Рішення № 83462267, 06.08.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1875/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Волинської митниці ДФС (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA205110/2019/000133/2 від 13.02.2019.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 прийнято позову заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача були відсутні правові підстави визначати митну вартість товару за резервним методом, оскільки митну вартість товару автомобіля марки VOLKSWAGEN модель CADDY номер кузова НОМЕР_1 , 2016 р.в., було обґрунтовано зазначено за фактично сплаченою ціною, визначеною фактурою, тобто за основним методом. Позивач вважає рішення відповідача про коригування митної вартості товару незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує законні права та інтереси позивача.

15.07.2019 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому Волинська митниця ДФС вказала, що коригування митної вартості товару здійснено відповідно до положень статей 54-57 Митного кодексу України, у зв`язку із виявленням розбіжностей у документах, що підтверджують митну вартість товару та спрацювання одночасно декількох профілів ризику. Після проведення консультацій із декларантом щодо вибору методу визначення митної вартості товару, таку вартість було скориговано із застосуванням резервного (6) методу. При цьому, декларанту роз`яснено про можливість випуску задекларованого товару у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України. Позивач 14.02.2019 повторно подав відповідачу митну декларацію із обраним самостійно методом визначення вартості товару - резервним (у лівому підрозділі графи 43 проставлено «6», у графі 45 визначено вартість товару - 396 668,40 грн., що є еквівалентом 12 950 євро), автомобіль було випущено у вільний обіг з наданням гарантій. Строк гарантійних зобов`язань було визначено по 12.05.2019, проте протягом вказаного строку позивач до митниці щодо надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості не звертався, рішення про коригування митної вартості не оскаржував, що свідчить про те, що він погодився з вказаною у рішенні митною вартістю, визначеною за резервним методом. Даний позов подано після завершення строку дії гарантійних зобов`язань, при цьому вказана фінансова гарантія реалізована до бюджету. Із наведеного слідує, що декларант самостійно обрав резервний метод визначення митної вартості товару.

На підставі наведеного відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у їх задоволенні відмовити.

Одночасно з відзивом представник відповідача подав до суду клопотання, в якому просив здійснити розгляд справи з повідомленням сторін.

Відповідно до приписів частин п`ятої та шостої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік справ незначної складності. Відповідно до пункту 10 вказаної норми справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною четвертою статті 257 КАС України встановлено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Дана адміністративна справа не підпадає під вказаний перелік.

Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому, беручи до уваги, що відповідачем було надано суду та позивачу відзив на адміністративний позов з достатніми доказами, суд не вбачав підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, які беруть участь у справі.

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

З метою поміщення у митний режим імпорту легкового автомобіля марки VOLKSWAGEN модель CADDY номер кузова НОМЕР_1 , вживаний, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм 1968 см куб., потужність - 75, тип кузова - універсал, рік виготовлення - 2016, призначення - пасажирський для використання по дорогах загального значення, кількість місць - 7, категорія - ТЗ-М1, колісна формула - 4х2 (далі - транспортний засіб, ТЗ) ПП «Респект Брок» в інтересах ОСОБА_1 04.02.2019 подав до органу доходів і зборів митну декларацію №UA205090/2019/017290 із зазначенням митної вартості автомобіля 37 000 польських злотих (PLN), визначену за першим методом - за ціною договору.

До митної декларації додано: рахунок - фактуру (інвойс) від 10.11.2019 № 83/18, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA 205010/2019/310577 від 14.01.2019, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № WX923015 від 24.03.20171, банківський платіжний документ, що стосується товару - квитанція від 04.02.2019, декларацію про походження товару № 83/18 від 10.11.2018, інші некласифіковані документи: довідку від 04.02.2019, фото від 01.02.2019, паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України від 19.01.2017 № НОМЕР_2 , паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України від 27.04.2019 НОМЕР_5 (а. с. 11).

За вказаною митною декларацією відбулось спрацювання профілів ризику: 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів» із поясненням - митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу ДФС для визначення митної вартості за VIN кодом НОМЕР_3 , валюта - EUR, вартість - 12950.

У зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості товарів не містили усіх відомостей, що підтверджують усі числові значення складових митної вартості товарів, містили розбіжності, а також у зв`язку із спрацюванням профілів ризику, Волинська митниця ДФС запропонувала позивачу протягом 10 днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості ТЗ: банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за товар; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; митну декларацію країни відправлення; якщо здійснювали страхування - страхові документи, інші документи, що містять відомості про страхування; транспортні перевізні документи, що містять відомості про вартість перевезення; інші додаткові документи для підтвердження заявленої позивачем митної вартості.

