Рішення № 83457563, 24.07.2019, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Суми

24.07.2019 Справа № 920/517/19

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., при секретарі судового засідання Олтушевській І.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/517/19 в порядку загального позовного провадження,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Федунка", с. Федунка, Шишацький район, Полтавська область,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Охтирська молочна промислова компанія "СЛАВІЯ", м. Охтирка, Сумська область,

про стягнення 649 112 грн. 50 коп.,

представники сторін:

від позивача - Чоп С.О. (згідно наказу від 31.05.2019),

від відповідача - Борика О.О. (згідно наказу № 857-к від 30.11.2018)

17.07.2019 в судовому засіданні при розгляді справи по суті оголошувалась перерва до 24.07.2019

Суть спору: 24.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Федунка» звернулось до Господарського суду Сумської області з позовною заявою, відповідно до якої просить суд, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Охтирська молочна промислова компанія «Славія» на свою користь 608 716 грн 96 коп - основного боргу, 37 510 грн 39 коп - пені, 2 434 грн 87 коп - інфляційних втрат, 450 грн 28 коп - 3% річних, а також 9 736 грн 69 коп - судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 25.05.2019 № 920/517/19 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.06.2019.

04.06.2019 відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 73) дану ухвалу отримано відповідачем, однак в установлений судом строк відзив не подано.

25.06.2019 до Господарського суду Сумської області електронною поштою надійшло клопотання від 25.06.2019 Вих. № 25/06/04 Товариства з обмеженою відповідальністю «Охтирська молочна промислова компанія «Славія», відповідно до якого заступник директора Борика О.О. просить суд відкласти розгляд підготовчого засідання на іншу дату.

Враховуючи, що вищевказане клопотання не містило жодного обгрунтування причин та доцільності відкладення підготовчого засідання, до нього не додано відповідних доказів на підтвердження, в його задоволенні судом протокольною ухвалою відмовлено, а також ухвалою Господарського суду Сумської області від 26.06.2019 закрито підготовче провадження у справі № 920/517/19 та призначено розгляд справи по суті на 17.07.2019.

04.07.2019 до Господарського суду Сумської області надійшов відзив на позовну заяву від 27.06.2019 (Вих. № 27/06/06) Товариства з обмеженою відповідальністю «Охтирська молочна промислова компанія «Славія», в якому зазначено, що через тимчасові фінансові труднощі виникла затримка в проведенні розрахунків, станом на 27.06.2019 заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідаьністю «Федунка» становить 598 716 грн 00 коп та Товариство з обмеженою відповідальністю «Охтирська молочна промислова компанія «Славія» планує повністю розрахуватися з Товариством з обмеженою відповідальністю «Федунка». Однак, проти стягнення пені відповідач заперечував. Зазначена позиція була підтверджена представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Охтирська молочна промислова компанія «Славія» в судовому засіданні по суті справи 17.07.2019. В обгрунтування безпідставності нарахування пені надано для огляду оригінал договору № 194-МП на закупівлю молока від 26.12.2018 (примірник відповідача), пункт 6.9 якого відрізняється від копії примірника даного договору позивача, доданого до позовної заяви. Зважаючи на той факт, що відзив відповідачем подано після визначеного ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Однак, враховуючи положення ст.ст. 78, 86 цього Кодексу з метою встановлення дійсних обставин справи на підставі достовірних доказів шляхом їх дослідження безпосередньо судом та встановлення відповідних обставин справи та дійсних правовідносин сторін, судом запропоновано сторонам надати для огляду оригінали обох примірників договору для чого в судовому засіданні оголошену перерву до 24.07.2019 в межах визначенного ч. 2 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України строку розгляду справи по суті.

Також Товариством з обмеженою відповідальністю «Охтирська молочна промислова компанія «Славія» 23.07.2019 подані до суду заперечення (Вих. № 23/07/06) з поясненнями щодо змісту наданої позивачем копії договору від 26.12.2019 № 194-МП, а саме неузгодження сторонами п.6.9 укладеного договору.

Представник позивача в судовому засіданні по суті позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, ним надано для огляду оригінал власного примірника договору від 26.12.2019 № 194-МП.

Представник відповідача заперечував щодо змісту договору в частині нарахування пені, для чого суду для огляду надано примірник Товариства з обмеженою відповідальністю «Охтирська молочна промислова компанія «Славія» вищевказаного договору, п. 6.9 другої сторінки якого є відмінним від примірника позивача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані ними докази, суд встановив наступні обставини.

26.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Федунка» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Охтирська молочна промислова компанія «Славія» укладений договір № 194-МП на закупівлю молока ( далі по тексту - Договір) (а.с. 11-13).

Відповідно до п. 1.1. Договору, позивач зобов`язується передати у власність відповідачу молоко-сировину коров`яче натуральне незбиране партіями, в порядку і на умовах визначених цим договором, а відповідач - прийняти такі партії молока та оплатити їх.

Згідно з п. 3.1. ціна на молоко встановлюється за домовленістю сторін, що фіксується протоколом погодження ціни на молоко.

Пунктом 5.1 передбачено, що розрахунок за закуплене молоко Переробник проводить на розрахунковий рахунок Виробника кожного вівторка з повним погашенням за поставлену продукцію.

