Ухвала суду № 83460818, 26.07.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/11613/13-ц

(4-с/199/37/19)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2019 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Куземі О.Г., за участі представника боржника ОСОБА_1 К ОСОБА_2 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі скаргу ОСОБА_3 на дії державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області,заінтересована особа-стягувач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», -

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, зазначивши, що 11.06.2019 р. представник заявника ознайомився у приміщенні Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з виконавчим провадження №56666435 від 25.06.2018 р. на підставі виконавчого листа №199/11613/13-ц від 04.12 2015 р. Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська, відповідно до якого заявник є боржником. Про вищевказане виконавче провадження, прийняті постанови нічого заявнику відомо не було, жодної постанови з виконавчої служби за вказаним виконавчим провадженням заявник не отримував.

З вищевикладеними діями виконавчої служби щодо відкриття та не інформування боржника про виконавчі дії та самими виконавчими діями незгоден, виходячи з наступного: на момент відкриття виконавчого провадження сплив строк пред`явлення виконавчого документу до виконання; заявнику не було направлено постанову про відкриття виконавчого провадження, а тому державний виконавець не мав права вчиняти виконавчі дії, тому, що заявник так і не одержав постанову про відкриття виконавчого провадження; Постанова від 07.08.2018 р. про опис та арешт майна боржника не відповідає п.п.2 абз.З ч.5 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), тому що у постанові відсутня інформація: площа кімнат, матеріали стін, кількість поверхів, інформація про підсобні приміщення та споруди, рік будівництва; огляд квартири проведена без входження експерта (оцінщика) до квартири. Суб`єкт оцінювання не проводив всередині огляд (обстеження) об`єкту оцінки, що є не припустимим для оцінки нерухомого майна, оскільки внутрішній стан приміщення прямо впливає на ринкову вартість об`єкту. У матеріалах справи відсутні докази того, що ФОП ОСОБА_4 виконав виїзд на місце розташування об`єкту оцінки. У постанові про опис та арешт майна боржника серед осіб, які були залучені до проведення виконавчих дій, оцінювач ФОП ОСОБА_4 не зазначений. Отже, неможливо встановити достовірність інформації оцінщика про ринкову ціну станом на дату складання звіту; відсутній у матеріалах виконавчого провадження договору на проведення оціночних робіт.

Заявник просив суд визнати неправомірними дії Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, які полягають у: - прийнятті постанови від 25.06.2018 про відкриття виконавчого провадження № 56666435; -ненаправлені та ненаданні заявнику постанов прийнятих у рамках виконавчого провадження №56666435; - складанні постанови від 07.08.2018 р. про опис та арешт майна боржника; - визначенні вартості майна боржника на підставі Звіту №2111.2/18 , зобов`язати Індустріальний відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області скасувати постанову від 25.06.2018 про відкриття виконавчого провадження; постанову від 07.08.2018 р. про опис та арешт майна боржника по виконавчому провадженню №56666435, заявку від 24.01.19 № 238 на реалізацію в СЕТАМ – житлова нерухомість за виконавчим провадженням № 56666435.

Представник боржника в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Державний виконавець в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник заінтересованої особи-стягувача в судове засідання не з`явився. Про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Причини неявки в судове засідання не повідомив.

Суд, вислухав пояснення представника боржника, дослідив докази в сукупності вважає, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно з вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до п. 1 положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 30 грудня 1997 року N 1396/97, Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міністерство юстиції України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення реалізації державної правової політики. Таким чином, при прийнятті до примусового виконання виконавчих документів, державний виконавець має діяти на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася про порушення її прав чи свобод.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження. якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців..

Судом встановлено, що 25.06.2018 року представник Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» звернувся Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції із заявою про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанні виконавчого листа № 199/11613/13 виданого 04.12.2015 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 93150,16 доларів США, еквівалент згідно курсу НБУ на 15.06.2018 становить в сумі 2441465,60 грн. Звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 37,10 кв.м., житловою 21,10 кв.м.

На підставі зазначеної заяви 25.06.2018 року головним державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Коломойцем Костянтином Васильовичем винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження № 56666435.

