Вирок № 83460599, 05.08.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/6249/19

Провадження № 1-кп/161/665/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 05 серпня 2019 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді - Полюшко А.В.,

за участю секретаря - Ярмолюк І.С.,

прокурора - Шпоти О.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

потерпілої - ОСОБА_2 ,

захисника - Зеленого О.П.,

представника потерпілої - Рущака В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019030130000151, що надійшов з Луцької місцевої прокуратури 12.04.2019 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, гр.України, з середньою освітою, працюючого оператором біоенергетичних установок з приготування малясного сусла ТОВ «БІОПЕК», одруженого, не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_1 18.02.2019 близько 10.00 год. в с.Гірка Полонка Луцького району, керуючи легковим автомобілем марки «ВАЗ 21099» н.з. НОМЕР_1 , рухаючись з м.Луцька у напрямку м.Горохів по крайній лівій смузі руху проїзної частини автодороги Н-17 сполученням Львів - Горохів - Луцьк, яка має по дві смуги руху у кожному напрямку, проявив безпечність та неуважність, не правильно оцінив дорожню обстановку при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, який знаходиться навпроти будинку №8 по вул. Луцькій, перед яким у правій смузі руху зупинився вантажний автомобіль, надаючи перевагу у русі пішоходу, не зменшив швидкість руху, не зупинився та не переконався, що на ньому відсутні пішоходи, для яких може бути створена перешкода та небезпека, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка по нерегульованому пішохідному переходу перетинала проїзну частину автодороги справа на ліво відносно напрямку руху автомобіля.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди та згідно висновку експерта №214 від 25.03.2019 року потерпіла ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми у вигляді перелому потиличної кістки зліва з переходом на основу черепа, гострих епідуральних гематом в тім`яній та потиличній долях зліва з забоєм головного мозку важкого ступеня, закритої травми грудної клітки у вигляді забою легень з посттравматичним пневмоцеле 6 сегменту правої легені, закритого відламкового перелому обох кісток лівої гомілки зі зміщенням, закритого краєвого перелому латерального виростка правої великогомілкової кістки, закритого перелому міжвиросткового підвищення зовнішнього виростка правої велико-гомілкової кістки без зміщення з гемартрозом правого колінного суглобу, перелому головки малогомілкової кістки без зміщення, підшкірних гематом в ділянці обличчя зліва та лівої завушної ділянки, садна в ділянці лівої вушної раковини, підшкірної гематоми в ділянці лівого передпліччя в верхній третині, які за ступенем тяжкості, зокрема, черепно-мозкова травма відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, травма грудної клітки, переломи кісток за ступенем тяжкості відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я, підшкірні гематоми та садна - до категорії легких тілесних ушкоджень.

В прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди i наслідками, що настали, стало грубе порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 2.3 б, д, п. 18.1. та п. 18.4. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року.

Так, в порушення вимог п.2.3 б, д Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху, він не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну та створив своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху.

В порушення вимог п.18.1 Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебували пішоходи, не зменшив швидкість, а в разі потреби не зупинився, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Так, в порушення вимог п.18.4 Правил дорожнього руху України, якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, він, як водій іншого транспортного засобу, що рухався по сусідній смузі, не зменшив швидкість, а в разі потреби - не зупинився, і міг продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 своїми необережними діями, які виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у порушенні правил безпеки дорожнього руху, при керуванні транспортним засобом, що спричинило потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, визнав повністю. Цивільний позов КП «Луцька міська клінічна лікарня" про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої визнав повністю. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування майнової, моральної шкоди та витрат на правову допомогу визнав, одночасно розмір заявленої моральної шкоди вважав дещо завищеним, погоджуючись на відшкодування суми, що буде визначена судом.