Відповідно до п. 5.2 датою оплати (отримання грошей Виробником) вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок виробника. Оплата здійснюється в національній грошовій валюті України-гривні.

Пунктом 5.8. сторони узгодили, що до 20-го числа наступного за звітним місяця проводять звірку взаєморозрахунків на перше число складають, затверджують та обмінюються оригіналами Актів звірки взаєморозрахунків.

Згідно з п. 6.1. у випадку порушення зобов`язань, що виникають з умов цього Договору, винна сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством.

Пунктом 6.9. Договору (копія примірнику Договору позивача, а.с.12) передбачено сплату переробником пені за несвоєчасну або неповну оплату поставленої сировини в розмірі подвійної ставки НБУ, діючої на момент несплати товару від вартості несвоєчасно або неповно оплаченої сировини за кожен день прострочення.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) та статтею 193 ГК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із положеннями ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини з поставки. Відповідачем у встановлений договором строк зобов`язання з оплати поставленої продукції не виконано, внаслідок чого утворилась заборгованість за договором.

Судом встановлено й сторонами не заперечується, що після відкриття провадження в даній справі 31.05.2019, 05.07.2019 та 09.07.2019 відповідачем було здійснено часткове погашення суми основного боргу, внаслідок чого станом на час розгляду справи по суті основна заборгованість складає 498 716 грн 97 коп, яка підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Охтирська молочна промислова компанія «Славія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Федунка». В той же час, в частині сплаченої основної заборгованості провадження в даній справі підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України - за відсутністю предмета спору.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу 2 434 грн. інфляційних втрат за квітень 2019 року та 450 грн 28 коп - 3% річних за період з 09.05.2019 по 17.05.2019.

Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено, що заявлені суми інфляційних втрат та 3% річних нараховані у спосіб та розмірі, що відповідає вимогам чинного законодавства, а тому також підлягають стягненню з відповідача.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з вимогами ст. 549 ЦКУкраїни, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем нараховано відповідачу 37 510 грн 39 коп пені за прострочення основного зобов`язання.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені за порушення строків виконання зобов`язання з поставки товару за Договором суд зазначає наступне.

Під час дослідження доказів при розгляді справи по суті судом було оглянуто оригінали примірників договору обох сторін. Пункт 6.9 другої сторінки примірника позивача, копія якого надана разом з позовною заявою (а.с. 12), за змістом відрізняється від пункту 6.9 другої сторінки примірника відповідача (копія міститься в матеріалах справи, а.с. 88). Обидва оригінали примірників Договору сторін не прошиті, не пронумеровані, відбиткі печаток та підписи уповноважених представників містяться лише на останньому третьому аркуші. Аркуші примірників Договорів легко розкріплюються.

З приводу даних розбіжностей сторони не звертались до правоохороних органів щодо встановлення факту підроблення документів. Інших доказів на підтвердження погодження з відповідачем (зокрема, листування тощо) пункту 6.9 Договору, окрім відповідного його примірника, позивачем суду не надано.

Із встановлених судом обставин вбачається, що в примірнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Охтирська молочна промислова компанія «СЛАВІЯ» положення щодо розміру та порядку стягнення пені відсутнє, міститься умова про те, що стягнення штрафних санкцій не звільняє винну сторону від обов`язку відшкодувати збитки.

Статтею 546 ЦК України передбачається, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі, правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Враховуючи вищевикладене, стягнення пені можливе за умови домовленості про це сторін у письмовій формі.

З оригіналів примірників Договору (п. 6.9 Договору), що надані сторонами для огляду, судом достеменно не вбачається погодження сторонами умови щодо відповідальності у вигляді стягнення пені.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з п. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, відповідно до вимог чинного господарського процесуального кодексу України, обґрунтування наявності певних обставин повинно здійснюватись за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів. Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 37 510 грн 39 коп пені.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності та неповного виконання відповідачем обов`язку з оплати отриманого товару, вимоги позивача про стягнення з відповідача 498 716 грн 97 коп - основного боргу, 2 434 грн 87 коп - інфляційних втрат, 450 грн 28 коп - 3% річних підлягають задоволенню, в частині стягнення пені - в позові слід відмовити, в частині сплаченої відповідачем суми - провадження в справі підлягає закриттю.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, судовий збір у справі підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 7 524 грн 03 коп.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 546, 547, 549, 610, 611, 625, 626, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 73, 74, 76, 86, 129, 232, 233, 236-238

ВИРІШИВ:

1. В частині стягнення 109 999 грн 99 коп основного збору - провадження у справі 920/517/19 - закрити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Охтирська молочна промислова компанія «Славія» (42700, м. Охтирка Сумської області, провулок М. Хвильового, 1-А, код ЄДРПОУ 37761522) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Федунка» (38032, с. Федунка Шишацького району Полтавської області, код ЄДРПОУ 03770425) 498 716 грн 97 коп - основного боргу, 2 434 грн 87 коп - інфляційних втрат, 450 грн 28 коп - 3% річних, а також 7 524 грн 03 коп судових витрат.

4. В задоволенні вимог щодо стягнення 37 510 грн 39 коп пені - відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Повне судове рішення складено 05.08.2019.

Суддя Ю.А. Джепа