За вихідним номером № 12296 від 25.06.2018 року головним державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Коломойцем Костянтином Васильовичем постанову про відкриття виконавчого провадження направлено сторонам.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч.5 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Отже головним державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Коломойцем Костянтином Васильовичем правомірно прийнято до провадження виконавчий лист і винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. На той час стороною заявника ще не було виконано рішення суду ні в добровільному, ні в примусовому законному порядку. Цією ж нормою передбачено збір інформації, в тому числі, і декларації про доходи та майно боржника.

Відповідно до ч.1 ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Постановою про опис та арешт майна боржника по виконавчому провадженню № 56666435 від 07.08.2018 описано та арештовано наступне майно: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 37.10 кв. м., житловою 21,10 кв.м., яка розташована на 1 поверсі двоповерхового будинку та складається з:1-коридор, 2-житлова, 3-комора, 4-коридор, 5-санвузол, 6-кухня. Постанова була складена в присутності власника квартири, про що свідчить підпис ОСОБА_3 таким чином, про порушення свого права при арешті та описі майна боржник дізнався ще 07.08.2018 року, проте зі скаргою звернувся в червня 2019 року, тобто з пропуском строку на оскарження дій державного виконавця

Відповідно до пояснювальної записки ОСОБА_3 постанову про відкриття виконавчого провадження отримав 07.08.2018 та зобов`язався з`являтись до державного виконавця за першою вимогою. Таким чином, право боржника на отримання постанови про відкриття виконавчого провадження було дотримане

Згідно із ч. 8 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо при відкритті виконавчого провадження виконавцем накладено арешт на майно боржника, боржник за погодженням із стягувачем має право передати йому таке майно або реалізувати його та передати кошти від його реалізації стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Після передачі майна стягувачу або внесення покупцем коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця арешт з проданого майна боржника знімається за постановою виконавця.

Відповідно до ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

09.10.2018 головним державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Коломойцем Костянтином Васильовичем винесено постанову про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні, відповідно до якого призначено суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання ОСОБА_5 Андрія ОСОБА_6 , який має сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 526/17, видане 02.06.2016 року Фондом державного майна України з примусового виконання виконавчого листа № 199/11613/13. Постанову направлено сторонам 10.10.2018 року зам вих.№ 19162.

Відповідно до висновку про вартість майна від 26 листопада 2018 року, ринкова вартість об`єкту оцінки – жилої однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 37,10 кв.м., жилою площею 21.10 кв.м з урахуванням округлення для мети справжньої оцінки станом на 21.11.2018 року, складає 360260,00 грн. без НДС.

Відповідно до ч.1 ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Згідно до п.1 ч. 1, ч. 4, 5, 7 ст. 51 ЗУ «Про виконавче провадження» для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів. Реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. За рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються відрахування, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої статті 45 цього Закону, після чого кошти перераховуються заставодержателю та стягується виконавчий збір. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

З метою примусового виконання виконавчого листа № 199/11613/13 від 04.12.2015 року виданого Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , Індустріальний відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області звернувся Дніпропетровської філії державного підприємства «Сетам» із заявкою на реалізацію в СЕТАМ – житлова нерухомість, яка відповідно до Протоколу електронних торгів № 397983 від 10.04.2019 реалізована переможцю торгів.

Постановою головного державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Коломойця Костянтина Васильовича знято арешт з майна боржника.

Постановою головного державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Коломойця Костянтина Васильовича закінчено виконавче провадження № 56666435 на підставі п.15 ч.1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 447 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Відповідності до ст. 1 Закону України "Про державну виконавчу службу" та ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень судів та інших органів і (посадових осіб) в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства Юстиції України.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З аналізу вищезазначеного суд робить висновок про те, що на виконання рішення суду державний виконавець повинен дотримуватися вимог законодавства про виконавчу службу, виконавче провадження та інше, перевіряти правильність виконавчих документів межах своїх повноважень, дотримуватися вимог про строки пред`явлення виконавчих документів до виконання і в цьому сенсі державним виконавцем зроблене все, що потрібно робити згідно вказаної Інструкції та Закону, державний виконавець не допустив неправомірні дії та бездіяльність.

Таким чином суд вважає, що обставини скарги не знайшли своє об`єктивне підтвердження в ході судового засідання, скарга не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 259,447-451 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на дії державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області,заінтересована особа-стягувач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»,- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 15-денний строк з дня складання повного тексту ухвали апеляційної скарги.

Суддя