
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
29 липня 2019 року Справа 160/6933/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання незаконними рішення і дії та бездіяльність відповідача, відшкодування матеріальної (майнової, упущеної вигоди) і моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
23 липня 2019 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із вищезазначеним позовом, який був переданий судді 24 липня 2019 року, в якому заявлені вимоги:
1) визнати незаконними рішення та дії Відповідача (Міністерства Юстиції України) - які призвели до порушення Конституційного права позивача на захист прав справедливим судом та порушення Конституційного права позивача на безоплатну професійну правничу правову допомогу, і як наслідок призвели до порушення базових основоположних Конституційних прав і свобод позивача які визначені статтями 8, 1, 3, 9, 21, 22, 23, 64, 24, 25, 27, 28, частина 1,4 статті 32, частина 1,2 статті 34 та статей 33, 34, 41, 46, 48, 49, 55, 56, 59 Конституції України (254к/96-ВР) та визначені міжнародними договорами статей 4, 5, 9, 10, 12, 13, 15 «Конвенції про права осіб з інвалідністю» (995_g71) Конвенцію ратифіковано Законом України №1767-VІ від 16.12.2009 року та статті 6, 13, 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (995_004) ратифіковано Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року статтею 1,2 Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах (997_009) Редакція від 21.01.2006 Конвенцію ратифіковано від 10.11.1994 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах» № 240/94-ВР, частина 1 пункт 1) та частина 2 статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» від 02.06.2011 року (3460-VI) редакція від 04.11.2018 року;
2) визнати рішення і дії відповідача незаконними (Міністерство Оборони України) органу виконавчої державної влади України суб`єкта владних повноважень (їх посадовими і службовими особами) який порушив конституційні трудові права позивача визначені статей 38 Конституції УРСР (888-09)(від 20 квітня 1978 року), статей 40 Конституції СРСР (n0001400-77) від 07.10.1977 року та статті 43 Конституції України (254к/96-ВР), та визнати що відповідач використовує рабську примусову безоплатну працю (робота, труд), бо покладений на громадян обов`язок відбування (проходження) дійсної строкової військової служби в Радянській Армії чи Армії незалежної України відповідно до статті 65 Конституції України (254к/96-ВР), статті 29, 61 Конституції УРСР (888-09) (від 20 квітня 1978 року) та статтею 31, 63 Конституції СРСР (n0001400-77) від 07.10.1977 року - це є робота чи праця або труд, яка обирається вільно громадянином і людиною або на яку вільно погоджується позивач, та військовий або військовий будівельник - це є професія яка також вибирається чи обирається вільно людиною і громадянином відповідно до покликання і здібності та роду трудової діяльності, примусова та безоплатна праця (робота або труд) заборонена якщо в державі офіційно не оголошено воєнний стан, та людина і громадянин має права відмовитись від строкової дійсної служби в Радянській Армії чи Армії незалежної України відповідно до статей 43, 8, 1, 3, 9, 19, 21, 22, 23, 64, 65 Конституції України (254к/96-ВР) та статтям 34, 40, 63, 173 Конституції СРСР (n0001400-77) від 07.10.1977 року ((з урахуванням положень статей 1-9 Закону України «Про правонаступництво України» (1543-ХІІ), та Постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 року №1545-ХІІ „Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР")) які прямо вказують на те що людина і громадянин має право на працю - з оплатою праці відповідно до її кількості та якості і не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вибір професії, роду занять і роботи відповідно до покликання, здібностей, тому трудові права людини і громадянина не можуть бути порушені чи обмежені, крім випадків передбачених статтями 23, 64 Конституції України (254к/96-ВР) це лише під час війни та офіційно оголошеного воєнного стану можуть призвати служити в Армію примусово без вільної згоди громадянина і лише військового фахівця (запасу), бо це злочин посилати в бій не професійного військового фахівця, це безпосередньо витікає з тексту Конституції України (254к/96-ВР) та статей 1, 4, 17, 18, 53 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (995_004) редакція від 02.10.2013 року ратифіковано Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року»;
