Рішення № 83462474, 02.08.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2019 року м. Житомир справа № 240/628/19

категорія 112030100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хорошівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Хорошівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у якому просив:

- дії відповідача у відмові зарахувати стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), а саме 13 років 22 дні служби в органах внутрішніх справ України на посадах оперативно-начальницького складу, що с роботою в галузі право на відставку судді та перерахувати пенсію державного службовця на утримання довічного грошового утримання судді, визнати незаконним та зобов`язати відповідача вчинити такі дії.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 06.12.2018 звернувся з заявою до відповідача з вимогою зарахувати до стажу період роботи, який надає право на відставку судді, період роботи зазначений у доповнені та переоформити пенсію державного службовця на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді.

Однак, листом від 15.12.2018 № Б-62, відповідач відмовив у задоволенні заяви, посилаючись на ст. 141. Закону України "Про судоустрій та статус суддів" перераховуваними посадами що дають право на щомісячне довічне грошове утримання.

Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернувся до суду з даним позовом.

Справа розглядається в у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачем на адресу суду було надіслано відзив на позовну заяву за змістом якого він просив відмовити у задоволенні позову з посиланням на те, що позбавлений можливості зарахувати до стажу судді позивача період його служби в органах внутрішніх справ, оскільки позивач не працював слідчим.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , працював на посаді судді та заступника голови Червоноармійського районного суду Житомирської області з 30.07.1996 на підставі наказу № 405 від 23.07.1996 Управління юстиції Житомирської області і був звільнений з посади наказом №34-к від 05.05.2009 в.о. голови Червоноармійського районного суду Житомирської області у зв`язку з досягненням 65 років.

Стаж його роботи на посаді судді становить 12 років 10 місяців та 5 днів.

На даний час ОСОБА_2 перебуває на обліку в Хорошівському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області і отримує пенсію в розмірі 90 % від заробітної плати, відповідно до Закону України "Про державну службу".

06.12.2018 ОСОБА_2 звернувся з заявою до відповідача з вимогою зарахувати до стажу період роботи, який надає право на відставку судді, період роботи зокрема, 12.06.1982 до 02.02.1995 службу в ОВС України на посадах оперативно-начальницького складу, що є роботою в галузі права, становить 1 2 років 7 місяців 20 днів., та з 02.01.1996 по 04.061996 дізнавач Червоноармійського РВ УВС України, що становить 5 місяців 2 дні та переоформити пенсію державного службовця на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді.

Однак, листом від 15.12.2018 № Б-62, відповідач відмовив у задоволенні заяви, посилаючись на ст. 141. Закону України "Про судоустрій та статус суддів" перераховуваними посадами що дають право на щомісячне довічне грошове утримання.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд звертає увагу на те, що при призначенні (обранні) суддів на посаду вперше до кандидатів на посади суддів застосовувалися різні вимоги, які діяли на момент такого призначення (обрання).

Так, на час призначення та обрання безстроково позивача на посаду судді діяв Закон України "Про статус суддів" № 2862-ХІІ від 15 грудня 1992 року (далі по тексту - Закон України № 2862-XII).

Відповідно до ст.137 Закону №1402-VIII (в редакції, яка діє з 05 серпня 2018 року) до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Відповідно до абз.4 п.34 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII за суддями, призначеними чи обраними на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігається визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Системний аналіз вказаної норми у її взаємозв`язку з абз.4 п.34 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII, дає підстави для висновку, що у зв`язку з набранням чинності Законом №2509-VIII, яким внесено зміни до ст.137 Закону №1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Зазначена норма пов`язує визначення законодавства, яке регулює питання обчислення стажу роботи на посаді судді, із часом призначення чи обрання суддею.

Водночас, ч.1 ст.7 Закону №2862-ХІІ, яка була чинною на час обрання позивача на посаду судді, визначалось, що суддею міг бути громадянин України, який мав стаж роботи в галузі права не менш як два роки.

З огляду на зазначене, право на зарахування стажу роботи в галузі права два роки мають судді, яких було призначено на посаду судді вперше згідно з вимогами, встановленими Законом №2862-XII на день їх обрання.

Наведене свідчить про наявність у позивача права на зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку додатково двох років роботи в галузі права.

Згідно з ч.4 ст.43 Закону України № 2862-XII (в редакції на час обрання позивача на посаду судді безстроково) До стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Частиною 6 статті 44 Закону України № 2862-XII (в редакції на час обрання позивача на посаду судді безстроково) визначено, що для суддів судів загальної юрисдикції до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, крім часу роботи на посадах суддів, зараховується час роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги.

Суд наголошує, що дійсно вказаними нормами передбачається можливість зарахування до стажу судді періодів роботи в органах внутрішніх справ, проте не усіх, а виключно на посадах слідчих.

З огляду на те, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що позивач при службі в органах внутрішніх справи не обіймав посаду слідчого, то відсутні підстави для зарахування усього періоду його служби в ОВС до стажу судді.

Водночас, наявні підстави для зарахування до стажу судді до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку додатково двох років роботи в галузі права.

Що стосується посилання позивача на позицію Верховного Суду викладену у постанові від 09.11.2018 по справі №537/218/17, то суд не приймає її до уваги та не може застосувати до спірних правовідносин, оскільки суду не доведено, що позивач при службі в ОВС працював на посадах слідчих.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на наведені обставини та норми законодавства, які їх регулюють, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 971 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Хорошівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Древлянська, 1, смт. Хорошів, Хорошівський район, Житомирська область,12101, кд ЄДРПОУ 41246794) про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Хорошівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до стажу роботи на посаді судді ОСОБА_2 , що дає право на відставку додатково двох років роботи в галузі права

Зобов`язати Хорошівське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до стажу роботи на посаді судді ОСОБА_2 , що дає право на відставку додатково двох років роботи в галузі права.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева