Ухвала суду № 83463240, 05.08.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про продовження строку залишення позовної заяви без руху

05 серпня 2019 р. справа № 520/6928/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Панченко О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування наказів, визнання дій протиправними, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області №2002 від 28.12.2018 "Про затвердження розмірів преміювання поліцейських, працівників апаратур окремих підрозділів, відділів (відділень) поліції ГУНП в Харківській області в грудні 2018 року", в частині зменшення грошового забезпечення, в розмірі 1400 грн. 00 коп., слідчого відділення розслідування злочинів проти життя та здоров`я особи СВ Слобідського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції Денисенка Олега Олексійовича;

- скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області № 671 від 26.04.2019 "Про затвердження розмірів преміювання поліцейських, працівників апарату, окремих підрозділів, відділів (відділень) поліції ГУНП в Харківській області в квітні 2019 року", в частині зменшення грошового забезпечення, в розмірі 1000 грн. 00 коп., слідчого відділення розслідування злочинів проти життя та здоров`я особи СВ Слобідського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції Денисенка Олега Олексійовича;

- скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області № 839 від 24.05.2019 "Про затвердження розмірів преміювання поліцейських, працівників апарату, окремих підрозділів, відділів (відділень) поліції ГУНП в Харківській області в травні 2019 року", в частині зменшення грошового забезпечення, в розмірі 3900 грн. 00 коп., слідчого відділення розслідування злочинів проти життя та здоров`я особи СВ Слобідського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції Денисенка Олега Олексійовича;

- визнати протиправними дії посадових осіб Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо невиплати коштів за несення служби в нічний час працівником поліції ОСОБА_1 та зобов`язати здійснити виплату даних доплат на користь позивача, починаючи з 07.11.2015 по теперішній час;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ: 40108599), юридична адреса: 61002, м. Харків, вул.Жон Мироносиць, буд.5, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер платника податків № НОМЕР_1 , матеріальну шкоду на суму 6300 грн. 00 коп. та моральну шкоду на суму 5000 грн. 00 коп., а всього на загальну суму 11300 грн. 00 коп.;

- судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 17.07.2019 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків позовної заяви.

29.07.2019 року від позивача на адресу суду, на вимогу ухвали про залишення позовної заяви без руху від 16.07.2019 року, надійшла заява про поновлення строку звернення до суду.

Вирішуючи питання в порядку ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя дійшов висновку про продовження строку залишення без руху позовної заяви, оскільки надана позивачем заява про поновлення строку звернення до суду жодним чином не містить доводи та належного обґрунтування причин поважності пропуску встановленого ст. 122 КАС України місячного строку звернення до суду.

В обґрунтування вищевказаної заяви позивач зазначає, що про існування наказів ГУНП в Харківській області №2002 від 28.12.2018, №671 від 26.04.2019, №839 від 24.05.2019, відповідно до яких з заробітної плати ОСОБА_1 стягнуто кошти та щодо невиплати коштів за несення служби в нічний час починаючи з 07.11.2015 року, дізнався в червні 2019 року після отримання виписки з заробітної плати.

Разом з тим позивачем в якості доказів в обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду уточнена позовна заява від 12.06.2019 року, заявлена ОСОБА_1 при розгляді Харківським адміністративним судом адміністративної справи №520/3634/19, яка не є належним доказом в розумінні ст.77 КАС України, який би підтверджував необізнаність позивача про порушення його прав.

Слід зауважити, що належним чином завірену копію виписки з заробітної плати ОСОБА_1 з зазначенням дати та обставин ознайомлення з випискою, на яку він посилається як на підставу визнання поважності причин строку звернення до суду, не надано.

За таких підстав, слід дійти висновку, що вимоги ухвали суду від 17.07.2019 року позивачем не усунуто.

Частинами 1, 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17.07.1997) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Тобто, як вбачається з аналізу викладених норм, особі гарантується право на звернення до суду.

Водночас, як зазначив Європейський суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа "Каменівська проти України"), "право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним, воно може бути обмеженим ... Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...".

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Олександр Волков проти України" в контексті порушення статті 6 Конвенції, зазначив, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (рішення від 22.10.1996 у справі "Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства" (Stubbings and Others v. the United Kingdom), пункт 51, Reports 1996-IV).

Отже, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежено, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Крім того, частиною 1 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

З позовної заяви позивача вбачається, що позовні вимоги про визнання незаконними дій Головного управління Національної поліції у Харківській області з 07.11.2015 року щодо невиплати коштів за несення служби в нічний час та позовні вимоги щодо скасування наказів про преміювання за квітень-травень 2019 року, грудень 2019 року не пов`язані між собою підставою виникнення. Доказів, які пов`язують між собою вказані позовні вимоги позивачем також не надані.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 5000 грн. та матеріальної шкоди у розмірі 6300 грн., то суд зазначає, що у відповідності до вимог п. 3 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Однак, позивачем не надано до суду доказів дотримання вищезазначених норм права та формування відповідного детального розрахунку заданої моральної та матеріальної шкоди з посиланням на відповідні докази.

Враховуючи, що позовні вимоги про скасування рішень направлені до органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, які завдали позивачу моральну та матеріальну шкоду, судовий збір відповідно до п.13 ч.2 ст.3 Закону України "Про судовий збір" не справляється.

Згідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, а саме: надати заяву про поновлення строку звернення до суду разом з належними доказами поважності причин його пропуску; вказати підстави, які пов`язують позовні вимоги стосовно визнання незаконними дій відповідача з 07.11.2015 року щодо невиплати коштів за несення служби в нічний час та позовні вимоги щодо скасування наказів про преміювання за квітень-травень 2019 року, грудень 2019 року; детальний розрахунок заданої моральної та матеріальної шкоди з посиланням на відповідні докази.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до п.1 ч.4 та ч. 5 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України у разі не усунення вищевказаних недоліків позовної заяви остання буде повернута позивачу. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Встановити строк для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст.160, 161, 169, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Продовжити строк залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування наказів, визнання дій протиправними, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Надати позивачу строк - п`ять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, а саме:

- надати заяву про поновлення строку звернення до суду разом з належними доказами поважності причин його пропуску;

- вказати підстави, які пов`язують позовні вимоги стосовно визнання незаконними дій відповідача з 07.11.2015 року щодо невиплати коштів за несення служби в нічний час та позовні вимоги щодо скасування наказів про преміювання за квітень-травень 2019 року, грудень 2019 року;

- детальний розрахунок заданої моральної та матеріальної шкоди з посиланням на відповідні докази

Роз`яснити заявнику, що в разі невиконання вимог ст. 161 КАС України відповідно до цієї ухвали позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Панченко