Постанова № 83462621, 05.08.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2019 року м. Київ №АМ-1/18/320/767/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення від 05.08.2019 р. № АМ-1/18/320/767/19, складений судовим розпорядником Київського окружного адміністративного суду Бровчук Ю.В., про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Корольова Московської області Російська Федерація, громадянки України, працюючої в адвокатському об`єднанні «Бауман Кондратюк » на посаді адвоката, раніше не судимої, такої, що не притягалася раніше до адміністративної відповідальності, має на утриманні неповнолітню дитину- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; особа правопорушниці зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , назвати місце фактичного проживання відмовилась; встановлена на підставі паспорту серії НОМЕР_1 , виданого Жовтоводським МС ГУ ДМС України в Дніпропетровській області 20.07.2015 р., за частиною першою статті 185-3 КУпАП,

в с т а н о в и в:

05.08.2019 р., під час розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до ГУ ДФС у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень, адвокат ОСОБА_1, яка представляє інтереси позивача, систематично допускала некоректну поведінку: вигукувала з місця без дозволу головуючого; не підкорялася розпорядженням суду, зокрема в частині припинення тиску на свідка з метою одержання потрібної для неї відповіді; зухвало вступала в суперечки із судом, реагуючи таким чином на ґрунтовні зауваження судді; спровокувала своєю неправомірною поведінкою у засіданні обурення представника відповідача, що утворило конфліктну ситуацію. Незважаючи на неодноразові заклики суду припинити порушення встановлених в суді правил, які визначені КАСУ, поводила себе у судовому засіданні на власний розсуд, не дотримуючись порядку вчинення процесуальних дій.

З огляду на що, суд зазначає, що положеннями ст.ст.44, 47 КАСУ учасники судового процесу наділяються конкретним обсягом прав. Натомість, крім прав, на учасників процесу процесуальним законом покладаються і обов`язки, в тому числі і щодо виявлення поваги до суду та інших учасників судового процесу. Учасник процесу повинен утримуватись від дій, які в той чи інший спосіб можуть вплинути на суд та на прийняття ним рішення.

Адвокат ОСОБА_1, сприймаючи свою роль в адміністративному процесі не як особи, яка покликана надавати правову допомогу, а як важіль впливу у незаконний спосіб на суд, з метою досягнення мети - одержання позитивного рішення на користь ОСОБА_4 , вчинила дії, які розцінені судом як прояв очевидної зневаги до суду, у присутності інших учасників процесу та свідка.

Аналіз положень ст.44 КАСУ у взаємозв`язку із Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дає підстави для висновку, що адвокат як учасника справи, повинен забезпечувати високий рівень культурної поведінки, поводити себе гідно, тактовно, по можливості зберігати самоконтроль і витримку, як у своїй професійній діяльності, так і в приватному житті.

Крім того, суд вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що повага до суду є чинником належного функціонування правової держави. Закон вимагає від учасників процесу, або присутніх у судовому засіданні осіб, наявність поваги до суду як одного із інститутів державної влади. Оскільки за останні роки в Україні все більш набуває свого поширення публічна демонстрація такої форми правового нігілізму як прояв неповаги до суддів, та суду зокрема, розповсюдженість означеного негативного явища, що обумовлює неможливість виконання судовою владою своїх функцій у повному обсязі, Радою суддів України 04.11.2016 було прийнято рішення № 74, яким затверджені Рекомендації щодо притягнення до відповідальності за неповагу до суду учасників процесу, в яких підкреслено, що в результаті вчинення діянь, що посягають на авторитет судової влади, фактично нівелюється принцип всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи будь-якої категорії. У загальному підсумку поширення прояву неповаги до суду, уникнення винними особами юридичної відповідальності за вчинення такого правопорушення, унеможливлює забезпечення права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За приписами ч.1 ст.185-3 КУпАП, неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 198 КАСУ визначені обов`язки присутніх в залі судових засідань, до кола яких відносяться і утримання від будь-яких дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених в суді правил. "Встановленими в суді правилами" не допускається суперечки з судом, невиправдано груба та зневажлива поведінка учасника процесу, ігнорування розпоряджень та зауважень головуючого.

