Рішення № 83457181, 06.08.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.08.2019Справа № 910/7423/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дом - Гермес»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кайрос-ВС»

про стягнення заборгованості в розмірі 118 629,07 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дом - Гермес» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кайрос-ВС» про стягнення заборгованості в розмірі 118 629,07 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором № 298 від 14.12.2018, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7423/19. Приймаючи до уваги клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 10.06.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В свою чергу, конверт з ухвалою суду, направлений на адресу відповідача, повернутий до суду відділенням поштового зв`язку із закінченням терміну його зберігання на відділенні, в зв`язку з чим, судом повторно направлено на адресу відповідача ухвалу суду від 10.06.2019.

Однак, повторно направлений на адресу відповідача конверт з ухвалою суду, повернутий до суду відділенням поштового зв`язку у зв`язку із закінченням терміну його зберігання на відділенні.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку», рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п. 116 розділу «Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів» постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку», у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку», рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п. 116 розділу «Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів» постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку», у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З пунктів 99 та 116 указаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з зазначенням причини «за закінченням терміну зберігання» можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листів з ухвалою суду відповідачем та повернення їх до суду з поміткою «повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання» є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання, тобто є власною волею відповідача.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

При цьому, суд враховує, що відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Однак, відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечення внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

14 грудня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дом - Гермес» (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кайрос-ВС» (далі - дилер, відповідач) укладено Договір № 298 (далі - Договір), за умовами якого продавець (виробник) зобов`язується передати товар у власність дилера, а дилер зобов`язується прийняти товар і своєчасно оплатити за нього визначену грошову суму (ціну товару) на умовах цього Договору та розповсюджувати його в межах території.

Найменування (асортимент) товару, його кількість і ціна вказується в специфікації (видаткових накладних), які є невід`ємною частиною цього Договору (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п. 2.5 Договору дилер купує товар за власний рахунок та здійснює продаж від свого імені, діючи на правах незалежного торговця як по відношенню до продавця (виробника), так і по відношенню до третіх осіб.

Згідно з п. 3.2 Договору кількість, найменування (асортимент) і ціна кожної партії товару фіксується у відповідній видатковій накладній, що видана на підставі специфікації або без неї.

За умовами пп. а п. 6.5 Договору ціна товару повинна бути повністю сплачена продавцю (виробнику) дилером, якщо сторони або їх представники підписали Специфікацію, в якій міститься графік оплати товару, то дилер сплачує продавцю (виробнику) вартість товару відповідно до вказаного графіка. Графік оплати товару може бути передбачений в окремому підписаному сторонами або їх представниками документі (Додаток до Договору), який буде також невід`ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 6.14 Договору за загальним правилом товар надається дилеру після проведення ним повної попередньої оплати. Сторони можуть погодити й інший порядок розрахунків щодо конкретної партії товару, проте в будь-якому випадку остаточний розрахунок за поставлений товар має бути проведений дилером не пізніше, ніж через тридцять днів після його поставки.

Згідно з п. 6.15 Договору продавець (виробник) зобов`язується передати товар дилеру на умовах EXW (згідно з Правилами Інкотермс 2010) за адресою одного зі своїх складів:

- 07520, Київська обл.., Баришівський р -н., с. Гостролуччя , вул. Центральна , буд. 34-А;

- 62458, Харківська обл . , Харківський р-н ., смт. Покотилівка, вул . Миру , 19 А.

Пунктом 9.4 Договору визначено, що документами, що підтверджують кількість і асортимент, є видаткові накладні. Якщо кількість товару, що приймається дилером, не відповідає кількості товару, вказаного у відповідній видатковій накладній, то він )його представник) зобов`язаний відмовитися від підпису такої видаткової накладної, вказавши у накладній про невідповідність, повідомивши продавця (виробника). Дата, що міститься у видатковій накладній, є датою оформлення та прийняття дилером відповідної партії товару.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками. Строк дії цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 14.1 Договору, та діє до 31.12.2019 (п. 14.1 та п. 14.2 Договору).