Позивач подав до митниці лише висновок експерта від 30.01.2019 № 10-19, проте не надав звіт до висновку експерта, який відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2009 № 1335/8/1159.

Листом від 12.02.2019 митний брокер позивача повідомив Волинську митницю ДФС щодо неможливості надання додаткових документів та просив випустити товар у вільний обіг під гарантійні зобов`язання - грошову заставу. З визначеною митним органом митною вартістю не погодився.

Не погодившись із митною вартістю товару, визначеною декларантом, 13.02.2019 Волинська митниця ДФС прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA205110/2019/000133/2, згідно із якого вартість задекларованого автомобіля скориговано органом доходів і зборів за шостим методом визначення митної вартості та після коригування митна вартість автомобіля склала 55 347,00 польських злотих (PLN).

У зв`язку із прийняттям вказаного рішення Волинською митницею ДФС також було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 205110/2019/00132, в якій зазначено, що митне оформлення можливе за умови застосування рішення про визначення митної вартості товару № UA205110/2019/000133/2 від 13.02.2019.

14.02.2019 для здійснення митного контролю та митного оформлення ПП «Респект Брок» в інтересах позивача до Волинської митниці ДФС подана нова електронна митна декларація типу ІМ-40 № UA205090/2019/024796 на автомобіль марки VOLKSWAGEN модель CADDY номер кузова НОМЕР_1 .

Відповідачем товар було випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України, до 12.05.2019.

Надаючи правову оцінку співному рішенню суб`єкта владних повноважень, суд керується наступними приписами чинного законодавства.

Відповідно до пунктів 37.1, 37.2 статті 37 Податкового кодексу України (далі - ПК України) підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов`язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Статтею 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 (далі -МК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до статті 49 вказаного Кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За приписами частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У пунктах 1 та 4 частини четвертої статті 54 МК України зазначено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої цієї статті орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно із частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Отже, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів: 1) визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи 2) приймає письмове рішення про її коригування, а також 3) випускає у вільний обіг товари, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, а у разі незгоди - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій.

Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Частиною другою статті 310 розділу X Митного кодексу України передбачено, що фінансові гарантії надаються: 1) у вигляді документа (викладеного в письмовій або електронній формі зобов`язання гаранта сплатити визначені суми митних платежів на вимогу органу доходів і зборів); 2) у вигляді внесення декларантом, уповноваженою ним особою, перевізником або гарантом грошової застави на відповідний рахунок органу доходів і зборів.

Згідно із частиною сьомою статті 307 МК України вивільнення (повернення) фінансової гарантії здійснюється не пізніше двох годин після отримання відповідним органом доходів і зборів підтвердження фактичного виконання зобов`язань, забезпечених гарантією, а згідно з пунктом 4 частини одинадцятої статті 311 МК України підтвердженням фактичного виконання зобов`язань, забезпечених гарантією, є виконання зобов`язання із сплати митних платежів у разі коригування митної вартості відповідно до розділу III цього Кодексу.

З аналізу наведених норм слідує, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи із рішенням про збільшення митної вартості товару, окрім сплати митних платежів із заявленої в декларації митної вартості, декларант або уповноважена ним особа гарантують сплату «донарахованої» різниці митних платежів, розрахованих з митної вартості, визначеної органом доходів і зборів.

Частинами восьмою - дев`ятою статті 55 МК України передбачено, що протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Як установлено судом позивач ОСОБА_1 через свого представника ПП «Респект Брок» 14.02.2019 подав до митного органу оновлену митну декларацію типу ІМ-40 № UA205090/2019/024796 для розмитнення транспортного засобу.

На переконання суду, дослідження відомостей із відповідних граф митних декларацій є необхідним для правильного вирішення спору, зокрема для висновку про те, погодився чи не погодився декларант із скоригованою митним органом митною вартістю. Останнє, в свою чергу, має значення для висновку про те, чи продовжує існувати між сторонами правовий спір. У випадку, якщо спір між сторонами вичерпано внаслідок погодження декларанта із митною вартістю, визначеною митним органом, у задоволенні позову про скасування рішення про коригування митної вартості слід відмовити.

При цьому, суд виходить із такого.

Відповідно до частин першої та другої статті 263 МК України митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.

