Рішення № 83457235, 23.07.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.07.2019Справа № 910/5703/19

Господарський суд міста Києва, у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Саницької Б.В., розглянув матеріали

заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Ксантос"

про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу

у справі № 910/5703/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ксантос"

до акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 97 181,26 грн.

за участю представників сторін:

від позивача не з`явились

від відповідача не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ксантос" (далі - позивач) до акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач) про стягнення 97 181,26 грн.

У судовому засіданні 04.07.2019 Господарським судом міста Києва було проголошено вступну та резолютивну части рішення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 у справі № 910/5703/19 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Ксантос" задоволено частково. Присуджено до стягнення з акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ксантос" (49000, м. Дніпро, вул. Саранська, 100; ідентифікаційний код 41841467) пеню у розмірі 58 465,93 грн., 3% річних у розмірі 9 744,32 грн., інфляційні втрати у розмірі 26 770,69 грн., судовий збір у розмірі 1 877,51 грн., витрати на придбання квитків у розмірі 1 770,39 грн.

09.07.2019 та 10.07.2019 (повторно) до суду надійшла заява позивача, в якій сторона просила ухвалити додаткове рішення щодо розподілу понесених позивачем судових витрат на професійну правову допомогу в розмірі 6 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2019 призначено судове засідання для прийняття судом додаткового рішення у справі № 910/5703/19 на 23.07.2019.

23.07.2019 через відділ діловодства суду (канцелярію) позивач подав заяву про розгляд заяви без його участі, також зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить постановити додаткове рішення у справі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заперечень на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення не надав.

У судовому засіданні 23.07.2019 судом було проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Приймаючи додаткове рішення по справі № 910/5307/19, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частиною 3 ст. 221 ГПК України встановлено, що у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі відмови в позові - на позивача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Матеріали справи свідчать, що до позовної заяви позивачем було додано орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які він поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом справи, загальна сума судових витрат склала 10 021,00 грн., у т.ч. 1 921,00 грн. судового збору, 1000,00 грн. витрат на підготовку позову з додатками, 100,00 грн. витрат на відправлення позову засобами зв`язку відповідачу та до суду, 5000,00 грн. участь адвоката у судовому засіданні, 2000,00 грн. транспортні витрати адвоката.

У прохальній частині позовної заяви позивач просив покласти на відповідача судові витрати, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

На підтвердження понесених ним судових витрат позивач долучив до матеріалів справи:

- копію договору про надання правової допомоги від 01.02.2019, укладеного між позивачем та адвокатом Василенко Ларисою Миколаївною (далі - договір про надання правової допомоги);

- копію додаткової угоди № 1 від 19.04.2019 до договору про надання правової допомоги від 01.02.2019;

- копію акту надання правової допомоги адвокатом від 08.07.2019 на суму 6000,00 грн.;

- копію видаткового касового ордеру № 29 від 08.07.2019 на суму 6000,00 грн.;

- копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДП № 4113 від 28.01.2019, видане ОСОБА_1 .

З вищевказаних документів, зокрема, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДП № 4113 від 28.01.2019, судом встановлено, що ОСОБА_1 є адвокатом та учасником адвокатського об`єднання "Право Групп", з яким позивач уклав договір про надання правової допомоги.

Відповідно до умов п. 1.1 вищевказаного договору про надання правової допомоги адвокат зобов`язався здійснити представництво, захист або надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені даним договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Під захистом у даному договорі розуміється діяльність Адвоката, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення (п. 1.2 договору про надання правової допомоги).

Під іншим видом правової допомоги у даному договорі розуміється діяльність Адвоката з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 1.3 договору).

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частинною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 "Послуги. Загальні положення" підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Згідно з п. 4.2 договору про надання правової допомоги розмір оплати послуг Адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються Сторонами в додатках до цього Договору.

Сторонами у п. 4.4 договору про надання правової допомоги визначено, що оплата підлягає перерахуванню Клієнтом на розрахунковий чи картковий рахунок Адвоката або внесенню готівкою в касу Адвоката.

Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 19.04.2019 до договору про надання правової допомоги від 01.02.2019, клієнт доручив адвокату підготувати позовну заяву з додатками, подати її до Господарського суду міста Києва та взяти участь у судовому процесі за позовом ТОВ «КСАНТОС» до АТ «Українська залізниця» про стягнення штрафних санкцій за прострочення АТ «Українська залізниця» оплати за договором № УЗ/ЦБМЕС-18649/Ю від 16.10.2018 на поставку конструкційних матеріалів, вартість послуг склала 6000,00 грн.

З акту надання правової допомоги адвокатом від 08.07.2019 вбачається, що адвокат Василенко Лариса Миколаївна надала, а клієнт (позивач) прийняв наступні юридичні послуги:

- підготовка позовної заяви з додатками та подання до суду - 8 години, вартість 1000,00 грн;

- участь адвоката у судовому процесі у справі № 910/5703/19 (судові засідання 06.06.2019, 04.07.2019) - 55 годин, вартість 5000,00 грн.

З вказаного акту також вбачається, що вартість послуг виконавця за цим актом всього складає 6 000,00 грн. за 55 годин роботи адвоката, у т.ч. перебування у відрядженні у м. Києві для участі у судових засіданнях 06.06.2019, 04.07.2019 по 24 години кожне.

У свою чергу, за видатковим касовим ордером № 29 від 08.07.2019 на суму 6 000,00 грн. підтверджується оплата позивачем наданої йому професійної правничої допомоги адвокатом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач надав належні та допустимі докази на доведення понесених ним витрат та професійну допомогу, пов`язаних з розглядом даної справи № 910/5703/19, проте зважаючи на приписи ст. 129 ГПК України та часткове задоволення позову судом, вказані судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 864,15 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 130, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Ксантос" про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ксантос" (49000, м. Дніпро, вул. Саранська, 100; ідентифікаційний код 41841467) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 864,15 грн. (п`ять тисяч вісімсот шістдесят чотири грн. 15 коп.).

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення підписано 06.08.2019.

Суддя О.Г. Удалова