Специфікацією № 1 від 14.12.2018 до Договору сторонами узгоджено поставку товару на суму 45 000 грн. з умовами оплати не пізніше 01.03.2019.

Специфікацією № 2 від 18.02.2019 до Договору сторонами узгоджено поставку товару на суму 22 000,08 грн. з умовами оплати не пізніше 01.04.2019.

Специфікацією № 3 від 18.02.2019 до Договору сторонами узгоджено поставку товару на суму 10 396,80 грн. з умовами оплати не пізніше 28.02.2019.

Як зазначає позивач, ТОВ «Торгівельний Дом - Гермес» здійснило поставку ТОВ «Кайрос-ВС» товару на загальну суму 77 396,88 грн., однак відповідач не виконав свої договірні зобов`язання в частині здійснення оплати за поставлений за договором товар у повному обсязі, в зв`язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 72 198,48 грн.

Також, у зв`язку з порушенням строків оплати за отриманий за Договором товар, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 6 056,69 грн., 25% річних в розмірі 4 274,66 грн. та штраф в розмірі 36 099,24 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно з п. 3.2 Договору кількість, найменування (асортимент) і ціна кожної партії товару фіксується у відповідній видатковій накладній, що видана на підставі специфікації або без неї.

Як вбачається з матеріалів справи, специфікацією № 1 від 14.12.2018 до Договору сторонами узгоджено поставку товару на суму 45 000,00 грн. з умовами оплати не пізніше 01.03.2019.

На виконання означеної Специфікації, позивачем отримано товар на суму 45 000,00 грн. згідно видаткової накладної № 1137 від 21.12.2018 на суму 45 000,00 грн., яка підписана сторонами без заперечень та зауважень, зокрема представником відповідача на підставі наявної в матеріалах справи довіреності № 2 від 19.12.2018, виданої відповідачем на отримання матеріальних цінностей у позивача.

Також, позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату по замовленню № 1228 від 14.12.2018 на суму 45 000,00 грн.

Специфікацією № 2 від 18.02.2019 до Договору сторонами узгоджено поставку товару на суму 22 000,08 грн. з умовами оплати не пізніше 01.04.2019.

На виконання означеної Специфікації, відповідачем отримано товар на суму 22 000,08 грн. згідно видаткової накладної № 160 від 19.02.2019 на суму 22 000,08 грн., яка підписана сторонами без заперечень та зауважень, зокрема представником відповідача на підставі наявної в матеріалах справи довіреності № 1 від 18.02.2019, виданої відповідачем на отримання матеріальних цінностей у позивача.

Також, позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату по замовленню № 179 від 18.02.2019 на суму 22 000,08 грн.

Специфікацією № 3 від 18.02.2019 до Договору сторонами узгоджено поставку товару на суму 10 396,80 грн. з умовами оплати не пізніше 28.02.2019.

На виконання означеної Специфікації, відповідачем отримано товар на суму 10 396,80 грн. згідно видаткової накладної № 161 від 19.02.2019 на суму 10 396,80 грн., яка підписана сторонами без заперечень та зауважень, зокрема представником відповідача на підставі наявної в матеріалах справи довіреності № 1 від 18.02.2019, виданої відповідачем на отримання матеріальних цінностей у позивача.

Також, позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату по замовленню № 180 від 18.02.2019 на суму 10 396,80 грн.

Відповідно до статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

За умовами пп. а п. 6.5 Договору ціна товару повинна бути повністю сплачена продавцю (виробнику) дилером, якщо сторони або їх представники підписали Специфікацію, в якій міститься графік оплати товару, то дилер сплачує продавцю (виробнику) вартість товару відповідно до вказаного графіка. Графік оплати товару може бути передбачений в окремому підписаному сторонами або їх представниками документі (Додаток до Договору), який буде також невід`ємною частиною даного Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, специфікацією № 1 від 14.12.2018 до Договору сторонами узгоджено строк оплати не пізніше 01.03.2019, специфікацією № 2 від 18.02.2019 до Договору сторонами узгоджено кінцевий строк для оплати не пізніше 01.04.2019 та специфікацією № 3 від 18.02.2019 до Договору сторонами узгоджено оплату не пізніше 28.02.2019.