У разі відмови у прийнятті митної декларації або в митному оформленні товарів, у тому числі у зв`язку з прийняттям органом доходів і зборів рішення про коригування митної вартості товарів нова митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, не пізніше 10 робочих днів з дати такої відмови, якщо товари протягом зазначеного часу не розміщено на складі тимчасового зберігання чи на складі органу доходів і зборів.

Отже, у випадку прийняття органом доходів і зборів рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа не пізніше 10 робочих днів з дати прийняття такого рішення подає нову митну декларацію .

Правила заповнення граф митних декларацій на бланках єдиного адміністративного документа форми МД-2 (далі - ЄАД), додаткових аркушів до нього форми МД-3, специфікації форми МД-8, порядок унесення відомостей до доповнення форми МД-6, випадки застосування специфікації, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів МД форм МД-2, МД-3, МД-6, МД-8.П визначає Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України №651 від 30.05.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684 (далі - Порядок № 651).

Відповідно до глави 2 розділу ІІ «Заповнення граф митних декларацій» Порядку № 651 графа 43 «Метод визначення вартості» заповнюється в разі заявлення товарів у митний режим імпорту або в інший, відмінний від митного режиму імпорту, митний режим, зі справлянням митних платежів. У лівому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався. У разі наявності чинного рішення про коригування митної вартості товарів у правому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом.

Із змісту наведених положень слідує, що у графі 43 нової митної декларації декларант (уповноважена особа) зазначає два порядкових номери методів визначення митної вартості, що використовувалися, а саме: у лівому підрозділі - порядковий номер методу визначення митної вартості, який застосовано декларантом або уповноваженою ним особою, а у правому підрозділі - порядковий номер методу визначення митної вартості, який застосований митним органом у прийнятому рішенні про коригування митної вартості товарів.

Порядок № 651 також передбачає, що у графі 45 «Коригування» зазначається у валюті України заявлена митна вартість товару.

Графа 47 «Нарахування платежів» заповнюється у разі сплати (необхідності застосування заходів забезпечення сплати відповідно до розділу X Митного кодексу України) митних платежів та/або сплати за МД єдиного збору, що справляється в пунктах пропуску через державний кордон України, та/або сплати плати.

При оформленні МД у разі прийняття рішення про коригування митної вартості товарів у випадку, передбаченому статтею 55 Митного кодексу України, відображення сум митних платежів здійснюється у графі 47 окремими рядками, а саме:

митні платежі, нараховані згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, що підлягають сплаті до державного бюджету;

митні платежі, нараховані згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

різниця між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, сплата якої забезпечується шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Графа В «Подробиці розрахунків» заповнюється у разі сплати (застосування заходів забезпечення сплати відповідно розділу X Митного кодексу України) митних платежів та/або сплати єдиного збору та/або сплати плати. У графі зазначаються зокрема: код виду платежу відповідно до класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами; загальна сума платежу за цим кодом, що включає в себе суми відповідного платежу за ЄАД і кожним додатковим аркушем МД, що підлягає перерахуванню до державного бюджету, або на яку надано забезпечення сплати митних платежів; у разі забезпечення сплати митних платежів шляхом надання гарантом фінансової гарантії у вигляді документа зазначається код за ЄДРПОУ гаранта та номер (номери) відповідних гарантійних документів (можуть зазначатись у графі посадовою особою митного органу при електронному декларуванні - в електронній МД, а у МД на паперовому носії - від руки з подальшим унесенням цих відомостей до електронної копії МД).

Відповідно до Класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» № 1011 від 20.09.2012, код виду надходжень «121» позначає надходження «мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами», код виду надходжень «185» позначає надходження «акцизний податок з товарів, ввезених на митну територію України фізичними особами» та код виду надходжень «128» позначає надходження » податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України фізичними особами».

Спосіб сплати вказаних митних платежів також позначається відповідним кодом розрахунку згідно Класифікатора способів розрахунків, який затверджено наказом Міністерства фінансів України №1011 від 20.09.2012.

Так, сплачені декларантом митні платежі (виходячи з митної вартості, визначеної декларантом) показуються з кодами розрахунку "01» (безготівкова форма сплати), "02» (готівкова форма сплати), «15» , «72» , «91» або «92» , а різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом (в разі внесення грошової застави на відповідний рахунок митного органу), зазначається з кодом розрахунку «55» .

