Рішення № 83463435, 06.08.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2019 р. справа № 300/1197/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу зі сплати транспортного податку з фізичних осіб у загальному розмірі 31 250,00 гривень, -

ВС Т А Н О В И В:

Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - позивач, ГУ ДФС в Івано-Франківській області) 03.06.2019 звернулося в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (надалі по тексту також - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення податкового боргу зі сплати транспортного податку з фізичних осіб у загальному розмірі 31 250,00 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення вимог частини 1 статті 67 Конституції України, статті 36, підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16, підпункту 267.8.1 пункту 267.8 статті 267 Податкового кодексу України, не погашено в повному обсязі податкове зобов`язання по сплаті транспортного податку з фізичних осіб за 2018 рік, визначеного податковим повідомлення-рішенням №0003917/2-5202-0917 від 27.06.2018 в сумі 10 416,67 гривень і податковим повідомлення-рішенням №0048246-5202-0917 від 27.06.2018 в сумі 20 833,33 гривень. Вказані грошові зобов`язання є податковим боргом відповідача, який станом на день звернення до адміністративного суду в загальному становить 31 250,00 гривень, і несплачений ОСОБА_1 до бюджету.

Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвалою від 07.06.2019, на підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін (а.с.1-2).

На виконання вимог ухвали суду від 07.06.2019, позивачем подано на адресу суду письмові пояснення щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та долучено відповідні докази на їх підтвердження (а.с.23-25, 26-36).

Відповідно до частини 3 статті 171 КАС України, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

З урахуванням того, що позовні вимоги заявлені до відповідача як фізичної особи, Івано-Франківським окружним адміністративним судом 05.06.2019 направлено Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС в Івано-Франківській області запит щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інших персональних даних, які містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі особи щодо ОСОБА_1 (а.с.15).

11.06.2019 поштовим зв`язком на адресу суду, через канцелярію, надійшла відповідь Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС в Івано-Франківській області, згідно якої місце проживання ОСОБА_1 , станом на 07.06.2019, значиться: АДРЕСА_1 (а.с.21).

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 07.06.2019 надіслана відповідачу на адресу, зазначену позивачем в адміністративному позові, та яка обліковується за даними Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС в Івано-Франківській області - АДРЕСА_1 . Вказана ухвала суду отримана особисто відповідачем 21.06.2019, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.37).

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений пунктом 3 ухвали про відкриття провадження від 07.06.2019.

В силу вимог частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) відповідно до вимог частини 5 статті 262 КАС України без проведення судового засідання та повідомлення і виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, на підставі положення частин 2, 8 статті 262 КАС України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Встановлено, що ОСОБА_1 являвся власником легкового автомобіля марки MERCEDES GLS 350 4 MATIC, 2016 року випуску, з об`ємом циліндрів двигуна 2987 см3, з дизельним типом пального, державний номерний знак НОМЕР_1 , про що свідчить інформація з Коломийського управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області (а.с.26).

Легковий автомобіль марки MERCEDES GLS 350 4 MATIC, 2016 року випуску, з об`ємом циліндрів двигуна 3000 см3, з дизельним типом пального відноситься до переліку автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно), та середньоринкова вартість якого становила понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2018 року, який розміщено на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку України.

Як свідчать матеріали справи, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 27.04.2018 за №0003917-5202-0917, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання за платежем "Транспортний податок з фізичних осіб" за 2018 рік в розмірі 25 000 гривень.

Проте, у зв`язку із відчуженням 25.05.2018 легкового автомобіля марки MERCEDES GLS 350 4 MATIC, 2016 року випуску, підтвердженням чого є договір купівлі-продажу транспортного засобу №2643/2018/957124 від 25.05.2018 (а.с.28), відповідач звернувся до Коломийського управління Головного управління ДФС в області із заявою від 07.06.2018 про проведення звірки даних щодо об`єкту оподаткування, що перебуває у власності платника податку (а.с.27).

Згідно наданих позивачем письмових пояснень від 20.06.2019, контролюючим органом на підставі вказаної заяви відповідача, проведено перерахунок транспортного податку та винесено податкове повідомлення-рішення від 27.06.2018 за №0003917/2-5202-0917, відповідно до якого визначено відповідачу податкове зобов`язання із транспортного податку за період з 01.01.2018 по 25.05.2018 в сумі 10 416,67 гривень. (а.с.10).

Водночас, згідно інформації Коломийського управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області (а.с.26), ОСОБА_1 є власником легкового автомобіля LAND ROVER RANGE SPORT, 2017 року випуску, з об`ємом циліндрів двигуна 2993 см3, з дизельним топом пального, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Легковий автомобіль марки LAND ROVER RANGE SPORT, 2017 року випуску, з об`ємом циліндрів двигуна 3000 см3, з дизельним типом пального, відноситься до переліку автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно), та середньоринкова вартість якого становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2018 року, який розміщено на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку України.

Вказаний транспортний засіб придбаний відповідачем 01.03.2018 (а.с.26), та з урахуванням даної обставини, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0048246-5202-0917 від 27.06.2018, яким визначено ОСОБА_1 податкове зобов`язання із транспортного податку за період з 01.03.2018 по 31.12.2018 в сумі 20 833,33 гривень (а.с.10).

Податкові повідомлення-рішення від 27.06.2018 за №№0003917/2-5202-0917, 0048246-5202-0917 отримані відповідачем 04.07.2018, про що свідчить підпис останнього на корінцях таких рішення (а.с.10).

Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

Конституційний обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом визначений частиною 1 статті 67 Конституції України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі по тексту також - ПК України, Кодекс), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 15.1 статті 15 зазначеного Кодексу визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

Як свідчить зміст статті 9 Податкового кодексу України, транспортного податку немає у переліку загальнодержавних податків та зборів. При цьому, відповідно до пункту 9.4 статті 9 Податкового кодексу України установлення загальнодержавних податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється.