Конституція України у статті 129 прямо передбачає, що за неповагу до суду й судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності. Зазначена конституційна норма у повному обсязі кореспондується із вимогами статті 50 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до змісту якої прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, тягне за собою відповідальність, установлену законом. Судова влада займає особливе місце в системі державної влади. Незалежний, сильний, авторитетний та захищений суд це одна із домінант демократичного суспільства, а повага до судової влади є запорукою стабільності правової держави, тому, формування в громадській думці переконання в правоті, незалежності та об`єктивності суду має прямим наслідком встановлення стабільності та спокою у державі.

Необхідність підтримки авторитету суддів передбачена також законодавством низки європейських країн і міжнародними документами про права людини. Стаття 10 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює "обмеження непорушності цінності демократії" , - свободу вираження поглядів, в тому числі "для підтримання авторитету і неупередженості судових органів". В контексті викладеного, суд зауважує, що не може йти мови про підвищення авторитету судової влади, коли адвокат у присутності інших учасників процесу відкрито виявляє очевидне зневажливе ставлення до неї.

Такі дії, не можуть залишитись поза увагою суду та потребують відповідного реагування.

Надаючи правової оцінки діям правопорушниці, суд зазначає таке: об`єктом порушення у даному випадку є суспільні відносини, врегульовані нормами адміністративного права. Тобто, суспільні відносини у сфері громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, та/або установлений порядок управління.

Об`єктивною стороною правопорушення є зовнішнє виявлення особи свого відношення до встановленого законом порядку, яка допустила неповагу до суду та встановлених в судів правил шляхом повного ігнорування зауважень головуючого, невиконання розпоряджень суду та вчинення перепалки у судовому засіданні. Отже, об`єктивна сторона правопорушення полягала у невиконанні представником позивача вимог ч.1 ст.198 КАСУ.

Суб`єктивна сторона виявилась у свідомому систематичному винному прояві протиправної поведінки.

Суб`єкт даного правопорушення становить учасник адміністративної справи - адвокат ОСОБА_1, вина якої підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 05.08.2019 р. №АМ-1/18/320/767/19, поясненнями представника відповідача Левчука С.М. та свідка ОСОБА_6 .

Одночасно, суд не приймає до уваги пояснення позивача ОСОБА_4 , оскільки він безпосередньо зацікавлений у вирішенні даної справи, з адвокатом ОСОБА_1 у нього укладений договір про надання правової допомоги, тому вплив на суд, який здійснює адвокат з метою одержання позитивного рішення на користь позивача, має для позивача конкретне матеріальне значення.

Те саме стосується і особи- вільного слухача ОСОБА_7 , яка є бухгалтером та працює у позивача, тобто знаходиться у прямій матеріальній залежності від нього.

На противагу вказаним поясненням, пояснення представника відповідача, який виконує службові функції в одній із багаточисленних справ та у будь-якій спосіб не пов`язаний виконуваною роботою з прийнятим рішенням суду, такі пояснення є об`єктивними та неупередженими.

Таким чином, дії ОСОБА_1 судом кваліфіковані за ч.1 ст. 185-3 КУпАП. У своїх поясненнях остання свою провину заперечувала та пояснила позицію нереалізованим на момент допущення правопорушення правом долучити до справи додаткові докази, які не були заявлені під час підготовчого судового засідання.

При накладенні адміністративного стягнення судом враховується характер скоєного правопорушення, ступінь вини порушниці, її майнове положення, обставини, що обтяжують відповідальність - умисний та зухвалий характер вчинених дій та невизнання вини. Пом`якшуючі обставини: особа раніше не піддавалась адміністративній відповідальності.

Враховуючи зазначене, суд знаходить за необхідне накласти на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Згідно ч. 1 ст. 27 КУпАП, штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян і посадових та юридичних осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Керуючись ст.ст. 24 ч.1, 27, 40-1 ч.1, 185-3 ч. 1; 284 ч.1 п.1 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в :

1. Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185-3 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 550 (дві тисячі п`ятьсот п`ятьдесят) грн.

Постанова, в силу положень ст.221-1 КУпАП, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Брагіна О.Є.