3) визнати дії і рішення відповідача (Міністерство Оборони України) незаконними які потягли за собою тяжкі наслідки, такі як нанесення шкоди здоров`ю і подальшому життю позивача, та позивач в наслідку цього став особою з інвалідністю яка отримана в період відбування (проходження) строкової дійсної служби в Радянської Армії (трудової Армії), та у наслідку чого позивачу нанесена матеріальна (майнова, упущена вигода) і моральна шкода;
4) визнати позивача репресованою особою яка зазнала репресій з мотивів та у формах, визначених у пункті 2) статті 1-2, пунктів 2), 3), 10), 22) статті 2 та пунктів 17), 22) статті 3 Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» від 17.04.1991 року (962-XII) редакція від 11.10.2018 року та статей 8, 19, 21, 22, 23, 64, 55, 124 Конституції України (254к/96-ВР) та частини 1 пункту 1) частини 2 статі 2, частина 1 та 2 статті 3 та статей 5, 6, 7 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року (2747-ІV) редакція від 04.11.2018 року та забезпечити спростування недостовірної інформацію про позивача в засобах масової інформації, відповідно до вимог частини 4 статі 32 Конституції України (254к/96-ВР);
5) визнати що відповідач (Комісія № 1 Комунального закладу "Обласного клінічного центру медико-соціальної експертизи Дніпропетровської обласної ради" Департаменту охорони здоров`я України Дніпропетровської облдержадміністрації) - не має компетенції встановлювати і визначати групу інвалідності позивачу людині і громадянину якому нанесено шкода здоров`ю в період відбування чи проходження строкової дійсної служби в рядах Радянської Армії або Армії України без урахування думки позивача з цього приводу, та добровільної згоди, тому що на території України не має в даному випадку незалежної медико-соціальної експертизи чи судмедекспертизи, бо непередбачено законодавством України і міжнародним законодавством щоб особа яка нанесла шкоду, сама визначала розмір нанесеної шкоди та розмір відшкодування за нанесену шкоду, та також позивач не укладав трудового договору і не заключав військового контракту (та як наслідок не давав згоду на механізм визначення розміру пенсії встановлений відповідачем, не давав мовчазну згоду, а також не за своєю власною добровільною згодою пішов служити в ряди Радянської Армії, а під примусом і загрозою позбавлення волі шляхом незаконного ув`язнення), де заздалегідь повинні бути прописані умови і визначений розмір щомісячної пенсії, у випадку інвалідності чи втрати здоров`я при виконанні трудових або військових обов`язків пов`язаних з відбуванням (проходженням) строковою дійсною службою в Радянської Армії, з посиланням на законодавства яким передбачено медико-соціальної експертиза якою встановлюється група інвалідності від якої буде залежить розмір щомісячної пенсії, та повідомлено яким законодавством буде встановлений фіксований розмір пенсії або компенсації у випадку отримання інвалідності людиною, самим роботодавцем відповідачем;
6) визнати рішення і дії відповідача незаконними (Комісії №1 Комунального закладу "Обласного клінічного центру медико-соціальної експертизи Дніпропетровської обласної ради" Департаменту охорони здоров`я України Дніпропетровської облдержадміністрації), а саме безпосередньо відмову встановити позивачу 1А групу інвалідності та зобов`язати відповідача доручити своєму відповідальному за це структурному підрозділу визнати - позивача особою з інвалідністю 1А групи яку встановити на строк - безстроково (довічно чи по-життєво), з зазначенням - захворювання «порушення опорно-рухомих функцій хребта отримано в наслідку травми хребта, після підняття надважких предметів в період відбування (проходження) дійсної строкової служби в трудовій Радянській Армії, та після проведеної операції на хребті по видаленню трьох між-хребтових гриж дисків та остистих відростків хребта поперекового відділу»;
