кодексу України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Наведеним положенням кореспондують приписи статті 38 Закону № 3038-VI, відповідно до частини 1 якої у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом за наявності однієї з таких умов: (1) вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, (2) вони збудовані або будуються без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, (3) вони збудовані або будуються з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Об`єкти самочинного будівництва, перебудова яких з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм, є неможливою, підлягають знесенню.

Обґрунтовуючи позов позивач вказує, що відповідачем здійснюється реконструкція будинку з порушенням протипожежних норм, визначених п. 3.13, п. 3.25* ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень», що діяв до 31.08.2018 та п. 15.2.2. ДБН Б.2.2-12:2018, що діє з 01.09.2018., оскільки не витримана необхідна відстань від житлового будинку до будівлі на сусідній земельній ділянці.

Водночас судом встановлено, що відповідно до Договору дарування від 11.08.2000, зареєстрованого у Броварському БТІ у встановленому законом порядку, відповідачу на праві приватної власності належить будинок разом з надвірними будівлями, розташований за адресою АДРЕСА_2 .

Будівництво даного будинку а також відповідних надвірних будівель по відношенню до суміжних земельних ділянок та розміщених на них будівлях було погоджено відповідними службами у встановленому законом порядку, що підтверджується документами наявними в матеріалах справи, а саме:

- Будівельний паспорт (реєстраційний номер 81 від 05.06.2018.);

- Технічний паспорт (серія НОМЕР_2 від 20.04.2017);

- Схеми забудови земельної ділянки за 2000 рік та 2018 рік.

Після набуття права власності на будинок АДРЕСА_1 відповідачем у 2018 році розпочато реконструкцію частини будинку фактично по тих же межах, що існували і до реконструкції. В цьому випадку перебудова житлових будинків, їх господарських будівель та гаражів можлива за умови збереження існуючих відстаней між будівлями.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного суду від 03.05.2018 №685/2/17.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час розгляду справи позивач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів обґрунтованості своїх вимог.

За таких обставин, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених вимог, а відтак адміністративний позов вважає таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволення адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 15 липня 2019 р.