У статті 10 Податкового кодексу України, якою встановлено перелік місцевих податків, транспортний податок прямо не вказаний. Натомість, згідно підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України, є податок на майно, який складається із 3 (трьох) різних податків, кожен із різними елементами податку, як їх визначено пунктом 7.1 статті 7 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Отже, транспортний податок є місцевим податком.

Так, 01.01.2015 набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28.12.2014 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким згідно зі статтею 267 Податкового кодексу України було введено новий транспортний податок.

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

Згідно підпункту 267.2.1. пункту 2 статті 267 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального".

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

Базою оподаткування у відповідності до підпункту 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 Податкового кодексу України є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Згідно пункту 267.4 статті 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до підпункту 267.5.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Згідно підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об`єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об`єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об`єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Згідно вимог підпункту 267.6.6 пункту 267.6 статті 267 ПК України, за об`єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

Таким чином, із набранням 01.01.2015 чинності вказаними положеннями Податкового кодексу України, власники транспортних засобів, які використовувалися до 5 років та мають об`ємом циліндрів двигуна більше 3000 см3 є платниками транспортного податку.

Як уже зазначалось судом, у ОСОБА_1 в період з 01.01.2018 по 25.05.2018 перебував у власності легковий автомобіль марки MERCEDES GLS 350 4 MATIC, 2016 року випуску, з об`ємом циліндрів двигуна 2987 см3, з дизельним типом пального, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Водночас відповідач з 01.03.2018 являється власником легкового автомобіля LAND ROVER RANGE SPORT, 2017 року випуску, з об`ємом циліндрів двигуна 2993 см3, з дизельним типом пального, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Наведене засвідчується наявними в матеріалах справи відомостями про платника транспортного податку та об`єкти оподаткування, підтверджується поясненнями позивача, а також не заперечується відповідачем (а.с.26).

Вказані автомобілі марки MERCEDES GLS 350 4 MATIC, 2016 року випуску, з об`ємом циліндрів двигуна 3000 см3 з дизельним типом пального, і марки LAND ROVER RANGE SPORT, 2017 року випуску, з об`ємом циліндрів двигуна 3000 см3, з дизельним типом пального, віднесені до переліку автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно), та середньо-ринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2018 року (а.с.31-36).

З урахуванням вказаного, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0003917/2-5202-0917 від 27.06.2018, яким визначено ОСОБА_1 податкове зобов`язання зі сплати транспортного податку за 2018 рік в сумі 10 416,67 гривень (25 000,00 гривень/12 місяців*5 місяців), і податкове повідомлення-рішення №0048246-5202-0917 від 27.06.2018, яким визначено відповідачу податкове зобов`язання зі сплати транспортного податку за 2018 рік в сумі 20 833,33 гривень (25 000,00 гривень/12 місяців*10 місяців).

Податкові повідомлення-рішення від 27.06.2018 за №№0003917/2-5202-0917, 0048246-5202-0917, вручено відповідачу 04.07.2018, про що свідчить підпис на корінцях податкових повідомлень-рішень, наявних в матеріалах адміністративної справи (а.с.10).

Згідно вимог підпункту 267.8.1 пункту 267.8. статті 267 Податкового кодексу України транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

За змістом пункту 57.2 статті 57 у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

На час розгляду справи податкове зобов`язання зі сплати транспортного податку, визначене податковими повідомлення-рішеннями за №0003917/2-5202-0917 від 27.06.2018 і за №0048246-5202-0917 від 27.06.2018, відповідачем до бюджету не сплачені і заборгованість по них в загальному становить 31 250,00 гривень.

Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов`язання, визначеного податковими повідомлення-рішеннями від 27.06.2018 за №№0003917/2-5202-0917, 0048246-5202-0917, суд приходить до переконання, що грошове зобов`язання зі сплати транспортного податку в загальному розмірі 31 250,00 гривень, є узгодженими та являється податковим боргом.

Згідно вимог підпункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Як слідує з матеріалів справи, 08.09.2018 Коломийським управління Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення податкову вимогу форми "Ф" за №53939-52 від 30.08.2018, яка отримана відповідачем 13.09.2018, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення 7820320383598 (а.с.11).

Відповідач податкову вимогу не оскаржував у строк передбачений законом.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Податковий борг відповідача підтверджується довідкою про борг за платежами від 23.05.2019, обліковими картками платника транспортного податку, податковими повідомленнями-рішеннями від 27.06.2018 за №№0003917/2-5202-0917, 0048246-5202-0917, а також податковою вимогою форми "Ф" за №53939-52 від 30.08.2018, які містяться в матеріалах справи (а.с.9, 10, 11, 12-14).

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове зобов`язання зі сплати транспортного податку в загальному розмірі 31 250,00 гривень, являється податковим боргом відповідача.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.

Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право контролюючих органів звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1. статті 95 ПК України).

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 ПК України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов`язання у терміни визначені Податковим кодексом України, то суд зазначає підставним звернення податкового органу до суду із позовом на стягнення 31 250,00 гривень, у спосіб визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу.

На переконання суду відповідач зобов`язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальним для вирішення даного спору, крім того, вказаний обов`язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в загальній сумі 31 250,00 гривень є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) в дохід місцевого бюджету податковий борг зі сплати транспортного податку з фізичних осіб в сумі 31 250,00 гривень (тридцять одна тисяча двісті п`ятдесят гривень нуль копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач - Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39394463), вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.

Відповідач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), АДРЕСА_1 .

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.