Ухвала суду № 83461262, 30.07.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/4212/18

Провадження № 1-кс/202/8177/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2019 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Бєльченко Л.А.,

за участю секретаря Шишляннікова О.В.,

слідчого Костенка А.Д.,

розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Костенка А.Д., погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Красивіним В.Г., про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017040000000028 від 13.01.2017 року,

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшло зазначене клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Костенка А.Д. про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017040000000028 від 13.01.2017 року.

З клопотання убачається, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження № 42017040000000028 від 13.01.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлена група осіб, в тому числі й невстановлені посадові особи державних установ, зокрема Кіровської селищної ради Управління державного кадастру Дніпропетровського району, які діючи умисно, з корисливих мотивів в інтересах третіх осіб, з метою збагачення, протягом вересня-листопада 2016 року неправомірним шляхом зареєстрували право власності на земельні ділянки в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області.

Відповідно до відомостей УЗЕ в Дніпропетровській області ДЗЕ НП України невстановлені посадові особи Кіровської селищної ради відшукали рішення Кіровської селищної ради №78 від 16.07.1997 року та № 83 від 10.07.1997 року, які не були передані до архіву та на які мається акт про втрату.

В подальшому зазначені особи підробив рішення №83 від 16.07.1997 року про передачу земельних ділянок у приватну власність гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якій на момент винесення рішення було 13 років, розміром 0,15 га по догляду за будинком по АДРЕСА_1 , та розміром 0,08 га для ведення особистого господарства із наступними кадастровими номерами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .

При цьому гр. ОСОБА_1 повідомила, що їй нічого не відомо про оформлення та переоформлення на її ім`я зазначених земельних ділянок.

Також відповідно до рішення №78 від 16.07.1997 року гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому на момент винесення рішення було 17 років, передано земельні ділянки у приватну власність розміром 0,15 га по догляду за будинком по АДРЕСА_2 , та розміром 0,1 га для ведення особистого господарства із наступними кадастровими номерами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 . На основі даних рішень ФОП ОСОБА_3 було виготовлено технічні документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), які мають ознаки фіктивності та суперечать Інструкції «Про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками», ЗУ «Про землеустрій», ЗУ «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність».

24.10.2016 року державний кадастровий реєстратор Управління державного кадастру дніпропетровського району ОСОБА_4 , діючи умисно, в порушення своїх функціональних обов`язків та в порушення Земельного кодексу України, ЗУ «Про державний земельний кадастр», виконала дії з реєстрації технічної документації та видання права власності на вищевказані земельні ділянки.

Відповідно до відповіді Дніпропетровського обласного управління водних ресурсів до розробки проекту землеустрою щодо визначення та встановлення меж прибережної захисної смуги м. Дніпра в районі земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , розташованих в районі пров . Глухий смт. Обухівка Дніпровського району, необхідно було застосовувати відповідно до ст. 88 Водного кодексу України нормативну (мінімальну) 100 метрову ширину прибережної захисної смуги, а земельні ділянки розташувати за межами земель водного фонду (прибережної захисної смуги).

Звернень з питань відведення вищезазначених земельних ділянок до облводресурсів не надходило.

Таким чином, відведення в приватну власність земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , має ознаки порушення ст. 59 Земельного кодексу України.

В подальшому зазначені земельні ділянки були відчуженні та відповідно до Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельні ділянки під кадастровими номерами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 перебувають у власності ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Застосування заходу забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на земельні ділянки обумовлено запобіганням їх подальшого протиправного використання та відчуження.

Незастосування арешту унеможливить виконання завдання кримінального провадження для забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування.

У зв`язку з викладеним слідчий просив накласти арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Вислухавши слідчого, дослідивши клопотання із доданими до нього матеріалами, матеріали кримінального провадження, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження № 42017040000000028 від 13.01.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 364 КК України.

Постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Костенка А.Д. від 16.08.2017 року земельні ділянки з кадастровими номерами: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 42017040000000028 від 13.01.2017 року.

За ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З огляду на зазначене, приймаючи до уваги, що старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Костенка А.Д. від 16.08.2017 року земельні ділянки з кадастровими номерами: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 42017040000000028 від 13.01.2017 року, приходжу до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки надані докази дають підстави зробити висновок, що вищезазначене нерухоме майно є об`єктом кримінально-протиправних дій та є набутим в результаті вчинення кримінального правопорушення. Крім того, визнання вказаного нерухомого майна речовим доказом відповідає вимогам ст. 98 КПК України, тому відповідно до п. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України є підстави для накладення арешту з метою забезпечення речового доказу та запобігання можливості його відчуження.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Костенка А.Д. про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017040000000028 від 13.01.2017 року задовольнити.

Накласти арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .

Виконання ухвали про арешт майна доручити слідчому СУ ГУНП в Дніпропетровській області Костенку А.Д.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Бєльченко Л.А.