7) визнати що відповідач (структурний підрозділ Пенсійний Фонд України) не має компетенції розраховувати або нараховувати, встановлювати і визначати розмір щомісячної пенсії - позивачу людині і громадянину яка є особою з інвалідністю отриманої в період відбування (проходження) строкової дійсної служби в рядах Радянської Армії або Армії України, тому що це непередбачено міжнародним законодавством і законодавством України щоб особа яка нанесла шкоду в даному випадку відповідач, сама визначала розмір нанесеної шкоди та розмір відшкодування за нанесену шкоду, також тому що позивач не укладав трудового договору і не заключав військового контракту (та як наслідок не давав згоду на механізм визначення розміру пенсії встановлений відповідачем, не давав мовчазну згоду, а також тому що не за своєю власною добровільною згодою пішов служити в ряди Радянської Армії, а під примусом і загрозою позбавлення волі шляхом незаконного ув`язнення), де заздалегідь повинні бути прописані умови і визначений розмір щомісячної пенсії, у випадку інвалідності працівника чи втрати здоров`я при виконанні трудових або військових обов`язків пов`язаних зі службою в Радянської Армії, з посиланням на законодавства яким передбачено обов`язкова медико-соціальної експертиза якою встановлюється група інвалідності від якої буде залежить розмір щомісячної пенсії, та повідомлено яким законодавством буде встановлений фіксований розмір пенсії або компенсації у випадку інвалідності самим роботодавцем відповідачем;
8) визнати що розмір щомісячної пенсії 1564 гривень позивача яку сплачує відповідач - не відповідає вимогам статей 46, 48 Конституції України (254к/96-ВР) з урахуванням вимог статей 8,1, 3, 21, 24, 25, 33, 27, 28, 49, 59 Конституції України (254к/96-ВР), бо розмір щомісячної пенсії позивача є недостатнім для життя і існування людини і громадянина України, негідним людської честі і гідності, такий що принижує людську честь та гідність, не задовольняє потреб і не відповідає потребам достатнього рівня життя позивача, включаючи достатнє харчування, одяг, житло відповідно до статей 46, 48 Конституції України (254к/96-ВР), що у наслідку тягне за собою порушення всіх основоположних Конституційних прав і свобод позивача визначених статтями 8, 1, 3, 21, 22, 23, 24, 25, 27, 28, частина 1, 4 статті 32, частина 1, 2 статті 34, статі 33, 41, 46, 47,48, 49, 50, 53, 55, 56, 59, 64 Конституції України (254к/96-ВР) (розрахунок потреб на календарний місяць і розрахунок щомісячного розміру щомісячної пенсії знаходиться в мотивувальній частині цієї позовної заяви сторінки 89 - 94);
9) визнати незаконними рішення і дії та бездіяльність відповідача (в особі його структурного підрозділу Нікопольського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровської області) який не сплачує позивачу, розрахований позивачем розмір щомісячної пенсії відповідно до вимог статей 46, 48 Конституції України (254к/96-ВР) та зобов`язати відповідача сплачувати позивачу, розрахований позивачем розмір щомісячної пенсії та одночасної компенсації матеріальної (майнової, упущеної вигоди) шкоди яку закладено в розмір щомісячної пенсії який позивачем одночасно розраховано з урахуванням вимог статей 8, 1, 3, 19, 21, 22, 23, 24, 25, 33, 27, 28, частина 1, 4 статті 32, частина 1,2 статті 34, та статей 41, 46, 48, 49, 55, 56, 59, 64, 60, 68 Конституції України (254к/96-ВР) та складає 24 725 (двадцять чотири тисячі сімсот двадцять п`ять) євро, вказує у євро бо гривня є нестабільною грошовою одиницею з постійною інфляцією вартості, відповідач може сплачувати у гривні, але за обмінним курсом до євро на момент виплати (розрахунок міститься в мотивувальній частині позовної заяви з 89 - 94 сторінки);
10) стягнути з відповідача (Міністерство Оборони України) за незаконні рішення і дії та бездіяльність службових і посадових осіб його структурного підрозділу - на користь позивача матеріальну (майнову) шкоду упущену вигоду за період який складає 30 років з 1989 року по теперішній час на момент подачі позовної заяви липень 2019 року у розмірі 1645 200 євро, яка позивачем розрахована, з урахуванням максимальної середньої заробітної плати у світі що складає 4 570 євро на момент звернення до суду, яку би міг заробляти в місяць позивач, якщо б позивачу не було нанесено шкоди його здоров`ю і подальшому життю, 4 570 євро х 12 (місяців) = 54 840 євро в рік, 54 840 євро х 30 (років) = 1 645 200 євро складає матеріальна (майнова, упущена вигода) шкода - з липня 1989 року по теперішній час на момент подачі позовної заяви липень 2019 року за період 30 років, яка може бути сплачена відповідачем за обмінним курсом у національній одиниці гривні на день виплати;