Суду дав показання, що 18.02.2019 року вранці, керував легковим автомобілем марки «ВАЗ 21099» н.з. НОМЕР_1 в с.Гірка Полонка Луцького району з м.Луцька у напрямку м.Горохів по крайній лівій смузі руху проїзної частини. Навпроти будинку №8 по вул. Луцькій, перед ним у правій смузі руху перед пішохідним переходом призупинився вантажний автомобіль, однак він не зменшив швидкість руху, не зупинився та не переконався, що на ньому відсутні пішоходи, оскільки вирішив, що автомобіль має намір повертати, а тому зайняв іншу смугу та продовжив рух, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка перетинала проїзну частину автодороги по даному переходу. У вчиненому щиро розкаявся, частково відшкодував завдані потерпілій моральні збитки в сумі 60 000 грн. та 10 000 грн. витрат на правову допомогу. Просив суворо його не карати. Щодо наявного у нього права керування, пояснив, що керування транспортними засобами не є його основним джерелом доходу, однак потрібне йому для потреб сім`ї (має матір - особу похилого віку, яка потребує частого лікування, в зв`язку з чим її необхідно привозити до лікарні, чого не можуть зробити інші члени його сім`ї).

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні повністю підтвердила показання обвинуваченого ОСОБА_1 щодо фактичних обставин справи. Просить задовольнити цивільний позов із збільшеним розміром позовних вимог, одночасно відмовилась від позовних вимог в частині стягнення коштів на правову допомогу в сумі 10 000 грн., в зв`язку з їх добровільним відшкодуванням. Підтвердила факт часткового відшкодування обвинуваченим моральної шкоди в сумі 60 000 грн. Щодо міри покарання - просить обвинуваченого суворо не карати, не позбавляти волі, одночасно просила позбавити його права керування транспортними засобами на певний строк.

Представник ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», до якої потерпілою заявлено цивільний позов про страхове відшкодування шкоди, пов`язаної із лікуванням потерпілої та моральної шкоди в судове засідання не з`явився, згідно письмового клопотання розгляд справи просив проводити без участі представника ПрАТ «УПСК», в зв`язку з чим судове засідання проведено за його відсутності.

Крім повного визнання своєї вини самим обвинуваченим ОСОБА_1 , його винність у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій тяжкі тілесні ушкодження,підтверджується зібраними на досудовому слідстві доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового провадження, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, не проводиться їх дослідження.

При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і дані про особу винного.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю вчиненого злочину, часткове добровільне відшкодування завданої шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України, суд не вбачає.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, вину у вчиненому визнав повністю та щиро розкаявся, збитки потерпілій частково добровільно відшкодував, потерпіла на суворому покаранні обвинуваченого не наполягає та просить його не позбавляти волі, він має постійне місце проживання, де згідно характеристики сільського голови характеризується позитивно, працевлаштований, де згідно характеристики директора характеризується позитивно, вчинив необережний злочин, однак даний злочин, згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких, тому суд, з врахуванням обставин справи та позиції потерпілої щодо покарання, вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання в межах санкції ст.286 ч.2 КК України, у виді позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України та призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керування на певний строк.

Додаткове покарання, передбачене санкцією ст.286 ч.2 КК України, - позбавлення права керувати транспортними засобами судом застосовується на мінімальний строк виходячи із наступного. Так, керування транспортними засобами не є джерелом його доходу, а тому позбавлення цього права на певний строк не поставить його та сім`ю у скрутне матеріальне становище, на застосуванні такого додаткового покаранні наполягала і потерпіла, а тому його застосування сприятиме меті покарання. Одночасно, при визначенні строку такого додаткового покаранні суд враховує, що кримінальне правопорушення ним вчинено з необережності, обвинувачений не перебував у стані алкогольного сп`яніння, не залишав місце дорожньо-транспортної пригоди та відразу ж надав допомогу потерпілій, окрім того, таке право є необхідним для забезпечення соціально-побутових потреб його сім`ї (мати - особа похилого віку, яка потребує лікування), в зв`язку з чим призначає його на 1 рік.

На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.

На підставі ст.128, 129 КПК України, ст.1206 ЦК України цивільний позов КП "Луцька міська клінічна лікарня" про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої задовольнити, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь Луцької міської клінічної лікарні 32 589 (тридцять дві тисячі п`ятсот вісімдесят дев`ять) грн. понесених витрат на лікування потерпілої, підтверджених довідкою №594/2.8.19 від 26.03.2019.