Враховуючи наведені правила заповнення митної декларації, орган доходів і зборів при здійсненні перевірки нової митної декларації може встановити наявність чи відсутність рішення про коригування митної вартості товару та погодження декларанта (уповноваженої особи) із митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, або непогодження із такою митною вартістю, вказаною у рішенні про коригування митної вартості, а також застосування декларантом чи уповноваженою ним особою порядку узгодження митної вартості, визначеної частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України, шляхом 1) проставлення відповідних відміток у лівому та правому підрозділах графи 43 «Код МВВ» митної декларації та 2) надання декларантом гарантії шляхом забезпечення сплати різниці між самостійно визначеною сумою митних платежів та сумою митних платежів, що нарахована митним органом та проставлення відповідних відміток у графах 47 «Нарахування платежів» та В «Подробиці розрахунків» митної декларації.

Як було установлено, 04.02.2019 ОСОБА_1 через свого представника ПП «Респект Брок» подав до Волинської митниці ДФС митну декларацію № UA205090/2019/017290 на ТЗ.

За результатами дослідження вказаної декларації, судом установлено:

1) у графі 12 «Відомість про вартість» зазначено - 273 795,63 грн.;

2) у лівому підрозділі графи 43 «Код МВВ» - «1» ;

3) у графі 45 «Коригування» зазначено - 273 795,63 грн.;

4) у графі 47 «Нарахування платежів» містяться позначки про сплату видів надходжень до бюджету за кодами 121, 185, 128 та спосіб здійснення таких розрахунків за кодом «02» .

Однак, 14.02.2019 ОСОБА_1 через свого представника ПП «Респект Брок» подав нову митну декларацію на цей же товар № UA205090/2019/024796, за результатами дослідження якої судом установлено:

1) у графі 12 «Відомість про вартість» зазначено - 396 668,40 грн.;

2) у лівому підрозділі графи 43 «Код МВВ» - «6» (тобто резервний);

3) у графі 45 «Коригування» зазначено 396 668,40 грн.;

4) у графі 47 «Нарахування платежів» містяться позначки про сплату видів надходжень до бюджету за кодами 121, 185, 128 та спосіб здійснення таких розрахунків за кодом «02» .

Окрім цього, нова митна декларація № UA205090/2019/024796 від 14.02.2019 не містить:

1) у правому підрозділі графи 43 «Код МВВ» порядкового номеру методу визначення митної вартості, який застосований митним органом у прийнятому рішенні про коригування митної вартості товарів;

2) в окремих рядках графи 47 відображення сум: а) митних платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, що підлягають сплаті до державного бюджету; б) митних платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; в) різниці між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, сплата якої забезпечується шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України;

3) у графі В «Подробиці розрахунків» відомостей про забезпечення сплати митних платежів шляхом надання гарантом фінансової гарантії у вигляді документа та зазначення коду за ЄДРПОУ гаранта та номеру (номерів) відповідних гарантійних документів;

4) спосіб сплати різниці між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом (в разі внесення грошової застави на відповідний рахунок митного органу), зазначеного кодом розрахунку «55» згідно Класифікатора способів розрахунків.

Проаналізувавши зміст цієї декларації, можна дійти висновку, що декларант самостійно обрав резервний (6) метод визначення митної вартості, оскільки у графі 43 вказано метод визначення митної вартості «6» та правий підрозділ цієї графи не заповнений, а також не забезпечено сплату митних платежів шляхом застосування декларантом гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Таким чином, позивач або уповноважена ним особа не скористалися правом на випуск товару, що декларується, у вільний обіг шляхом подання нової митної декларації з відповідним змістом, сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу.

Також позивач (уповноважена особа) не скористався правом подати додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару, що декларується, відповідно до частини восьмої статті 55 Митного кодексу України.

А відтак, ОСОБА_1 фактично погодився із методом визначення митної вартості та митною вартістю товару, зазначених органом доходів і зборів у рішенні про коригування митної вартості товару № UA205110/2019/000133/2 від 13.02.2019, вказавши їх у новій митній декларації № UA205090/2019/024796 від 14.02.2019, а тому правовий спір між сторонами щодо узгодження митної вартості вичерпався з моменту подання позивачем нової митної декларації.

Вказана правова позиція узгоджується із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 816/2396/17, які в силу частини п`ятої статті 242 КАС України враховано судом при розгляді даної справи.

З огляду на те, що спір між сторонами вичерпано унаслідок погодження декларанта із митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів в оскаржуваному рішенні, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA205110/2019/000133/2 від 13.02.2019 слід відмовити.

За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) до Волинської митниці ДФС (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 39472698) про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255, 295 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф. А. Волдінер