11) поновити Конституційні права і свободи людини позивача стягнувши з відповідача за незаконні рішення і дії та бездіяльність службових і посадових осіб його структурних підрозділів - на користь позивача моральну шкоду за нанесення шкоди здоров`ю і подальшому життю за період який складає 30 років з 1989 року по теперішній час на момент подачі позовної заяви липень 2019 року у розмірі який позивачем визначений і оцінений в розмірі 30 % від нанесеної йому матеріальної (майнової) шкоди упущеної вигоди, 1 645 200 : 10 х 3 = 493 560 євро складає моральна шкода з липня 1989 року по теперішній час на момент подачі позовної заяви липень 2019 року за період 30 років, яка може бути сплачена відповідачем за обмінним курсом у національній одиниці гривні на день виплати;
12) зобов`язати відповідача доручити його структурному підрозділу Нікопольському відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровської області виконати вимоги пункту е) частини 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (1788-ХІІ) від 12.06.1991 року - зарахувати до стажу роботи позивача, увесь час який позивач був непрацездатним починаючи з 30.11.1989 року та по теперішній час 2019 рік, про що повинен бути зроблений відповідний запис у трудовій книзі позивача;
13) визнати незаконними дії і рішення та бездіяльність відповідача, бо саме відповідач відповідає за внутрішню і соціальну, правову політику захисту громадян і людини відповідно до статті 1, 3, 19, 113, 116 Конституції України (254к/96-ВР) з урахуванням частини 1 статті 8 Конституції України (254к/96-ВР), тому що в Україні є лише єдина державна влада відповідно до статті 6 Конституції України (254к/96-ВР) якою визначено, що: державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Таким чином судовий орган влади не є незалежним, бо саме відповідач сплачує заробітну плату і пенсії суддям та наймає на роботу відповідно до статей 130, 131 Конституції України (254к/9б-ВР). На території України повинен існувати незалежний суд і незалежні судді відповідно до статті 129 Конституції України (254к/96-ВР) яка говорить про те що: суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права, (основними засадами судочинства є: 1) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;), який розглядає справи пов`язані зі злочинами скоєними державною владою України проти громадян України і людини, в якому судді є громадянами інших Європейських країн, крім країн колишніх членів СРСР - бо службові і посадові державних влад цих країн є співучасниками злочинів. Європейський суд з прав людини не знаходиться на території України, а од же є недоступним, та діє з порушенням конституційних прав і свобод громадян України і людини, бо кожен має право бути присутнім в залі суду захищаючи особисто свої права і свободи незалежно від майнового стану, незалежно від стану свого фізичного здоров`я чи з іншої причини, бо права людини і громадянина не можуть бути обмежені та не є вичерпним відповідно до статей 8, 1, 21, 24, 22, 23, 64 Конституції України (254к/96-ВР). Зобов`язати Відповідача продовж одного календарного місяця розробити і подати відповідний законопроект до Верховної Ради, в якому повинно бути зазначено строк утворення суду не більш півроку, після прийняття закону.
Відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктами 2 та 5 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються, в тому числі:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Так, в позовній заяві позивачем зазначений єдиний відповідач - Кабінет Міністрів України, але позовні вимоги пред`явлені до наступних суб`єктів: Міністерства юстиції України, Міністерства оборони України, Комісії № 1 Комунального закладу "Обласного клінічного центру медико-соціальної експертизи Дніпропетровської обласної ради" Департаменту охорони здоров`я України Дніпропетровської облдержадміністрації, Пенсійного фонду України, Нікопольського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровської області.