Таким чином, відповідачем мала бути здійснення оплата товару, отриманого згідно специфікації № 1 від 14.12.2018 до Договору товару на суму 45 000,00 грн. у строк не пізніше 01.03.2019, згідно специфікації № 2 від 18.02.2019 до Договору на суму 22 000,08 грн. не пізніше 01.04.2019 та згідно специфікації № 3 від 18.02.2019 до Договору на суму 10 396,80 не пізніше 28.02.2019.

Однак, як зазначає позивач, відповідачем оплачено отриману продукцію частково, а саме сплачено 22.03.2019 за отриманий згідно специфікації № 3 від 18.02.2019 товар 5 198,40 грн.

Таким чином, неоплаченим залишається товар на суму 72 198,48 грн.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження оплати поставленого товару у повному обсязі, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу узгодженого товару та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 41 987,55 грн.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 6 056,69 грн., 25% річних в розмірі 4 247,66 грн. та штраф в розмірі 36 099,24 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Пунктом 10.5 Договору передбачено, що у випадку прострочення виконання грошових зобов`язань за Договором дилер сплачує продавцю (виробнику) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. У випадку невиконання грошового зобов`язання протягом двадцяти календарних днів з моменту настання терміну його виконання, з 21 дня що слідує за терміном, коли грошове зобов`язання мало бути виконано, дилеру додатково нараховується штраф в розмірі 20% від суми заборгованості. З 41 дня, що слідує за терміном, коли грошове зобов`язання мало бути виконано, дилеру нараховується штраф в розмірі 50% від суми заборгованості. У випадку нарахування дилеру штраф і пені одночасно, стягненню підлягають і штраф, і пеня.

Також, пунктами 10.6-10.8 Договору сторонами узгоджено, що неустойка (штраф, пеня) за цим Договором є штрафною і стягується у повному обсязі незалежно від розміру завданих збитків. В свою чергу завдані збитки також підлягають стягненню у повному обсязі.

Строк позовної давності щодо сплати неустойки (пені, штрафу) за порушення грошового зобов`язання за цим Договором становлять три роки.

Сторони домовились, що до відносин за цим Договором не застосується ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 6 056,69 грн.

В свою чергу, здійснивши перерахунок заявленого до стягнення штрафу, оскільки відповідачем порушено строки оплати товару на суму 72 198,48 грн. на строк понад сорок днів, позивачем правомірно нараховано штраф у розмірі 50% від суми заборгованості, в зв`язку з чим, стягненню з відповідач підлягає штраф у розмірі 36 099,24 грн.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п. 10.10 Договору сторони дійшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 ЦК України, і встановлюють її в розмірі 25% річних від суми заборгованості протягом дев`яносто) календарних днів з дати виникнення заборгованості, та 40% річних від суми заборгованості з 91-го календарного дня від моменту виникнення заборгованості до дня повної її сплати.

Таким чином, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 25 % річних, судом встановлено, що стягненню підлягають 25% річних в розмірі 4 274,66 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність порушень строків оплати за отриманий товар та відсутність підстав для застосування відповідальності за таке порушення.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кайрос-ВС» (18008, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Десантників, будинок 4; ідентифікаційний код: 40758279) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дом-Гермес» (03113, м. Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 53-А; ідентифікаційний код: 39422783) заборгованість в розмірі 72 198 (сімдесят дві тисячі сто дев`яносто вісім) грн. 48, пеню в розмірі 6 056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн. 69 коп., 25% річних в розмірі 4 274 (чотири тисячі двісті сімдесят чотири) грн. 66 коп., штраф в розмірі 36 099 (тридцять шість тисяч дев`яносто дев`ять) грн. 24 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено: 06.08.2019

Суддя О.А. Грєхова