На підставі ст.ст.128, 129 КПК України, ст.1166, 1167 ЦК України цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування завданої матеріальної, моральної шкоди та витрат на правову допомогу задовольнити частково:

-стягнути з ПрАТ «Українська пожежна - страхова компанія» на користь потерпілої ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 85 284 (вісімдесят п`ять тисяч двісті вісімдесят чотири) грн 32 (тридцять дві) коп.;

-стягнути з ПрАТ «Українська пожежна - страхова компанія» на користь потерпілої ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 4 264 (чотири тисячі двісті шістдесят чотири) грн 22 (двадцять дві) коп.;

-стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь потерпілої ОСОБА_2 завдану моральну шкоду в розмірі 40 000 (сорок тисяч) грн.

Матеріальна шкода судом стягується відповідно до ступеню вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення та в межах обвинувачення, визнаного судом доведеним.

При вирішенні цивільного позову заявленого потерпілою ОСОБА_2 до ПрАТ «Українська пожежна-страхова компанія» суд виходив із того, що матеріальна шкода підлягає стягненню в повному об`ємі на підставі Полісу №АК/8529684, відповідно до наступних норм законодавства.

Так, ст.24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає порядок страхового відшкодування шкоди, пов`язаної із лікуванням потерпілого, а саме:

п.24.1. - у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

Так, витрати потерпілої, понесені нею у закладі охорони здоров`я підтверджені виписками із медичної документації та оригіналами касових чеків та квитанцій, наявних у матеріалах провадження.

При розгляді позову про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, судом враховано, що відповідно до ст.26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується також моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

А тому моральна шкода в цій частині підлягає стягненню з ПрАТ «Українська пожежна-страхова компанія» у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, на підставі Полісу №АК/8529684.

Вирішуючи позов у частині відшкодування та стягнення моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь потерпілої ОСОБА_2 судом враховується добровільне відшкодування моральної шкоди в розмірі 60 000 грн., що стверджується розписками потерпілої від 26.02.2019 та 14.04.2019.

Визначаючи розмір моральної шкоди суд виходив з засад розумності, виваженості, справедливості та вважає, що визначена сума моральної шкоди, з врахуванням ступеню спричиненої шкоди, відповідає обсягу та характеру спричинених страждань потерпілої та характеру вимушених змін у її життєвих стосунках.

В позові потерпілої ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення 10 000 грн. витрат на правову допомогу - відмовити, в зв`язку з добровільним їх відшкодуванням, що стверджується розпискою потерпілої від 23.07.2019.

В решті позовних вимог потерпілої - відмовити.

Речові докази, згідно ст.100 КПК України, залишити за належністю законному володільцеві.

Арешт, накладений на майно, згідно ухвали слідчого судді від 22.02.2019, а саме - транспортний засіб марки «ВАЗ 21099» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_2 - зняти.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, призначивши покарання - 3 (три) роки позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки:

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Цивільний позов КП (КЗ) «Луцька міська клінічна лікарня» задовольнити повністю, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь Луцької міської клінічної лікарні завдану матеріальну шкоду в сумі 32 589 (тридцять дві тисячі п`ятсот вісімдесят дев`ять) грн.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задовольнити частково:

-стягнути з ПрАТ «Українська пожежна - страхова компанія» на користь потерпілої ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 85 284 (вісімдесят п`ять тисяч двісті вісімдесят чотири) грн 32 (тридцять дві) коп.;

-стягнути з ПрАТ «Українська пожежна - страхова компанія» на користь потерпілої ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 4 264 (чотири тисячі двісті шістдесят чотири) грн 22 (двадцять дві) коп.;

-стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь потерпілої ОСОБА_2 40 000 (сорок тисяч) грн завданої моральної шкоди.

Речові докази:

-транспортний засіб марки «ВАЗ 21099» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_2 , що переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_3 - залишити за належністю законному володільцеві.

Арешт накладений на майно, згідно ухвали слідчого судді від 22.02.2019, а саме - транспортний засіб марки «ВАЗ 21099» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_2 - зняти.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В.Полюшко