Таким чином, позивачу слід звернутися до суду з уточненою позовною заявою, в якій зазначити також в якості відповідачів - Міністерства юстиції України, Міністерства оборони України, Комісії № 1 Комунального закладу "Обласного клінічного центру медико-соціальної експертизи Дніпропетровської обласної ради" Департаменту охорони здоров`я України Дніпропетровської облдержадміністрації, Пенсійного фонду України, Нікопольського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровської області або уточнити зміст позовних вимог щодо Кабінету Міністрів України.
Крім того, відповідно до ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно абзацу 1 ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно із ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч.2 ст.4 зазначеного Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за позов майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 9605 грн.
Законом України "Про Державний бюджет на 2019 рік" від 23.11.2018 року № 2629-VIII, станом на 1 січня 2019 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 1 921 гривні.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено шість вимог немайнового характеру, отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимоги немайнового характеру у розмірі 768,40 грн. * 6 = 4 610,40 грн. (до Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України, Міністерства оборони України, Комісії № 1 Комунального закладу "Обласного клінічного центру медико-соціальної експертизи Дніпропетровської обласної ради" Департаменту охорони здоров`я України Дніпропетровської облдержадміністрації, Пенсійного фонду України, Нікопольського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровської області).
Крім того, позивачем заявлені дві вимоги майнового характеру про стягнення на його користь матеріальної шкоди 1 645 200 євро + та компенсації моральної шкоди 493 560 євро = 2 138 760 євро (позовні вимоги 10 та 11).
Таким чином, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 4 610,40 грн. за немайнові вимоги + 9 605 грн. за майнові вимоги = 14 215,40 грн.
Водночас, судовий збір позивачем не сплачено. При цьому разом з позовною заявою позивачем було заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, у зв`язку з тим, що у нього недостатній розмір щомісячної пенсії, який дорівнює 1 564 грн. у місяць та від сплати всіх будь яких судових витрат, мит, судових зборів, включаючи витрат на інформаційне забезпечення, витрат пов`язаних з викликом до суду свідків захисту, експертів, сплату за судові експертизи та інших витрат пов`язаних з розглядом його звернення справедливим судом по суті, який вирішить юридичний спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру, відповідно до вищезазначеного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі зокрема у разі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору". Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.
Подаючи до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору, позивач на підтвердження свого тяжкого матеріального стану надав довідку про доходи №4517 6556 4555 5518 року відповідно до якої сума пенсії позивача за період з 01.01.2019 року по 01.07.2019 року складає 10 644,40 грн., інших документів на підтвердження скрутного матеріального становища, позивачем не надано.
Надаючи оцінку наданої позивачем довідки, суд зазначає, що не може прийняти її як доказ скрутного матеріального стану позивача, оскільки з наданих документів не вбачається сума отриманого позивачем сукупного доходу за попередній календарний рік.
За викладених обставин, відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову, у зв`язку з чим, клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст.161 КАС України, а тому згідно з ч.1 ст.169 КАС України вона підлягає залишенню без руху, з наданням позивачеві строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання незаконними рішення і дії та бездіяльність відповідача, відшкодування матеріальної (майнової, упущеної вигоди) і моральної шкоди - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом:
-звернутися до суду з уточненою позовною заявою, в якій зазначити також в якості відповідачів - Міністерства юстиції України, Міністерства оборони України, Комісії № 1 Комунального закладу "Обласного клінічного центру медико-соціальної експертизи Дніпропетровської обласної ради" Департаменту охорони здоров`я України Дніпропетровської облдержадміністрації, Пенсійного фонду України, Нікопольського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровської області або уточнити зміст позовних вимог щодо Кабінету Міністрів України;
-надання оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі 14 215,40 грн. за наступними банківськими реквізитами: отримувач УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код ЄДРПОУ (отримувача) 37989253; рахунок 34316206084014; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; код бюджетної класифікації доходів 22030101.
Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя К.С. Кучма
Судове рішення № 83462901, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 29.07.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/6933/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: